Презентация на тему Парадигми соціальної роботи

задоволення соціально-гарантованих та особистісних інтересів різних груп населення, створення

умов, що сприяють відновленню чи покращенню здатності людей до соціального функціонування» [Социальная работа: теория и практика: Учеб.пособие / Отв. Ред. Е.И.Холостова. – М., 2001, с.5].

Одне й те саме визначення можна по-різному прочитати

єдиної теорії, наука представлена різноманітними науковими школами, дослідники спираються

на різні наукові парадигми

Written Worlds - Rob Gonsalves

фундаментальних наукових установок, уявлень, термінів, які прийняті великою кількістю

представників наукової спільноти.

парадигма;
позитивістська парадигма;
утопія;
ліберальна парадигма.

має допомогти людині, спираючись на її самосвідомість та підсилюючи

її вплив на оточуючий світ. Фахівець не нав'язує клієнту стратегію розв'язання його проблеми, а надає йому можливість обрати власний варіант дій серед кількох альтернатив. В той же час фахівець є щиро зацікавленим у розв'язанні проблеми клієнта
Суспільство прагне забезпечити мінімальні життєві стандарти індивіда. 

здійснила колосальний вплив на сучасників. Наукова подія такого масштабу

не могла не вплинути на сферу соціального знання.
Деякі соціологи замислювалися про необхідність виявлення специфіки природного відбору та боротьби за існування в соціальному світі.
Етичні принципи спрямовані проти допомоги соціально незахищених верствам. Допомога хворим, бідним, літнім та інших нужденним категоріям розглядається як дії, що послаблюють та навіть руйнують суспільство.
Разом з тим, суспільство змушено в силу різних причин займатися реабілітацією нужденних (іноді не лише шляхом фізичного та економічного заохочення, але й покарання).

науки полягає в тому, щоб емпіричним та аналітичним шляхом,

спираючись на факти, дослідити соціальні явища. Лише в цьому випадку наука може бути «позитивною», тобто позитивно вирішувати проблеми життя суспільства.
Засновники позитивізму вважали, що знання про суспільство має бути таким же точним, обґрунтованим та достовірним  як знання про природу, напрацьовані природничими науками.
Абсолютизація в позитивізмі наукового знання привнесла в ідеологію професійної діяльності соціального працівника пріоритетність дослідницького інструментарію над загальнолюдськими цінностями (поняття «синдром соціального працівника» включає в себе явище, коли протоколи, статистика, тестування є більш вагомими аргументами ніж жива людина).

ідеальне суспільство, в якому викоренені всі відомі види зла,

задоволені всі запити людини і досягнене всезагальне благо за рахунок перемоги повної справедливості, свободи, рівності чи інших ідеалів, визначених авторами утопії.
З XVII-XVIII століть утопії знайшли своє втілення в соціальних протестах проти експлуатуючої сили капіталізму. Соціалісти-утопісти говорили про новий суспільний уклад, в якому панує повна гармонія, мир, справедливість.
Утопія знайшла своє місце в діяльності людини як механізм моделювання соціальної дійсності.

реформуватися з метою повнішої реалізації індивідуальних цінностей та свобод.
Основний

метод лібералізму не стільки творчість і створення чогось нового, скільки усунення всього, що загрожує індивідуальній свободі та її розвитку.
При цьому держава, надавши кожній людині економічні, правові, соціокультурні передумови для мобілізації потенціалу особистості, знімає з себе відповідальність за соціальну негаразди окремої особистості .