Презентация на тему Презентація на тему :”Раннє виявлення і диспансерне лікування хворих на глаукому”

з
розвитком специфічних
дефектів в полі зору та
поступовою атрофією з
екскавацією диска
зорового

нерва.

мезадермальної тканини в куті передньої камери, атрезія шлемового каналу,

синдром Стюрж – Вебера (енцефалотригемінальний ангіоматоз, глаукома однобічна), ангіома шкіри обличчя по ходу гілок m. Trigeminus з боку ока з глаукомою, ангіоматоз ЦНС. У зв’язку із непрохідністю дренажної системи, камерна рідина накопичується в оці. Склера, рогівка, лімб дитини еластичні, здатні до росту, тому збільшення об’єму йде поступово, око збільшується в розмірі. В кінцевій стадії досягає дуже великих розмірів, такий стан зветься – буфтальм (волове око). Гідрофтальм у 15 % однобічний, у 75–80 % двобічний. Діагноз легко ставиться вже в перші дні після народження. Першою ознакою вродженої глаукоми є збільшення розмірів рогівки більше 9 мм в діаметрі (мегалокорнеа). Його можуть виявити педіатри.

УЗ-біометрія,
офтальмоскопія.

регуляції ВОТ факторів, кожний сам по собі глаукому не

викликає, а поєднання кількох з них перевищує компенсаторні можливості механізму регуляції ВОТ.
До цих факторів належать:
анатомічні особливості кута передньої камери, які можуть бути спадковими;
місцеві судинні зміни, які можуть бути проявами загальної судинної патології, атеросклерозу, ГХ, цукрового діабету;
хвороби сполучної тканини, які викликають дегенерацію трабекул (ревматизм);
нейро-вегетативні порушення – гіперсекреція камерної вологи.

огляд, метод бокового освітлення, біомікроскопія, гоніоскопія, офтальмоскопія, дослідження регуляції

ВОТ.

в трабекулах, шлемового каналу внаслідок ендокринних, судинних, загальних хвороб,

таких як атеросклероз, ГХ, діабет, ураження гіпоталамуса.
Кут передньої камери при гоніоскопії не змінений.
Клініка – як правило глаукома двобічна, але у 80 % асиметрична. Перші скарги: погіршення гостроти зору, втрата поля зору. Зовнішньо око має цілком нормальний вигляд, тільки при біомікроскопії можна знайти дистрофічні зміни райдужки. При гоніоскопії – кут передньої камери нормальних розмірів. Перший об’єктивний симптом – спочатку періодичне, а потім постійне підвищення ВОТ. Типові зміни ДЗН, які виявляються офтальмоскопічно, зсув судинного пучка до назального краю ДЗН. Потім поширення фізіологічної екскавації до краю ДЗН з перегином судин. В кінцевій стадії збліднення ДЗН до білувато-сірого кольору. Перші порушення зорових функцій хворі не помічають, їх знаходить лікар офтальмолог. Це: зниження темнової адаптації, зміни периферичного поля зору, збільшення сліпої плями, поява пара центральних абсолютних скотом, звуження периферичних меж поля зору, котре починається з назальної частини, погіршується зір. Без лікування процес закінчується безболісною повною сліпотою.

набутої глаукоми має такі стаді:
Початкова – гострота зору в

нормі, поле зору в нормі або звужене з назального боку до 10 гр., поширення сліпої плями, пара центральні скотоми, зниження темнової адаптації, на очному дні поширення фізіологічної екскавації;
Розвинута – зниження гостроти зору більш ніж як на 10 гр., дугоподібна скотома, крайова екскавація.
Далекозайшла – значне зниження гостроти зору,. Трубчате поле зору, крайова екскавація ДЗН.
Термінальна (абсолютна) – гострота зору 0 (нуль).

глаукоми (критерій – характер скарг, стан кута передньої камери);
Стадія

глаукоми (критерій – стан зорових функцій і дані офтальмоскопії);
Стан ВОТ;
Динаміка зорових функцій.

терапія), це закапування міотиків: пілокарпін 1; 2; 6 %

розчин, карбохолін 0,25 %, фосфакол 0,02 %, армін 0,01 %, фосарбін 0,25–0,5 %. В-адреноблокатори, які пригнічують продукцію камерної рідини: тімолол, оптимол 0,25–0,5 %, клофелін.
Покращення кровообігу та обмінних процесів в тканинах ока. Це судинорозширяючі препарати, які покращують мікроциркуляцію – нікотинова кислота, пер. ос. 50–100 мг. 2–3 рази на день або в/в 1 % розчин 2–3 мл. № 15–20, но-шпа по 1 таб. 3 рази на день протягом 1 міс., кавітон, трентал, галідор, компламін, серміон, мелдронат. Для покращення обміну речовин – вітамінно-тканинна терапія, АТФ, кокарбоксілаза ретоболіл, солкосерил. Також призначаємо емоксіпін.
Загально-гігієнічні заходи, це призначення молочно-рослинної дієти, прийом рідини зменшити до 1 л. на день, виключити каву, алкоголь, паління, не перебувати в темних приміщеннях, носіння зелених окулярів, протипоказання праця в гарячих цехах, переохолодження, робота з постійним нахилом голови.

разове закапування у непрацюючих не нормалізує ВОТ, необхідна антиглаукоматозна

операція. Вибір виду операції залежить від типу глаукоми.
Фістулізуючі операції – призначені для утворення нового шляху відтоку рідини з передньої під кон’юнктиву та в інші шляхи відтоку. Ефективність цих операцій 80 %. Недолік, важко дозувати гіпотензивний ефект, внаслідок чого можлива гіпотонія, вторинна катаракта. Методик фісталізуючої операції багато, але всі вони мають 4 основних етапи:
Формування кон’юнктивального клаптика з основою до лімба, чи від лімба;
Формування склерального клаптика основою до лімбу;
Відкривання передньої камери і формування фістули в глибоких шарах склери;
Закриття кон’юнктивального розрізу.
Мікрохірургічні операції на склеральному синусі менш травматичні, і вони поділяються на:
Синусотомія – розтин зовнішньої стінки синуса;
Трабекулотомія – розріз внутрішньої стінки;
Синусотрабекулоектомія – видалення ділянки синуса з трабекулами;
Синусосклеротрабекулоектомія – видалення ділянки синуса та склери з трабекулами.
Операції для зниження секреції камерної рідини – діатермокоагуляція, кріопексія циліарного тіла.
Лазер хірургія глаукоми – іридектомія і гоніопластика (іде термокоагуляція кореня райдужки з метою скорочення її тканини і відтягування кореня від кута п/камери.

різкого і дуже високого підйому офтальмотонусу
Це найвищій ступінь

розладу регуляції ВОТ. При закритокутовій первинній набутій глаукомі відбувається закриття, блокада кута передньої камери ока коренем райдужки внаслідок надмірного переднього розміщення кришталика і функціональний блок зіниці, внаслідок щільного прилягання до кришталика райдужки.

(закриття передньої камери);
реактивна (повязана з подразненням волокон ІІІ нерва

в куту п/к – біль);
запалення та странгуляції;
зниження ВОТ.

6 разів через кожні 15 хвилин;
Підшкірно або внутришньом‘язево ввести

знеболюючий розчин;
Діакарб 0,5, або фонурит 0,25, або гіпотиазид 25-100мг;
Внутришньом‘язево 2,0 мл лазіксу або фуросеміду;
Негайна госпіталізація в очне відділення.
В офтальмологічному відділенні, крім перерахованих вище заходів роблять:
Внутришньом‘язево вводять 25 мг аміназину або літичну суміш (1мл 2,5% аміназину + 1 мл 1% димедролу або 1,0 мл 2,5 % піпольфену + 1,0 мл 2% промедолу);
Осмотерапія (сечовина, гліцерол, сольове послаблююче, розчин хлористого натрію в/в 10%);
Відволікаючі процедури (гарячі вани для ніг, піявки на скроню, гірчичники на потилицю);
Часті закапування пілокарпіну, карбохоліну, фосфаколу, арміну.

оперативне втручання.
При закритокутовій глаукомі з функціональним зіничним блоком

(але без гоніосінехій), показана іридектомія – видалення частини райдужки для забезпечення виходу камерної рідини із задньої в передню камеру.
Робиться зверху на 12 годинах і може бути повною, на всю ширину райдужки, або периферичною – тільки біля кореня райдужки. Повна іридектомія робиться рідко, бо вона деформує зіницю і може погіршувати гостроту зору. Але зараз роблять операції:
Синусотрабекулектомія – видалення ділянки синуса з трабекулами,
Синусосклеротрабекулектомія – видалення ділянки синуса та склери з трабекулами.

якій спостерігаються:
сильні постійні болі в оці;
„голова медузи”;
бульозний кератит;
рубеоз райдужки;
гострота

зору 0 (нуль).

прийом рідини зменшити до 1 л за добу, виключити

каву, алкоголь, паління, не перебувати в темних приміщеннях, носіння зелених окулярів, протипокази до праці в гарячих цехах, переохолодження, роботи з постійним нахилом голови. Оперативне лікування ефективне щодо нормалізації ВОТ, але нормалізація ВОТ не завжди стабілізує зорові функції. Дистрофічні зміни внутришніх оболонок ока можуть прогресувати і при нормальному ВОТ, тому хворі на глаукому після нормалізації ВОТ підлягають диспансерному нагляду. Двічі на рік їм проводять курси консервативного лікування для покращення обміну речовин, мікроциркуляції в тканинах ока, хворі постійно знаходяться під диспансерним наглядом.