Презентация на тему Презентаціяз дисципліни цивільне право на тему “Цивільно-правовавідповідальність”

держави на цивільне правопорушення, що виявляється в позбавленні особи

певних цивільних прав чи накладенні на неї обов’язків майнового характеру.

потерпілої сторони;
3) компенсаційна природа, тобто спрямованість на відновлення майнової

сфери потерпілого.

полягає у відновленні стану, що існував до порушення суб'єктивного

права, а у разі неможливості такого — грошового чи іншого відшкодування заподіяної шкоди;
• виховну, яка спрямована на попередження таких цивільно-правових порушень у майбутньому, як з боку правопорушника, так і інших учасників цивільних правовідносин;
• стимулюючу, що розкриває позитивний аспект відповідальності та полягає в тому, що встановлення у законодавстві цивільно-правової відповідальності стимулює інших учасників до належної поведінки.

цивільно-правової відповідальності і включає:
наявність майнової і моральної шкоди.

Майнова шкода – це будь-яке зменшення наявного майна (позитивна шкода) або неодержання доходів, що їх мав би одержати кредитор, якби зобов’язання було виконане (упущена вигода). Моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я тощо;
протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювана шкоди;
вина заподіювача шкоди. Вина – це психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки. У цивільному праві існує презумпція вини боржника, тобто особа, яка не виконала зобов’язання чи вчинила позадоговірну шкоду, вважається винною, поки не доведе протилежного. Вина може бути у формі умислу чи необережності. За деякі дії, у передбачених законом чи угодою випадках, може наступати відповідальність без вини. До таких випадків належать: невиконання грошового зобов’язання; втрата, недостача чи пошкодження майна зберігачем; заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки;
причинний зв’язок між протиправною поведінкою і завданою шкодою.

відповідальність може бути договірною і позадоговірною.
Договірна відповідальність настає в

разі порушення умов договору.
Позадоговірна відповідальність настає у випадку заподіяння шкоди майну чи здоров’ю, якщо між заподіювачем шкоди і потерпілим не було цивільно-правового договору.

наступає один з таких видів відповідальності:
- часткова (дольова);
-

солідарна;
- субсидіарна (додаткова).

осіб несе відповідальність тільки у своїй частці.
Солідарна відповідальність передбачає,

що кредитор має право звернути стягнення як в частині, так і в цілому на майно всіх боржників, частини їх або одного з них. Солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо передбачених законом або договором.
Субсидіарна (додаткова) відповідальність передбачає наявність крім основного боржника ще й додаткового. У разі неможливості відшкодування збитків основним боржником до відповідальності притягається додатковий. Наприклад, неповнолітній у віці від 15 до 18 років сам несе відповідальність за вчинену ним шкоду за наявності у нього власного майна. Якщо неповнолітній не має такого майна, або майна недостатньо, відшкодовувати заподіяну ним шкоду зобов’язані його батьки чи піклувальники, які несуть субсидіарну відповідальність.

вчинення позадоговірної шкоди, якщо мала місце непереборна сила чи

випадок.
Випадок (казус) – це дія, що має зовнішні ознаки проступку, але не тягне за собою юридичної відповідальності, бо не містить вини.
Непереборна сила (форс-мажор) – надзвичайна подія, яку за даних умов не можна було відвернути (наприклад, стихійне лихо, військові дії тощо).