Презентация на тему Ринолалія

зумовлене анатомо-фізіологічними вадами артикуляційного апарату.(ВНГП)

Виділяють 3

школи

Німецька : Французька: Радяянська :

Г. Гуцман (1924); Ф. Рау (1931-1959); Сучасні дослідження
Г. Арнольд (1959); Т. Воронцова (1966); Коноплястої С. Ю.
М. Хватцев (1931-1959). А. Іпполітова (1983).

Екзогенні
- екологічний вплив;
- іонізуюча радіація;
- шкідливі

звички батьків;
- хімічні мутагени;
- необгрунтована медикаментозна терапія;
- професії батьків, що мають шкідливі впливи.

Ендогенні
- захворювання матері в перші два місяці вагітності;
- хронічні захворювання;
- ендокринні захворювання матері;
- гінекологічна паталогія;
- захворювання серця та судин.

губи

- однобічні (праві та ліві);
- двобічні (симетричні

і несиметричні);
- серединні (приблизно 1%).

Всі види поділяються на приховані і наявні: повні і неповні.
Крім того вони є ізольовані або комбіновані.

Однобічні Двобічні

Вони бувають наявні та приховані твердого або м’якого піднебіння; наскрізні(повні) та не наскрізні (неповні).
Незрощення піднебіння можуть бути ізольованими і поєднаними.

наскрізне однобічне незрощення верхньої губи, ком. відростка, тв. та

м’як. піднебіння.
Вроджене наскрізне двобічне незрощення верхньої губи, ком. відростка, тв. та м’як. піднебіння.
Вроджене ізольоване та наскрізне незрощення верхньої губи.
Вроджене ізольоване незрощення тв. та м’якого піднебіння.
Вроджене ізольоване незрощення м‘якого піднебіння.
Вроджене приховане незрощення твердого та м’якого піднебіння.

операції:


- хейлопластика
- ураностафілопластика
-

велопластика

і м’якого піднебіння.
Ізольоване лівобічне неповне незрощення верхньої губи.

м’якого піднебіння.
Двобічне, симетричне, наскрізне незрощення верхньої губи, ком. відростка

та піднебінь.

ринолалія – це порушення фонаційної сторони мовлення.

ІІ. Відкрита

ринолалія – це порушення як звуковимовної, так і фонаційної сторони мовлення.

ІІІ. Змішана ринолалія – це стан мовлення,що характеризується низьким носовим резонансом під час вимови носових звуків та наявністю назального тембру голосу.

ГОЛОС – ГЛУХИЙ, ТИХИЙ, СЛАБКИЙ, ВИСНАЖЕНИЙ, ПРИГЛУШЕНИЙ, ЗДАВЛЕНИЙ;
-

ПОРУШЕНІ ІНТОНАЦІЯ, ТЕМП, РИТМ;
- МОВЛЕННЯ РОЗВИВАЄТЬСЯ ІЗ ЗАПІЗНЕННЯМ (СКЛАДИ, СЛОВА, ФРАЗИ);
- ДИХАННЯ – ПОВЕРХНЕВЕ, НЕРИТМІЧНЕ, КОРОТКЕ;
- ВСІ ЗВУКИ НАБУВАЮТЬ ЗАДНЬОЯЗИКОВОГО ЗВУЧАННЯ.

– тихий, слабкий, хрипкий з носовим відтінком;
2. Пізня поява

«комплексу пожвавлення»;
3. Емоційна «змазаність» реакцій;
4. Лепіт характеризується бідністю, відсутністю основних звуків п,б,т,д, або їх заміною на м,н,х,к,г;
5. Паталогічна позиція язика.

- Основний етап:
1. Лінгво-патологічне обстеження;
2. Дрібна моторика;
3. Будова і функції артикуляційного апарату;
4. Звукова сторона мовлення;
5. Лексична сторона мовлення;
6. Граматична сторона мовлення;
7. Стан синтаксичної сторони мовлення;
8. Стан фонематичних процесів;
9.Стан писемного мовлення;

- Підготовчий етап:
1. Клінічний скрінінг;
2. Психолого-педагогічний скрінінг;

4 блоків:

1 – концептуально-стратегічного;
2 – оганізаційно - стратегічного;
3 –

основного, корекційно-технологічного;
4 – контрольно-оцінювального.