Презентация на тему Тема: Держава як основнийінститутполітичноїсистеми

режиму
Республіка
Монархія
Унітарна
Федерація
Тоталітарний
Авторитарний
Конфедерація
Демократичний

бен Заед Аль Нахайян президент ОАЕ

Азиз Аль Сауд
Кабус бен Саїд, 15-й Султан Оману

XVI Густав та його дружина Сильвія

вагомою є роль президента в системі державних органів : •

він одночасно є главою держави і главою уряду, посада прем'єр-міністра відсутня.
• Уряд формується непарламентським шляхом: президент призначає його членів незалежно від парламенту (в США - по схваленню сенату).
• Міністри зобов'язані проводити політику, що проводиться президентом, і є відповідальними перед ним. • Президент обирається або особливої ​​колегією виборців, обраної народом, або прямими виборами громадян. Тобто, глава держави отримує прямий мандат народу, який дає можливість йому і його уряду правити, не озираючись на парламент. Більш того, президент наділяється Ветом відкликання законів, прийнятих парламентом, і користується цим правом досить часто.
Суттєвою рисою президентської республіки є чіткий розподіл влади на законодавчу, виконавчо-розпорядчу та судову. Ці гілки влади - самостійні відносно один одного, складаючи разом з тим певні противаги.

парламенту та обраного ним уряду.
Її відмінні ознаки: • голові

держави в системі державних органів належить скромне місце, хоча його повноваження юридично можуть бути досить широкими; • уряд формується на парламентській основі з представників партій або їх коаліцій, які мають більшість місць в парламенті. • вотум недовіри уряду з боку парламенту тягне за собою або відставку уряду, або розпуск парламенту і проведення дострокових виборів; • уряд, який формується з партій парламентської більшості і отримує вотум довіри, за допомогою партійної дисципліни спрямовує діяльність цієї більшості, тим самим контролюючи парламент в цілому; • парламент разом з виданням законів і вотірованія бюджету наділений правом контролю за діяльністю уряду; • уряд здійснює управління країною, а його глава (прем'єр-міністр, канцлер) стає фактично першою особою в державі, відтісняючи на другий план президента; • президент здебільшого обирається парламентським шляхом, тобто або парламентом, або особливою колегією, яка включає членів парламенту, а в окремих випадках - і загальними виборами (Австрія).
Повноваження президента, крім суто представницьких, здійснюються, як правило, за згодою уряду.

цій формі правління сильна президентська влада об'єднується з ефективним

контролем парламентом за діяльністю уряду. Напівпрезидентська республіка не має таких стійких типових рис, як парламентська чи президентська і в різних країнах тяжіє до однієї з цих форм, її головна риса - подвійна відповідальність уряду: перед президентом і перед парламентом. Президент парламентсько-президентської республіки найбільш часто обирається безпосередньо виборцями. Класичним прикладом змішаної форми є Франція.

єдина правова основа;
• єдина система органів державної влади та

управління,
• єдине громадянство,
• поділ на адміністративно-територіальні одиниці, в яких статус органів управління визначається загальнодержавними правовими нормами: підпорядкування цих органів центральним органам державної влади і управління.

землі, республіки, кантони, провінції тощо), • одночасно з конституцією і

федеративними законами діють конституції і закони суб'єктів федерації,
• крім законодавчої, виконавчої та судової влади (органів) федерації діють законодавчі і судові органи її суб'єктів;
• у федеративному законодавчому органі забезпечується представництво суб'єктів федерації; • формальною її ознакою є подвійне громадянство;
• суб'єкти федерації створюються, як правило, за фізико-географічним ознакою (США, Австралія) або за історичними (Австрія, ФРН, Швейцарія).
У багатонаціональних федераціях її суб'єкти можуть бути створені за національно-територіальною ознакою (колишні СРСР, ЧСФР, Югославія).

свого існування, об'єдналися для досягнення певних спільних цілей,для координації

своєї діяльності
До компетенції останнього на основі домовленості передається обмежене коло питань (наприклад, оборона, зовнішньополітична діяльність, екологія). Конфедерація, на відміну від федерації, яка є союзною державою, виступає союзом держав, практично міждержавним об'єднанням.
Історичний досвід показує, що конфедерації (Швейцарія, Канада) практично переростають у федерації.

система партій,
• спосіб голосування,
• структура політичних інститутів,
• принцип легітимності,
•

наявність або відсутність правової державності,
• обмеженість або необмеженість державної влади,
• розвиненість, нерозвиненість або відсутність громадянського суспільства, • одно-чи багатопартійна система.

якій панівна група не несе відповідальності перед виборним органом

і не може бути позбавлена ​​влади інституційними засобами;
• влада на всіх рівнях формується через закриті канали, бюрократичним шляхом;
• монопольний політичний контроль над економікою та іншими сферами суспільства; в суто тоталітарному суспільстві жодна з його сфер не вільна від контролю; • влада належить масової політичної партії, недемократично організованою навколо лідера; • влада партії забезпечується шляхом її зрощення з державними органами і повне одержавлення суспільства;
• політизація, регламентація і санкціонування всієї життєдіяльності суспільства; терористичний поліцейський контроль за поведінкою громадян; • вимога до громадян активно проявляти відданість і підтримку режиму; • суспільно-політичні, недержавні організації існують формально, стають продовженням тих чи інших державних чи партійних організацій, їх діяльність детально регламентується;
• монопольна, деталізована ідеологія, яка легітимує режим і обгрунтовує його історичну місію.

та законності (якщо конституція і зберігається, то, як правило,

в суто декларативною формі), широке застосування політичних репресій;
• концентрація влади в руках уряду, глави держави або військових; відмова від принципу поділу влади;
• відсутність центральних і місцевих представницьких органів або перетворення їх на маріонеткові;
• мілітаризація державного апарату, різке посилення впливу військових сил; втручання армії в політичний процес, щоб покінчити з тривалим політичною кризою, з яким неможливо впоратися демократичними засобами; • наявність приватного сектора економіки, вільного від прямого державного втручання.

передбачають щонайменше три умови:
 свободу висування кандидатур;
 свободу виборчого

права, тобто загальне і рівне виборче право за принципом "одна людина - один голос";
 свободу голосування (воно має бути таємним), рівність усіх в інформації і можливості вести пропаганду під час виборчої кампанії.
• наявність представницьких органів, які формуються на основі загальних виборів;
• виконавча влада походить від народу (президентська республіка) або
представницького органу (парламентська республіка);
• побудова держави за принципом розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову; • легальна діяльність не лише урядових, а й опозиційних партій (багатопартійність); • визнання і здійснення на практиці принципів конституційності і законності
• визнання рівноправності громадян, проголошення і здійснення на практиці демократичних прав і свобод; • розвинене громадянське суспільство;

устрою та політичного режимів».
1. Спосіб організації верховної державної

влади, порядок її утворення та діяльності, компетенція та взаємозв’язок органів, а також взаємовідносини з населенням країни – це…
А. Форма державного правління.
Б. Форма державного устрою.
В. Політичний режим.

частково зосереджується в руках одноосібного глави держави і передається

у спадок?
А. Президентська республіка.
Б. Федерація.
В. Парламентська республіка.
Г. Монархія.

Аравія.
Б. Об’єднані Арабські Емірати.
В. Японія.
Г. Оман.

трононаступництво.
Б. Загальнообов’язковість рішень законодавчої влади для всіх інших державних

органів.
В. Безстроковість влади.
Г. Непідпорядкованість влади глави держави будь яким іншим суб’єктам.
 

«піддані»?
А. Унітарна держава.
Б. Федеративна держава.
В. Республіка.
Г. Монархія.

складається з державних утворень, що мають юридичну і політичну

самостійність, – це…
А. Унітарна держава.
Б. Федерація.
В. Конфедерація.
Г. Імперія.
 
 

влада здійснюється з дотриманням основних прав людини, з урахуванням

інтересів усіх соціальних груп населення через демократичні інститути, – це .
А. Демократичний режим.
Б. Перехідний режим.
В. Авторитарний режим.
Г. Тоталітарний режим.
 

Здійснюється цілковитий контроль над економікою.
Б. Допускається обмежений плюралізм (без

реальної боротьби за владу).
В. Відсутня будь-яка можливість для вільного волевиявлення і врахування інтересів усіх груп населення.
Г. Держава втручається у приватне життя людини і громадянина.

якого є вірність традиціям та небажання здійснювати будь-які перетворення?
А.

Демократично-ліберальний.
Б. Демократично-радикальний.
В. Демократично-традиційний.
Г. Демократично-консервативний.