Слайд 3
Міжнародний символ вторинної переробки — стрічка Мебіуса.
Слайд 4
Переро́бка (обро́блення, переро́блення) відхо́дів — здійснення будь-яких технологічних операцій,
пов'язаних зі зміною фізичних, хімічних або біологічних властивостей відходів,
з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення. Повторне використання або повернення в обіг відходів виробництва чи сміття
Слайд 8
Технології вторинної переробки
Безліч різних відходів може бути використано вдруге. Для
кожного типу сировини є відповідна технологія переробки. Для розділення відходів
на різні матеріали використовують різні види сепарації, наприклад, для витягання металу — магнітна. Уживані технології[ред. • ред. код] Загальноприйнятий метод розміщення як небезпечних, так і твердих побутових відходів (ТПВ) — полігонне поховання. За оцінками фахівців, в європейських країнах щорічно утворюється 24 млн тонн небезпечних відходів, з них 75 % ховається. При цьому полігонне поховання вважається найменш переважним для відходів, які можна рециклювати, утилізувати чи використати іншими шляхами. У ЄС популярнішим порівняно до безпосереднього розміщення відходів на полігонах є сміттєспалювання, яке виникло як засіб знешкодження ТПВ і згодом перетворилося на енергетичну індустрію, оскільки за тепловому еквівалентом 1 тонна ТПВ = ½ тонни вугілля. Спалювання сміття[ред. • ред. код] Спалювання ТПВ дозволяє значно знизити їхню обсяг і вагу; перетворити речовини (у тому числі й небезпечні) в інертні тверді; зруйнувати речовини, які б призводили до утворення біогазу при безпосередньому похованні на полігонах. Можлива утилізація енергії за рахунок спалювання органічних компонентів відходів. До недоліків сміттєспалювання зазвичай відносять: високі витрати порівняно до інших видів переробки ($280—750 на одну тонну відходів на рік); проблеми експлуатації внаслідок змінного складу відходів і використання шлаків і золи; не всі види відходів можна спалювати; можливість розсіювання в навколишнє середовище речовин, що утворюються в процесі спалювання. Як альтернатива спалюванню за температур 700–800 °С за кордоном сьогодні інтенсивно ведуться науково-технічні розробки зі створення процесів і агрегатіввисокотемпературної переробки (1350–1600 °С), як-от піроліз.