Слайд 2
План заняття
1. Зміст, завдання, основні напрямки та інформаційна
база здійснення фінансового аналізу оборотних коштів підприємства
2. Аналіз забезпеченості
підприємства оборотними коштами та ефективності їх використання
Слайд 3
Питання до самостійної роботи
1. Порядок визначення нормативів
щодо розрахунку потреби у фінансових ресурсах для формування виробничих
запасів
2. Класифікація факторів, що впливають на швидкість оборотності дебіторської заборгованості
3. Алгоритм здійснення факторного аналізу оборотного капіталу
Слайд 4
Оборотний капітал —
це сукупність майнових цінностей підприємства, що
обслуговує господарський процес і повністю використовується протягом одного операційного
(виробничо-комерційного) циклу.
Слайд 5
ОЗНАКИ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ:
по-перше, оборотні активи підприємства формуються
і використовуються з досить локальною метою – для обслуговування
лише його операційної діяльності;
по-друге, важливою ознакою оборотних активів є те, що вони належать до складу так званих мобільних активів підприємства (швидко можуть бути перетворені в гроші);
по-третє - значна (порівняно із необоротними активами) різноманітність їх видів, груп та конкретних найменувань, що значно ускладнює процес поточного управління ними та потребує забезпечення певної гнучкості цього управління;
по-четверте, відповідно до практики бухгалтерського обліку до оборотних активів включають певні види засобів праці, які віднесені до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів;
по-п'яте, суттєвою ознакою поняття оборотних активів є те, що їх формування як активів підприємства нерозривно пов'язано із конкретними джерелами капіталу, що забезпечують це формування.
Слайд 6
Класифікація оборотних активів підприємства:
За фінансовими особливостями формування:
-
валові оборотні активи (або валовий оборотний капітал);
чисті оборотні активи
(або чистий робочий капітал).
За належністю:
- власні;
- позикові (залучені).
За рівнем ліквідності:
- абсолютно ліквідні активи;
- швидколіквідні;
- низьколіквідні.
За формами функціонування у конкретному періоді часу:
- матеріальні;
- фінансові.
За рівнем варіабельності розміру:
- постійні;
- змінні.
Слайд 7
Аналіз оборотних активів здійснюють за такими напрямами:
• оцінка
оптимальності визначеної потреби підприємства в оборотних активах;
• аналіз складу
та структури оборотних активів;
• аналіз джерел формування оборотних активів;
• оцінка маневрування оборотними активами;
• аналіз оборотності оборотних активів за звітний період;
• аналіз виробничих запасів і дебіторської заборгованості;
• аналіз грошових коштів на підприємстві;
• аналіз збереження та ефективного використання оборотних активів.
Слайд 8
• незадовільна робота маркетингової служби;
• недоотримання передбаченого прибутку;
•
невисока відповідальність підприємств за формування і збереження власних оборотних
коштів та їх нецільове використання;
• несвоєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів;
• наявність необґрунтованої дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо.
• значне зростання цін у результаті інфляційних процесів.
ОСНОВНІ ПРИЧИНИ НЕСТАЧІ (БРАКУ) ОБОРОТНИХ КОШТІВ:
Слайд 9
• перевищення фактично отриманого прибутку над передбаченим планом;
•
несплату в повному обсязі платежів до бюджету та державних
цільових фондів;
• безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій;
• неповного використання прибутку на інші цілі, передбачені фінансовим планом, тощо.
ОСНОВНІ ПРИЧИНИ НАДЛИШКУ ОБОРОТНИХ КОШТІВ:
Слайд 10
Для розрахунку фінансово-експлуатаційної потреби (ФЕП) в оборотних коштах
використовуються наступні методи: аналітичний, прямого рахунку, коефіцієнтний.
Аналітичний (дослідно-статистичний)
метод полягає в тому, що ФЕП підраховуються за ряд років
(3-5 років) і усереднюються.
Метод прямого рахунку полягає в тому, що, використовуючи нормативи, розраховують потребу по кожному елементу оборотних коштів:
виробничі запаси;
очікуване незавершене виробництво;
очікувані залишки готової продукції на складі;
очікувана дебіторська заборгованість;
необхідні грошові кошти та цінні папери.
Коефіцієнтний метод полягає в тому, що спочатку розрахунки ведуться методом прямого рахунку, а потім коригуються відповідно до очікуваної динаміки росту обсягів виробництва. Залежно від особливостей формування оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані.
Слайд 11
Навчальна дисципліна: “Фінансовий аналіз”, 2009-2010 н.р.
Поряд визначення
нормативу запасів
де ОРпп - оптимальний розмір партії постачання;
Зг
- необхідний обсяг закупівлі товарів (сировини і матеріалів) в рік (квартал);
Розрахунок оптимального розміру партії постачання
(модель Уілсона)
де ОРпп - оптимальний розмір партії постачання;
Зг - необхідний обсяг закупівлі товарів (сировини і матеріалів) в рік (квартал);
ТЗ1 - розмір поточних витрат по розміщенню замовлення, доставці товарів і їх прийманню з розрахунку на одну партію поставки;
ТЗ2 - розмір поточних витрат по зберіганню одиниці запасів.
Слайд 12
Навчальна дисципліна: “Фінансовий аналіз”, 2009-2010 н.р.
Структура оборотних
активів вивчається за їх розміщенням у:
сферах постачання (виробничі
запаси),
сфері виробництва і формування об'єктів діяльності (незавершене виробництво, готова продукція, товари),
сфері розрахунків (дебіторська заборгованість);
запасу грошових коштів (готівкові і безготівкові кошти).
Слайд 14
АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ
ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
1. Наявність
власних (чистих) оборотних активів
2. Оцінка обсягу власних та
прирівняних до них оборотних активів
ВПА = ВК + ДЗ – НА
3. Рівень забезпеченості власними оборотними активами господарської діяльності
РВО = BOA (ВПА): ОА
4. Рівень маневреності власних оборотних активів
РМО = ГК : BOA (ВПА)
5. Рівень поточної забезпеченості господарської діяльності оборотними активами
РПГ = BOA (ВПА): ВЗ
Слайд 15
Навчальна дисципліна: “Фінансовий аналіз”, 2009-2010 н.р.
Обсяг
власних оборотних коштів підприємства
Слайд 16
Навчальна дисципліна: “Фінансовий аналіз”, 2009-2010 н.р.
Аналіз ефективності
використання оборотних коштів
- строк обороту оборотних коштів
-
коефіцієнт ефективності (прибутковість) і рентабельності оборотних коштів
де О – строк обороту оборотних коштів, днів;
С – середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.;
Т – тривалість періоду, за який обчислюється оборот, днів;
Р – обсяг реалізованої продукції, грн.
де П – прибуток від реалізації продукції, грн;
Р – рентабельність оборотних коштів, %.
Слайд 17
Розмір оборотних коштів, вивільнених у процесі прискорення оборотності
можна визначити кількома шляхами:
- за даними про період
обігу оборотних коштів (у днях);
- на підставі відомостей про коефіцієнт їх закріплення.
Розрахунок першим способом можна виконати за формулою:
де ОА1 - середні залишки оборотних коштів у звітному періоді;
ЧД1 - вартість проданої продукції у звітний період;
t0 - тривалість одного обороту оборотних коштів у базовому періоді;
Тп - число календарних днів в періоді.
Слайд 18
При використанні коефіцієнта закріплення розрахунок суми вивільнених оборотних
коштів роблять у такий спосіб:
Розмір оборотних коштів, вивільнених у
процесі прискорення оборотності:
ОАвив. = (КЗ1 - КЗ0) * ЧД1
КЗ = ОАсер. / ЧД
де К1 - коефіцієнт закріплення оборотних коштів у звітному періоді.
Результат зі знаком «-» означає суму вивільнених оборотних коштів,
а зі знаком «+» - суму додатково залучених в оборот коштів.
Слайд 19
АНАЛІЗ ЗАПАСІВ
Контроль за оптимізацією залишків виробничих запасів
ПЗВ = ЧДФ • НЗВ;
НЗВ = ВЗП : ЧДП;
ПНВ
= ФНВ - ПЗВ
ЗНВ = ПЗВ - ФНВ,
де ПЗВ – оптимальна потреба в залишках виробничих запасів, грн.;
ЧДФ – фактичний обсяг чистого доходу за досліджуваний період, грн.;
НЗВ – норматив залишків виробничих запасів (коп.) на 1 гривню створеного підприємством чистого доходу;
ВЗП – залишки виробничих запасів за планом, грн.;
ЧДП – плановий обсяг чистого доходу підприємства, грн.;
ПНВ – перевищення залишків наявних виробничих запасів на підприємстві, грн.;
ФНВ – фактична наявність виробничих запасів на підприємстві, грн.;
ЗНВ – заниження залишків наявних виробничих запасів на підприємстві, грн.
Для розрахунку суми коштів, які можна вивільнити при зменшенні залишків виробничих запасів, використовують формулу:
ПНВ = (ФЗВ - НЗВ) • ЧДФ,
де ФЗВ - фактичний залишок виробничих запасів (коп.) на 1 гривню створеного на підприємстві чистого доходу.
Слайд 20
Швидкість обороту виробничих запасів
Строк збереження запасів обчислюють за
формулою
Період обороту запасів (сировини і матеріалів)
Слайд 21
Оборотно-вартісний аналіз (ABC), варіаційний аналіз (XYZ), QRS-аналізу використанні
оборотного капіталу і товарних ресурсів
Сутність оборотно-вартісного ABC-аналізу полягає
у групуванні позицій товарного асортименту за ступенем їхнього впливу на загальний обсяг продажу
Групування товарів в групи за результатами АВС-аналізу
Слайд 22
АВС-аналіз товарної номенклатури підприємства
Слайд 23
Ефектом від застосування АВС-аналізу є:можливість точно прорахувати необхідні
обсяги закупівель за різними товарними групами;виключення з номенклатури неліквідних
позицій, що дозволяє вивільнити грошові кошти, заморожені у цих товарах, знизити складські витрати, підвищити оборотність запасів; зростання обсягу продажу.
Слайд 24
Частотний (варіаційний) XYZ-аналіз, який дозволяє визначити запаси, які,
можливо, не приносять великого прибутку та/або не є найбільш
дорогими, але потреба в яких може бути незначною за обсягами, але частою
Групування товарів у групи за результатами XYZ-аналізу
Групи AX, AY, AZ вимагають найбільшої уваги з логістичної точки зору, для них необхідним є ретельне планування потреби, нормування витрачання, постійний облік та контроль з аналізом відхилень від запланованих показників.
Категорії ВХ, ВУ, В7 можуть мати як спільні (за строками планування), так і відмінні (за способами доставки) способи управління.
Для ресурсів категорій СХ, СУ, С7 застосовують укрупнені методи планування, а функція контролю, як правило, делегується на нижчі щаблі управління.
Слайд 25
Суміщення аналізу ABC та XYZ товарної номенклатури підприємства
Слайд 26
Для проведення QRS-аналізу за кожною номенклатурною позицією слід
розрахувати показник дохідності інвестиційного ресурсу (ДІР) за формулою:
де ІР
- інвестиційний ресурс кожної номенклатурної позиції, який обчислюється як сумарна вартість:
- товарів у дорозі (вантажу, який ще не оприбуткований на складі і не потрапляє до звіту про товарний запас, але за яким є зобов'язання перед постачальником (виставлений рахунок на оплату чи вже оплачений);
- товарних запасів на складі;
- дебіторської заборгованості, не оплаченої клієнтом;
- грошової суми в дорозі, перерахованої покупцем, але недоступної постачальнику товарів;
- за вирахуванням суми кредиторської заборгованості за певну номенклатурну позицію.
Слайд 27
QRS -аналіз товарної номенклатури підприємства
Слайд 28
До групи Q потрапили явні донори - ті
товари, які інвестують в оборот підприємства більше 10% від
свого місячного обсягу продажу, тобто такі, що надають кредит в більшому обсязі, ніж це необхідно для наповнення товаром логістичної системи організації, яка купує товар.
Групу R становлять неявні донори або неявні акцептори - товари, кредитних коштів яких достатньо для підтримки ресурсів логістичної системи.
До групи S входять явні акцептори, а саме, товари, для утримання яких підприємству самому приходиться інвестувати кошти в розмірі більшому 10% від місячного обсягу продажу.
Слайд 29
Результати інтегрованого АВС-ХУZ-QRS-аналізу товарної номенклатури підприємства
Слайд 30
Результати інтегрованого АВС-ХУZ-QRS-аналізу товарної номенклатури підприємства (групування товарів)
Слайд 31
За результатами потрапляння номенклатурних позицій до інтегрованих груп
виділяються підгрупи товарів:
I - товари-лідери з високим рівнем дохідності,
гарною прогнозованістю, не вимагають інвестицій, оскільки кредиторська заборгованість є вищою за дебіторську;
II - стабільні товари, загальні показники яких є трохи нижчими, ніж товарів першої групи, але вони становлять основу бізнесу;
III - проблемні товари з дуже низькими показниками;
IV - товари-аутсайдери, які споживають багато ресурсів, мало прогнозовані і практично не приносять прибутку.
Слайд 32
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що запропонована методика
інтегрованого аналізу надасть можливість торговельним підприємствам приймати більш обґрунтовані
управлінські рішення щодо формування товарних запасів та отримувати такий ефект:
- можливість точно прораховувати необхідні обсяги закупівель за різними групами товарів;
- покращення координації маркетингових та фінансових підрозділів;
- виключення з номенклатури неліквідних позицій, що дозволяє вивільнити грошові кошти, зменшити складські витрати за рахунок підвищення оборотності товарних запасів;
- виділення частини інвестиційного ресурсу, який можна вкласти в товари з високою дохідністю;
- включення до товарного асортименту нових позицій, які потрібно буде фінансувати певний час.
Слайд 33
ОПТИМАЛЬНІСТЬ ВЕЛИЧИНИ ЗАЛИШКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ
Ступінь участі грошових
активів у оборотному капіталі
Період обороту грошових коштів
Слайд 34
АНАЛІЗ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Оптимальний розмір дебіторської заборгованості
О д.з. = (ОР ∙ Кс/ц ∙ (Сп.о. + СПП) : 360,
де ОР – плановий обсяг реалізації продукції з наданням комерційного кредиту;
Кс/ц – коефіцієнт співвідношення собівартості та ціни продукції;
Сп.о – середній період обороту дебіторської заборгованості в минулому періоді;
СПП – середній період прострочення платежів.
Послідовність аналізу дебіторської заборгованості включає такі етапи:
1) оцінювання величини, структури (за видами) та динаміки дебіторської заборгованості з використанням прийомів горизонтального і вертикального аналізу;
2) дослідження структури дебіторської заборгованості за строками непогашення з метою з'ясування стану платіжно-розрахункової дисципліни;
3) комплексне оцінювання дебіторської заборгованості за системою відносних показників;
4) порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості;
5) обґрунтування заходів, спрямованих на вдосконалення системи управління дебіторською заборгованістю.
Слайд 36
Навчальна дисципліна: “Фінансовий аналіз”, 2009-2010 н.р.
to be
continued …