Презентация на тему Лекція № 2 Білкові системи: характеристика, використання фізико-хімічних властивостей у виробництві харчових продуктів

- вуглеводи
моно-, оліго-, полісахариди
Мікро-елементи
(Сu, Mn, Co,

Нr, Zn, I),
макро-елементи

Вітаміни
водо- и жиро-розчинні

Мікронутрієнти

відсутня.
В якості класифікаційних ознак використовують:
• фізико-хімічні властивості;
• функціональні властивості

(розчинність в окремих розчинниках тощо);
• структурні ознаки (ступінь складності молекули і форма молекули).

властивостями вони поділяються на:
- Кислі;
- Основні;
Нейтральні.

За полярними ознаками білки

поділяються на:
- Полярні (гідрофільні);
- Неполярні (гідрофобні);
- Амфіпалітічні (з подвійними ознаками, які проявляють властивості залежно від умов середовища).

для ферментних білків.

За структурними ознаками білки
класифікують:

він має ряд особливостей, які впливають не тільки на

форму первинної структури білка, але і на вищі форми організації його структури.

атоми, що входять до складу пептидної одиниці, знаходяться в

одній площині.

2. Обертання навколо зв'язку CN відсутнє.

3. C-атоми кожного пептидного зв'язку знаходяться в транс-конформації.

4. Пептидні угруповання забезпечують максимально можливе число водневих зв'язків (кожна група СО-NH- здатна утворити два водневі зв'язки з сусідніми пептидними групами). Виключенням є пролін і оксипролін, які утворюють один водневий зв'язок), що позначається на формуванні вторинної структури білка, пептидний ланцюг на цій ділянці легко згинається і в молекулі утворюються петлі (шпильки).

і В – площини двох зв’язаних пептидних одиниць;
Р –

площина, яка містить зв’язки Сα - N і С α - С’, навколо яких відбувається обертання Ф і відповідно

розділити на п'ять груп:
1. α-білки – білки з великою

кількістю спіральних структур;
2. β-білки – білки, глобули яких складаються з двох і більше β-складчастих шарів;
3. α / β-білки – представляють поліпептидний ланцюг, що складається з α-спіралей, які чергуються, і витягнутих β-ділянок ланцюга, згрупованих в один β-шар.
4. (α + β) – білки, що представляють собою поліпептидний ланцюг, розділений на ділянки, які цілком складаються із спіралей, і на ділянки, що мають форму β-складчастого шару.
5. білки без α, β – це білки, в структурі яких практично немає спіральних і складчастих ділянок. Молекулярні глобули складаються з ясно помітних часток – доменів.
Основні зв'язки, що стабілізують третинну структуру молекули білка:
водневі зв'язки між бічними ланцюгами амінокислотних залишків;
водневі зв'язки між пептидними одиницями;
іонні зв'язки;
ван-дер-ваальсові сили;
гідрофобні взаємодії.

колоїдні;
• поверхнево-активні;
• денатурація;
• деструкція.

розрізняють вільну і зв'язану воду.
Для зв'язаної води існують

такі форми зв'язку:
* Хімічна (надміцний зв'язок, видаляється вода при температурі понад 100 °С або хімічним впливом);
* Фізична (капілярна);
* Фізико-хімічна (адсорбційно і осмотично зв'язана).

Основна частина води, зв'язана білками, є адсорбційною.
Розрізняють два види адсорбції: іонну і молекулярну.
Адсорбція диполів води іонізованими вільними полярними групами білка (-СОО- і -NH3-) називається іонною адсорбцією.
Зв'язані полярні групи (пептидні, гідроксильні, сульфгідрильні та ін.) приєднують молекули води за рахунок так званої молекулярної адсорбції.

денатурацію, можна віднести:
нагрівання і сушіння (теплова денатурація);
струшування, збивання та

інші механічні дії (поверхнева денатурація);
високу концентрацію водневих або гідроксильних іонів (кислотна або лужна денатурація відповідно).
При нагріванні білків посилюється тепловий рух атомів поліпептидних ланцюгів, внаслідок чого руйнуються слабкі поперечні зв'язки між бічними ланцюгами (водневі) і послаблюються інші зв'язки, що стабілізують просторову структуру молекули.
В результаті цього змінюється просторова конформація білкової молекули.