Презентация на тему Оцтова кислота

з формулою CH3COOH. Слабка, насичена одноосновна карбонова кислота. Похідні

оцтової кислоти носять назву «ацетати».

в давні часи.
Про практичне його застосування вперше згадується у

ІІІ ст. до н. е.
Грецький вчений Теофраст вперше описав дію оцту на метали.
Оцет застосовувався для добування свинцевих білил та ярь-медянки.

у свинцевому посуді. При цьому отримували дуже солодкий напій

– сапу.
Сапа містила велику кількість ацетату плюмбуму — дуже солодкої речовини, яку називають «свинцевим цукром» або «цукром Сатурна». Популярність сапи була причиною хронічного отруєння свинцем серед римської аристократії.

ібн Хайян вперше отримав концентровану оцтову кислоту шляхом перегонки.
За

часів Епохи Відродження льодяну оцтову кислоту добували возгонкою ацетатів деяких металів (наприклад, ацетат купруму (II)).

з вина і кислота з ацетатів насправді являються двома

різними речовинами. Ідентичність речовин, отриманих різними способами, була доведена німецьким алхіміком XVI века Андреа Лібавіусом (нім. Andreas Libavius) и французьким хіміком Пьєром Августом Аде (фр. Pierre Auguste Adet)

кислоти називають оцтовою есенцією, а 3-6 % —оцтом. Водні

розчини оцтової кислоти широко застосовуються в харчовій промисловості (харчова добавка E260) та побутовій кулінарії, а також у консервуванні.

та ароматичних речовин, як розчинник (наприклад, у виробництві ацетилцелюлози),

ацетону. Вона використовується при друкуванні книг та фарбуванні.

від розведення її водою. Небезпечними вважаються розчини, в яких

концентрація кислоти більше 30 %. Концентрована оцтова кислота здатна викликати хімічні опіки, які викликають некроз прилеглих тканин.