Презентация на тему Специфічні методи наукових досліджень

емпіричному рівні пізнання широко використовуються специфічні методи, які відображають

саме специфічні особливості, властивості об’єкта досліджень, його предмет та завдання.


Найбільш відомими і поширеними специфічними методами в економіці та менеджменті є:
соціологічні дослідження; інноваційна гра, дослідження документів, тестування, систематизація фактів, експертні оцінки, моделювання ситуацій, SWOT-аналіз, синектика, мозковий штурм, метод Дельфі тощо


Критеріями вибору специфічних методів можуть бути ступінь визначеності ситуації або проблеми, наявність первинної та вторинної інформації про об’єкт дослідження, ресурсне забезпечення пошукової діяльності.

фінансових ресурсів, конкурентоспроможності, ринкового середовища) та проблем їх управлінської

діяльності може бути здійснена за допомогою вивчення документів.

Інформація в цих документах фіксує параметри розвитку підприємства, фірми, галузі. Важливим моментом під час роботи з документами є заздалегідь складена методика аналізу.



Ефективність дослідження за документами буде вищою, якщо з початку дослідження будуть визначені склад документів, їхній зміст, форма документа та інформаційна класифікація.

соціального стану суспільства, а також під час дослідження ефективності

управління на підприємствах та в організаціях

Метод соціологічного дослідження допомагає оцінити стан системи управління за допомогою чинників реальної діяльності персонала, інтереси, мотиви, цінності працівників, їхнє ставлення до існуючих проблем та розуміння витоків цих проблем.

Соціологічні дослідження

Розвідувальні

Описові

Аналітичні

вивчення проблеми, складання робочого плану; розробка програми, підготовка інструментарію-анкет,

інтерв’ю, інструкцій інтерв’юерам, пілотне дослідження, складання програми обробки даних;

Збирання та обробка інформації — анкетування, інтерв’ювання, спостереження, підготовка зібраних даних до обробки (кодування, узагальнення відкритих відповідей, обробка на ЕОМ), опрацювання одержаної інформації;

Аналіз та інтерпретація одержаних результатів — підготовка висновків та рекомендацій за результатами дослідження, формування підсумкового документа, звіту або аналітичної записки;

Практична реалізація отриманих результатів — підготовка доповідної записки щодо заходів за результатами досліджень.

дослідження умов діяльності суб’єктів господарювання з метою виявлення факторів,
причин

виникнення певних явищ та врахування їх у подальшій діяльності.

Проведення будь-якого експерименту передбачає обґрунтування гіпотези, масштабу експерименту, умов (обмежень) його проведення, необхідних матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних ресурсів, принципів організації та очікуваних результатів.

У сфері менеджменту провадяться експерименти щодо вдосконалення функцій управління, механізмів мотиваційної діяльності, використання робочого часу, запровадження різних стилів керування, створення вертикально орієнтованих управлінських структур тощо.

засіб навчання, розвитку здібностей та навичок приймати управлінські рішення,

виявлення та розвиток творчих здібностей, нестандартного мислення, стимулювання комунікацій, мотивування освітньої активності, прагнення самореалізації.

Визначальною функцією ділової гри є дослідницька функція, що виявляється в процесі експерименту.



*Ділова гра застосовується для пояснення сутності незрозумілих ситуацій, пошуку нових рішень, обґрунтування об’єктивних тенденцій розвитку економіки та управління нею.

дослідженнях з проблем управління.

Тест розглядається як емпірико-аналітична процедура,

що реалізується шляхом дослідження глибинних процесів діяльності людини за допомогою її висловлювань або оцінювання факторів функціонування
об’єкта дослідження. Тести складаються із набору висловлювань або оцінок по комплексу питань, в яких закодована досліджувана проблема.


Вони формулюються за певними правилами:

• висловлювання мають бути короткими і чіткими;
• зрозумілими для всіх без винятку респондентів;
• у висловлюваннях не повинно бути натяку на правильну відповідь та ін.

ґрунтується на ранжуванні факторів за певними критеріями і чіткому

розумінні їхньої взаємодії.

Наступний етап полягає у побудові матриці взаємодії, яка відображає існуючі і можливі взаємодії між різними факторами. Вони ранжуються за групами: взаємодії істотні, неістотні, бажані, небажані, стабільні, нестабільні. Можливі інші градації взаємодій, впливів та кількісна оцінка їх важливості.

Побудована за такими підходами матриця дозволяє побачити нові грані проблеми, можливі шляхи її вирішення. У багатьох випадках такий метод є ефективним для дослідження стану економіки, ефективності функціонування та управління фірмами.

які ґрунтуються на цінному досвіді спеціалістів-експертів та методології якісної

оцінки отриманих результатів.

Висновки експертів — це документ, в якому фіксується хід дослідження та його підсумки. Висновки і думки експертів можуть подаватися однозначно («так» чи «ні»), а також імовірнісні (припущення, ранжування, коефіцієнт переваги та ін.).


Ідеологія роботи експертів полягає у визначенні значущості виробничих та управлінських факторів, що впливають на ефективність функціонування фірми або іншого об’єкта управління, на засадах присвоєння цим факторам рангових оцінок у межах встановлених шкал. Це є методи вагових коефіцієнтів, або простого ранжування.

визначеними цілями, ідеями, оцінками, при цьому припускається можливість коригування

і доповнення схеми експерименту;

• здійснення кількісного та якісного аналізу експертних висновків з виділенням головних актуальних, сутнісних думок, думка експертів може бути предметом експертизи наступного етапу;

• забезпечення незалежності експертів щодо оцінки ситуації на засадах власної інтуїції, досвіду та знань;

• цілеспрямованість експертів, усвідомлення ними призначення експертизи, її мети та мотивів проведення;

• опрацювання шкал, інтервалів експертних оцінок, розробка кількісних і якісних критеріїв експертних оцінок;

• наявність методології та алгоритму проведення експертизи тощо.

моделі, яка описує послідовний процес для конкретної ситуації протягом

певного відрізку часу або на кінець зазначеного періоду.


Сценарій акумулює вхідну інформацію, яка є підґрунтям для ретельного аналізу, розробки та впровадження результатів дослідження (стратегій, заходів щодо вирішення проблемних ситуацій).


Ефективним інструментом розробки сценаріїв є «дерево цілей» або «дерево рішень», що призначене для аналізу систем, об’єктів, процесів, у яких можна виділити кілька структурних або ієрархічних рівнів.

вершини, мають складати замкнену множину
Відгалуження, що виходять з однієї

вершини, повинні взаємно виключати одне одного, тобто не може бути часткового збігу об’єктів, представлених двома різними гілками

Кожна вершина являє собою ціль для всіх своїх відгалужень

«комісій», «мозковий штурм» («колективна генерація ідей»), метод Дельфі, матричний

метод.


Вони базуються на принципах колективного мислення і переконанні, що точність результату є вищою, а також на генеруванні більшого числа продуктивних ідей.


Одним з найпопулярніших експертних методів, який набув особливого поширення, є SWOT-аналіз. Він є ефективним інструментом стратегічного управління, за допомогою якого можна побудувати стратегічний баланс і проаналізувати можливі стратегії поведінки фірми у ринковому середовищі.

експертних оцінок створюють робочі групи. Робоча група вибирає експертів,

які дають відповіді на поставлені запитання (кількість таких запитань може коливатися від 10 до 150 залежно від складності об’єкта).

2. Опитування експертів здійснюється після встановлення основних напрямів розвитку об’єкта досліджень складання матриці, яка відображає генеральну ціль, цілі і підцілі дослідження.

3. Розробка і формулювання запитань для експертів і їх поступове обговорення проводиться від складних запитань до простих, від широких до вузьких. Запитання мають бути однозначними і не перехрещуватися за змістом.

4. Експерти дають відповіді на запитання, проводиться обробка матеріалів, які відображають узагальнену думку і ступінь узгодженості індивідуальних оцінок експертів.

5. Кінцева оцінка визначається як середньоарифметичне значення всіх експертів або як найбільш поширена думка, або як середнє нормалізоване зважене значення оцінки.

дослідження із специфічними організаційними формами їх реалізації.

Множина

диверсифікованих методів включає:
― методи мозкового штурму;
― методи систематизованого пошуку;
― методи глибокого занурювання в проблему;
― методи інтенсифікації розумової діяльності;
― методи фантастичного перетворення проблеми;
― методи синектики;
― методи інтуїтивного пошуку.

Диверсифіковані методи доповнюються і збагачуються методами дивергенції, трансформації і конвергенції.
Їх призначення — розширення меж предмета дослідження для забезпечення достатнього простору пошуку ефективного рішення.

джерел, актуалізації проблеми, обговорення, аналіз формулювань, накопичення і систематизація

інформації, інвентаризація точок зору і підходів, анкетування, аналіз обмежень.


Ці методи допомагають найкоректніше поставити проблему, визначити підходи та шляхи її розв’язання, а також способи оцінок варіантів рішень.

тому вигляді, який є найбільш прийнятний для дослідження
і

якнайбільше відповідає потребам та цілям дослідження.

До таких методів належать:

методи класифікації, зміщення обмежень, ліквідації безвихідних напрямів, визначення нових властивостей, проектування досліджень, встановлення взаємодій, уточнення структури проблеми, морфологічного аналізу, вибору критеріїв, ранжування.

рішення, скорочують поле пошуку, перетворюють сукупність ідей на нову

концепцію дослідження.

Це методи практичної конкретизації, вибору оптимального варіанта, ресурсно-стратегічного аналізу, концептуального упорядкування, встановлення взаємодій, обговорення практичної цінності.

високу ефективність діяльності фірми організації;
б) активну творчу діяльність кожного

працівника;
в) чітку організацію виробничої і управлінської діяльності;
г) узгоджену, гармонійно пов’язану роботу всього персоналу
фірми.












Ефективність методів менеджменту залежить від того, наскільки вони відповідають інтересам людей і якою мірою їх задовольняють.

мають відповідати таким вимогам:

― бути об’єктивними, відповідати законам, на

яких базується управлінська діяльність;

― мають являти собою систему, тобто бути взаємообумовленими і пропорційними за силою впливу;


― повинні забезпечувати гармонійне поєднання особистих, колективних державних і суспільних інтересів.

послуг,
прибуток,
різні форми оплати праці,

премії,
податки,
акції на біржах,
митні збори,
знижки ціни товарів та ін.

Економічні методи впливають на майнові інтереси організацій та їх персонал. Вони стимулюють діяльність фірм щодо задоволення потреб суспільства, а також допомагають визначити мотиваційні чинники роботи персоналу.

Організаційні методи формують працездатну систему управління, яка протистоїть постійно

мінливому зовнішньому і внутрішньому середовищу підприємства і зберігає сама себе.

До складу організаційних методів входять: організаційно-стабілізуючі, організаційно-розпорядчі та організаційно-дисциплінарні.

організацій з метою активізації його діяльності, надання їй творчого

і насправді зацікавленого характеру. Механізм реалізації включає соціальні дослідження, соціальне планування, методи соціального регулювання.


Соціальні методи орієнтовані на :

підвищення соціально-виробничої активності (копіювання лідерів, установлення стандартів зразкової поведінки в усіх сферах діяльності);

підтримку соціального наступництва (конкурси майстерності, присвоєння кваліфікаційних рангів, свята з приводу ювілеїв і успішного завершення важливих ділових операцій та ін.);

соціальне нормування (встановлення норм відносин між працівниками організації, правил внутрішнього розпорядку, виробничого етикету, дотримання єдиних цінностей для всього персоналу організації та ін.)

груп;
встановлення сприятливих для спільної діяльності взаємовідносин між керівником

і підлеглим; гуманізація праці;
професійний відбір і відповідне навчання працівників комплектування малих груп за критерієм психологічної сумісності працівників

Це засоби регулювання взаємовідносин між людьми з метою формування сприятливого психологічного клімату як фактора високоефективної діяльності працівників.