Презентация на тему Технологія складання тестових завдань

знань, умінь та навичок
високотехнологічні, можуть розроблятися, проводитися і

перевірятися з використанням комп'ютерної техніки;
вимагають порівняно незначних часових затрат для використання і перевірки;
придатні для контролю високих рівнів навчальних досягнень; дають змогу визначити не тільки рівень знань кожного учня, а й структуру, тобто систематичність його знань. Більше того, можна виявити учнів, які мають антизнання;
процес перевірки стає об'єктивним і мінімально залежить від особистої думки вчителя;
тестування створює можливість контролювати навчальний процес на кожному уроці, індивідуалізувати підхід до кожного учня.

для виявлення ступеня засвоєння певних видів навчальної діяльності в

сукупності з деякою системою вимірювання та інтерпретування результатів вимірювання.

Тест як засіб вимірювання називають стандартизованим тестом

перевірки, обробки і аналізу результатів тестування.

сфер його застосування;
перелік нормативних документів (базових програм, вимог до

рівня підготовки), які використовуються при плануванні змісту тесту;
опис загальної структури тесту, тобто визначення загальної кількості завдань у тесті (довжини тесту) з обумовленням кількості завдань різного формату;
визначення кількості паралельних варіантів
(псевдоваріантів) тесту;
обумовлення часу виконання тесту, а також середнього показника часу виконання одного завдання з урахуванням специфіки формату тестового завдання;
обґрунтування співвідношень завдань з різних розділів і за видами навчальної діяльності школярів;
стратегію розміщення завдань у тесті.

і термінів;

В – знання законів і

формул;

С – вміння застосовувати закони та формули для розв’язування задач;

Д – вміння інтерпретувати результати за допомогою графіків і схем

Е – вміння робити оцінкові судження.

тесту) - 29
Завдання різних форматів:
закритої форми (закриті тести):
з вибором

1 правильної відповіді з 2 запропонованих – 12 завдань
з вибором 1 правильної відповіді з 4 запропонованих – 10 завдань
з використанням графічних зображень з однією правильною відповіддю–3завд.
на встановлення відповідності та послідовності – 2 завдання
відкритої форми (відкриті тести)
тестові завдання з розгорнутою відповіддю – 2 завдання
Тест містить 3 паралельні варіанти
Час виконання тесту – 60 хвилин:
з вибором 1 правильної відповіді – на виконання 1 завдання - 1 хвилина,
1 хвилина х 22 завдання = 22 хвилини
з використанням графічних зображень – на виконання 1 завдання - 2 хвилини, 3х2 =6хв
на встановлення відповідності та послідовності – на виконання 1 завдання - 4 хвилини,
4х2 =8хв
тестові завдання з розгорнутою відповіддю – на виконання 1 завдання - 12 хвилин, 2 х 12 = 24 хвилини; 22+6+8+24 = 60 хвилин
Стратегія розміщення завдань у тесті:
Завдання 1 – 22 - з вибором 1 правильної відповіді
Завдання 23 – 25 - з використанням графічних зображень з однією правильною відповіддю
Завдання 26 – 27 - на встановлення відповідності та послідовності
Завдання 28 – 29 - тестові завдання з розгорнутою відповіддю

9.00 год.
Складають тест всі учні класу одночасно
Якщо є можливість,

розсадити учнів по 1 за партою, якщо ні, то забезпечити їх як мінімум двома різними варіантами чи псевдоваріантами

правильну відповідь завдань 1 – 12 І рівня

– 1 б
За кожну правильну відповідь завдань 13 – 22 ІІ рівня – 1,5 б
За кожну правильну відповідь завдань 23 – 25 ІІІ рівня – 2 б
За кожну правильну відповідь завдань 26 – 4б, 27 – 3 б,
За кожну правильну відповідь завдань ІV рівня – 10 б
22 завдання І-ІІ рівнів 27 б
5 завдань ІІІ рівня 13 б
2 завдання ІV рівня 20б
27+13+20= 60б
Оцінювання за 12-бальною системою

школи (9 клас)

передбачає такі види діяльності:

складання специфікації;
формування банку тестових завдань;
аналіз доступності

тестових завдань і відбраковування неякісних завдань;
аналіз дистракторів та їхнє корегування;
формування робочого варіанта тесту;
розробка кількох варіантів тесту та перевірка їхньої еквівалентності;
розробка нормативів тесту;
створення інструктивно-методичного забезпечення тестування.

дисципліна складається з кількох розділів, то у визначення поняття

«знання предмета» має включатися і знання окремих його розділів.
Встановлення логічних зв’язків між елементами та складання логіко-структурних схем тем, розділів і предмета в цілому.
Складання тестових завдань на базі логіко-структурних схем. У схемах потрібно відібрати такі елементи, знання яких необхідно перевірити тестуванням.
Вибір оптимальної форми тестових завдань.
Складання плану тесту.

цілей;
планування змісту та складання специфікації тесту;
складання (або вибір з

існуючих) необхідних тестових завдань;
експертиза тестових матеріалів;
апробація тесту та його коригування.

відкритої форми з вільно конструйованою відповіддю

Завдання з однією правильною відповіддю;
Завдання з кількома правильними відповідями;
Завдання

на встановлення відповідності (логічні пари);
Завдання на встановлення правильної хронологічної та логічної послідовності;
Завдання вибору: правильно – неправильно

відповіддю

шрифтом)

Із запропонованих варіантів відповідей вибери один правильний:

Запитальна

частина (іншим кольором або великими літерами)

Вкажіть орган травної системи людини, у якому утворюється жовч

Відповіді

А печінка Б жовчний міхур В селезінка Г шлунок

один правильний: (інструкція)

Вкажіть орган травної системи людини, у

якому утворюється жовч (запитальна частина)

А печінка Б жовчний міхур В селезінка Г шлунок
(варіанти відповідей)

однієї форми необхідно попередньо спорядити інструкцією з їх виконання.

При зміні форми завдання формулюється відповідна йому інша інструкція;
інструкція відділяється від тексту завдання іншим шрифтом або кольором і відокремлюються двокрапкою;
тестові завдання нумеруються наскрізно арабськими цифрами;
запитальна частина тестового завдання записується тільки у стверджувальній формі, коротко і чітко, без подвійного тлумачення;
запитальна частина записується великими літерами або виділяється іншим кольором;
відповіді розташовуються під текстом запитальної частини, нумеруються і не відділяються від неї двокрапкою.

тестове завдання має оцінювати досягнення важливої навчальної цілі.
Кожне тестове

завдання має перевіряти відповідний рівень засвоєння знань.
Умова повинна містити чітко сформульоване і зрозуміле для екзаменованого завдання.
Варіанти відповідей мусять бути вірогідними (правдоподібними).
Усі дистрактори мають бути вірогідними (правдоподібними).
Інформація, що міститься в одному тесті, не повинна давати відповіді на інше завдання.

у тексті завдання повинна бути усунена будь-яка двозначність або

неясність формулювань;
основна частина завдання формулюється гранично стисло, як правило, не більше одного речення з 7- 8- слів;
завдання повинно мати якомога простішу синтаксичну конструкцію, в основний текст завдання слід уводити не більше одного додаткового речення;
з тексту завдання необхідно вилучити всі вербальні асоціації, що сприяють вибору правильної відповіді за допомогою здогадки;

не відноситься до даної проблеми;
при складанні питань слід уникати

слів «іноді», «часто», «завжди», «все», «ніколи», оскільки вони містять невизначеність;
питання повинно не містити слів «великий», «малий», «багато», «мало», «менше», «більше» тощо;
якомога рідше слід використовувати заперечення в основній частині;
використовувати не більше трьох пропусків для доповнення тексту учнем (доповнень) підряд, краще 1-2;
доповнення краще ставити в кінці речення.

вибору одного і того ж порядкового номеру правильної відповіді

в різних завданнях тесту повинна бути приблизно однаковою;
із відповідей бажано виключати слова, які повторюються, вводячи їх до тексту основної частини завдання;
у відповідях не рекомендується використовувати слова «все», «жодного», «ніколи», «завжди» тощо, оскільки в окремих випадках вони сприяють вгадуванню правильної відповіді;
із числа дистракторів виключаються такі, що впливають один на одного;
всі дистрактори до кожного завдання повинні бути рівно ймовірно привабливими для учнів, що не знають правильної відповіді;
жоден з дистракторів не повинен бути частково правильною відповіддю, що перетворюється за певних додаткових умов у правильну відповідь;
відповідь на одне завдання не повинна служити ключем до правильних відповідей на інші завдання тесту, тобто не слід використовувати дистрактори з одного завдання як відповіді до інших завдань тесту;

граматично узгодженими з основною частиною завдання тесту, у будь-якому

випадку слід використовувати короткі, прості слова або речення без залежних або незалежних звернень;
неправильні відповіді повинні бути розумні, вміло підібрані, не повинно бути неточностей, підказок;
правильні і неправильні відповіді повинні бути однозначними за змістом, структурою та загальною кількістю слів;
якщо питання має кількісний вираз, то відповіді до нього повинні розташовуватися впорядковано від меншого до більшого або навпаки; в тому випадку, якщо дистрактори подано у вигляді слів, тексту тощо, розташовувати їх слід в алфавітному порядку;
використовуйте обмеження точності числового значення відповіді в самому питанні (наприклад, вкажіть з точністю до сотих значення числа пі);
краще використовувати довге питання і коротку відповідь, ніж навпаки.

балом.
Підрахувавши загальну суму балів за всі правильно виконані тестові

завдання певним учнем, можна визначити його рейтинг.
Для виставлення оцінок учням потрібно порівняти їх рейтинг.
Порівняти рейтинг учнів можна за допомогою коефіцієнту засвоєння навчальної інформації, який знаходять за формулою А. Киверялга:
К = n/N x 100%,
де n – сума балів, набрана учнем, N – загальна сума балів за тест.
Перерахунок набраних балів (коефіцієнт засвоєння) переводиться в оцінні бали.

з біології


Основна мета зовнішнього незалежного оцінювання з

біології

– виявити рівень навчальних досягнень учнів.

навичок учнів вимогам чинної програми;

виявлення та оцінка рівня навчальних

досягнень учнів;

оцінювання ступеня підготовленості випускників ЗНЗ до подальшого навчання у вищих навчальних закладах.

основні біологічні поняття, закономірності, закони та теорії;
порівнювати процеси життєдіяльності

на різних рівнях організації та виявляти взаємозв’язки між ними;
встановлювати причинно-наслідкові, функціональні, структурні зв’язки та закономірності у живій природі, класифікувати;
приймати раціональні рішення, що стосуються питань власного здоров’я, здоров’я оточуючих, виявляти наслідки впливу шкідливих звичок на організм;
застосовувати біологічні знання для аналізу ситуацій, що виникають у різних сферах життя;
виконувати розрахунки із використанням математичного апарату (дії з відсотками, складання пропорцій, елементи теорії ймовірності, математичної статистики, побудова та аналіз графіків біологічних залежностей);
застосовувати набуті знання при аналізі біологічної інформації, поданої в різних формах (графічній, табличній, текстовій);
аргументовано відстоювати власну точку зору щодо потреби встановлення гармонійних стосунків з природою, розуміння життя як найвищої цінності, шляхів розв’язання екологічних проблем та охорони біорізноманіття.

з біології є письмовим за формою.
Тестування триває 120 хвилин.
Кожна

особа, яка проходить тестування, отримує екзаменаційний комплект, що складається з екзаменаційного зошита та бланка відповідей до екзаменаційних завдань.
Кількість завдань у тесті – 60.
Тест складається із завдань різної форми.
Завдання з 1 по 50 – з вибором лише однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих варіантів. Вони складаються із вступного запитання та чотирьох варіантів відповідей, серед яких потрібно обрати лише один правильний варіант.
Завдання з 51 по 58 – на встановлення відповідності одних біологічних понять і термінів іншим. Вони складаються з інструкції та двох колонок, у яких частини матеріалу позначено буквами (ліворуч) та цифрами (праворуч). Потрібно співвіднести цей матеріал і у бланку відповідей поруч із буквою записати відповідну цифру.
Завдання 59 і 60 – на встановлення послідовності певних подій і явищ у часі. Вони складаються з п’яти завдань у довільному порядку. Кожному завданню відповідає літера. Необхідно установити правильну послідовність певних подій і вписати у бланк відповідей літери у цій послідовності.

ЗНО
Тренуйтеся! Перед офіційним тестуванням варто виконувати якнайбільше тестів –

просто заради тренування. Це дає можливість познайомитись з типовими конструкціями тестових завдань, а також отримати досвід самоспостереження й оптимальної саморегуляції під час тестування.
Поспішайте! Тренуйтеся із секундоміром у руках. Засікайте час виконання тестів, обмежуйте його.
Пропускайте! Треба навчитися пропускати важкі або незрозумілі завдання. Пам’ятайте: у тесті завжди знайдуться такі, з якими Ви обов’язково впораєтеся. Просто нерозумно недобрати балів тільки тому, що Ви не дійшли до «своїх» завдань, а «застрягли» на тих, навчальний матеріал яких невідомий. Звичайно, така тактика може принести успіх далеко не завжди. Якщо тест побудований за принципом «сходів» і починається з легких питань, то не варто пропускати всі перші завдання.
Виключайте! Багато завдань можна швидше вирішити, якщо не шукати відразу правильну відповідь, а послідовно виключати ті, які явно не підходять.

нове завдання, забувайте все, що було в попередньому. Думайте

тільки про те, що кожне нове завдання – це шанс набрати бали.
Читайте завдання до кінця! Поспіх не повинен приводити до того, що Ви будете намагатися зрозуміти умови завдання за «першими словами» і добудовувати кінцівку у власній уяві. Це вірний спосіб зробити прикрі помилки в питаннях.
Не засмучуйтеся! Навіть якщо Вам здається, що Ви допустили занадто багато помилок і просто завалили тест, пам’ятайте, що дуже часто таке відчуття є помилковим: при порівнянні Ваших результатів з іншими може з’ясуватися, що інші допустили ще більше помилок. У підсумку Ви одержите якщо не найвищий тестовий бал, то цілком пристойний.
Заплануйте два кола! Сплануйте час виконання тесту таким чином, щоб пройти всі завдання «по першому колу». Тоді Ви зможете повернутися до складних завдань, які Вам спочатку довелося пропустити.

складання специфікації тесту
Складання (або вибір з існуючих) необхідних тестових

завдань
Технологія перевірки, оцінювання, обробки і аналізу результатів тестування
Використана література

незалежне оцінювання

документів (базових програм, вимог до рівня підготовки), які використовуються

при плануванні змісту тесту; опис загальної структури тесту;
визначення загальної кількості завдань у тесті (довжини тесту) з обумовленням кількості завдань різного формату;
визначення кількості паралельних варіантів
(псевдо варіантів) тесту;
обумовлення часу виконання тесту, а також середнього показника часу виконання одного завдання з урахуванням специфіки формату тестового завдання;
обґрунтування співвідношень завдань з різних розділів і за видами навчальної діяльності школярів (таблиця “Коротка специфікація тесту”);
стратегію розміщення завдань у тесті.