Презентация на тему Первая медицинская помощь при уторлении и синдроме сдавлевания

тіла в рідину, що утрудняє або повністю припиняє газообмін

з повітряним середовищем при збереженні анатомічної цілісності системи дихання

інколи з піною.
Зупинка дихання і серцевої діяльності.
Посиніння шкірних покровів.
Розширення

зіниць.
Тіло на дотик-холодне.

кінець мотузка, рятівні круги і підручні засоби. Якщо той,

що тоне знепритомнів або не в змозі скористатися плавзасобами, його необхідно витягнути з води. Підпливати до того, що тоне слід обов'язково ззаду, щоб він рефлекторно не вхопився за рятувальника. Потім потрібно покласти голову постраждалого собі на груди і, підтримуючи потопаючого на плаву, на спині плисти до берега.

з води. (При підозрі на перелом хребта - витягуй

потерпілого на дошці або щиті.)

порожнини та її очищення за необхідності.
2.Перевірка наявності дихання

та штучне дихання за необхідності: «рот у рот», «рот у ніс» (дихання через тканину). При виконанні штучного дихання, підборіддя постраждалого повинна бути трохи піднятою.
3.При втопленні в холодній воді серцево – легеневу реанімацію продовжують довше, ніж зазвичай – до 45хв.
4.Після виведення постраждалого зі стану клінічної смерті його зігрівають і роблять масаж верхніх і нижніх кінцівок.
5.Викликати швидку

коліно рятувальника так, щоб голова звішувалася вниз. Це робиться

для того, щоб видалити воду. При цьому рятувальник повинен натискати на спину і ребра постраждалого

ніс того, що потонув і, зробивши вдих, вдуває повітря

в його рот. При цьому грудна клітка пострадаждалого наповнюється повітрям, після чого відбувається видих.Штучне дихання слід виробляти із швидкістю 16-18 раз на хвилину, або біля одного разу в чотири секунди.

стійке бічне положення. Укрий і зігрій його. Проте слід

пам'ятати, що існує небезпека зупинки серця. Тому необхідно викликати «швидку допомогу», а до її прибуття потрібно уважно стежити за станом постраждалого.

та, навіть, у звичайному поході до лісу можуть виникнути

ситуації, коли людина виявиться затиснута між уламками важких предметів. Запідозрити синдром здавлювання слід у таких випадках: коли кінцівка здавлена більше 15 хвилин, при появі набряку та зникненню рельєфу м’язів, якщо не прощупується пульс на кінцівках. Затиснута кінцівка набрякає так сильно, що стає схожою на дерев’яну і за твердістю, і за звуком, який виникає при легкому постукуванні по ній. Ознаками синдрому здавлювання є також і поява рожевої або червоної сечі, різке погіршення стану потерпілого після звільнення від предметів, що здавлюють.

здавлювання 4 год., набряк, біль, але людина в свідомості;
ІІ

ступінь – 4 – 6 год. Ниркова недостатність, біль, набряки.
ІІІ ступінь – 7 – 8 год. Наростання ниркової недостатності, інтоксикація, втрата свідомості.
IV ступінь – понад 8 год. Або 6 годин для обох кінцівок, гостра ниркова недостатність, смерть протягом 2-3 діб.

вивільненням;
- після звільнення кінцівки бинтують від кінчиків пальців до місця

накладання джгута, а потім джгут знімають.
- якщо є переломи, то кінцівки фіксують;
- у разі тривалого транспортування знімають бинти та обкладають кінцівки льодом або пляшками з холодною водою;
- багато пити, якщо потерпілий в свідомості.

пакетами з льодом, снігом або пляшками з холодною водою;
-

дати знеболювальне (2-3 таблетки анальгіну);
- викликати швидку допомогу;
- запропонувати постраждалому багато теплого пиття;
- накласти джгути на здавлені кінцівки до їх вивільнення;
- відразу ж після вивільнення кінцівок туго забинтувати їх;
- накласти шини (з будь-якого підручного матеріалу);
- повторно прикласти холод до пошкоджених кінцівок;
- до прибуття медиків продовжувати давати багато теплого пиття постраждалому.

джгутів та прийому постраждалим великої кількості рідини;
- зігрівати здавлені

кінцівки.