Презентация на тему ДІМ, В ЯКОМУ Я ЖИВУ

учні заходять до класу/

нічого не треба:
Домівка матусі, волошки в житах,
Вишневий світанок, полив'яне

небо
І сиза роса на траві при шляхах.

минулих батьківських зборів, саме тому я вас запрошую на

збори «Дім, в якому я живу» Пам'ятаєте, коли ми з вами тільки познайомилися, я вам розповідала таку притчу:

вирушив ловити рибу
Улов

був гарним, і в полудень троє чоловіків були готові повернутися додому. Але, коли вони почали витягати невід, раптово налетіла буря і повністю сховала з виду берегову лінію.
А в той же самий час буря не пощадила і їх маленький будинок. Він запалав, вогонь спалив дотла їх житло та все майно.
Коли рибалка з синами повернувся додому, його чекала заплакана дружина, яка зразу розповіла чоловікові та дітям про нещастя, що спіткало родину. Але рибалка й бровою не повів. Жінка обурилась: «Чоловіче, ми втратили все, що в нас було, а тобі байдуже!»
Тоді рибалка відповів: «Вогонь, який знищив наш будинок, виявився тим самим світлом, яке раптово виникло в тумані і вказало нам дорогу до берега»…

дому, отчий дім, сповнений турботи і ласки, надій та

сподівання на щастя юних його господарів і піде наша з вами мова. Чим є дім для ваших дітей?

під час якого ваші діти повинні були продовжити такі

речення: /Я буду зразу зачитувати відповіді/

Мій дім для мене є…
Сім'я –…
Мої батьки – це…
Світло у вікнах мого дому - …
Радість у моїй сім'ї - …
Горе моєї родини – це…
Вдалині від рідного дому я буду завжди згадувати -…

зборах, ви заклали в них і здоров'я, і взаєморозуміння, і

взаємодопомогу, і мудрість, і спілкування, і дружбу, і посмішку, і доброту

А чи це всі ті цінності, які повинні бути , закладені в нашому домі? Ні! Ось ми і продовжимо зараз всі разом наповнювати наш будинок, адже наш дім повинен не тільки бути фортецею, а й тим вогником, який допоможе вам у будь – яку хвилину.
Подивіться на дошку - ось наш дім, який ми побудували, ось ви, діти –
квіти нашого життя /на кожній квітці характеристика дітей батьками/, ось ви у променях сонця /характеристика дітей самим собою/.
Так, саме сонця, бо саме воно дає нам тепло.. А потрібне вам тепло у ваших домах? Так!
Володимир Мономах, князь київський сказав: «На світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: «Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю й добром виправдав життя своє»
/Домальовують довгий промінь до дому. Напис – ТЕПЛО/
Учитель:

Так МАМИ,БАБУСІ.
Недарма існує вислів «ТЕПЛО МАМИНИХ РУК»
/Прикріплюють «мамині

руки», які тримають будинок. Напис на дошці –
ТЕПЛО МАМИНИХ РУК/
Учитель:
Діти підійдіть до ваших мам і поцілуйте їх теплі турботливі

у вас на партах лежать серця, підпишіть їх будь

ласка і
прикріпіть замість вікон у нашому домі.
/Прикріплюють серця. Напис – ЛЮБОВ/

не вартий майбутнього» Скажіть, чи потрібна нам у нашому

домі пам'ять? Так! Давайте зараз посадимо сад із родовідних дерев, які ви разом готували вдома.
/Садять сад родовідних дерев навколо дому Напис – ПАМ'ЯТЬ/

в дім також радість і сміх.
 
Тому ,шановні батьки,

трохи відпочиньте . Поки діти виготовлять свої силуети, ми з вами трохи помалюємо.
/Тренінг для батьків «Мій автопортрет»/

зігріває й освітлює сонце, то що освітить наш дім

вночі? Дійсно, зірки!
Тому зараз ми з вами складемо сузір’я наших сімей із зірочок, що лежать у вас на партах , і доповнимо ними нашу картину, яка вималювалася на дошці.
/Батьки і діти складають сузір’я сімей і прикріплюють їх на дошці/
 

дім? Гарний! Хочу вам відкрити секрет: головне призначення людини

на Землі – виховати дитину, посадити дерево, побудувати дім. Ваші батьки вже майже виконали своє головне призначення. Ви живете в гарних домах, не одне дерево , посаджено руками ваших
батьків і вони дали життя вам , виховують вас. Хай ці обереги, шановні батьки,захищають ваш дім і родину від негараздів.
/ Вручення БАТЬКАМ оберегів для дому/
У вас же, діти, все попереду. Перед вами проект, який вам треба буде здійснити у майбутньому. Тому бажаю вам успіхів. Прийміть ці пам’ятки:

Людино!
Бо якщо станеш забувати, то будеш ти нічим ставати.
Бо

як забудеш – всохнуть ріки, на світ народяться каліки,
А опромінені тополі підуть собі степами голі.
Бо якщо станеш забувати, тоді себе не врятувати,
Бо віра вмре, надія згасне, своє ім'я забудеш власне.
Забудеш ім'я свого роду, і ім'я батька, і народу,
Забудеш знати і уміти, і рідну мову розуміти.

людям, яким ви завдячуєте всім цим. /Діти вклоняються мамам/

Пресвята

Мати!
Благослови наш любий рідний дім
І всіх-усіх, що проживають в нім,
І неньку нашу, і садок розмай,
І нарід наш, і рідний край..

ці збори дали мені…”