Він поплаває у джерельці і потоне. Доводиться глибоко занурювати руку і витягувати його. Коли зачерпнеш води, глечик спітніє. Така вода важка і така холодна. Береш глек до рук і вони одразу стають великими. А поставиш на землю, і знову руки маленькі. Жаль, що коли-небудь глек може розбитись.
і вуха у нього світло -коричневого кольору. Я його
дуже люблю. Він — як живий. Коли я з ним граюся, то уявляю, що я — ведмедик, який іде лісом і співає пісеньку. б) Нарешті Андрійко має м’яч. Дочекався! І такий гарний! Просто найкращий м'яч з усіх, які тільки є на світі. Новенький, жовтенький ,блискучий. Так і проситься у гру!