Презентация на тему Творчість та ініціативність в роботі педагога: шлях до досконалості

Бориса Грінченка
Звіт
Лісової Маргарити Сергіївни
Філологічного інституту
5 курсу, групи ФАc 1-11-1

0.д

Про проходження індивідуальної науково-дослідницької роботи з дисципліни «Соціологія освіти»

На тему: Творчість та ініціативність в роботі педагога: шлях до досконалості

За час з 05. 10. 2011р. по 19. 10. 2011р.
Дата складання звіту 10. 11. 2111р.

предмет педагогіки творчості
1. 2. Основні напрями сучасних досліджень педагогічної

творчості
1. 3. Професійно значимі якості педагога
1. 4. Особливості діяльності вчителя з творчого розвитку учнів
1. 5. Готовність сучасних вчителів до педагогічної творчості і
ініціативності
1.6. Висновок
Розділ 2. Практичні основи дослідження
2. 1. Проведення анкетування
2. 2. Складання графіку на основі анкетування
2. 3. Складання соціологічних таблиць на основі анкетування
2. 4. Аналіз результатів дослідження
Список використаних джерел
Додатки

актуальною темою, так як багато представників цієї професії не

звертають у повній мірі увагу на ці основні фактори успіху, які мають величезне значення у педагогічній діяльності.

Актуальність дослідження

роль відіграють творчість та ініціативність в роботі вчителя.

як основні фактори педагогічної досконалості

престижність на сьогоднішній день;
2. Виявити позитивні сторони професії вчителя,

а також визначити шляхи подолання її негативних сторін за допомогою творчого підходу до своєї діяльності;
3. Визначити дефініції творчість; педагогічна творчість; ініціативність; педагогічна майстерність; педагогіка творчості.
4. З`ясувати рівень творчих здібностей сучасних педагогів в Україні;
5. Розробити анкети, соціологічні таблиці та діаграми на тему “Творчість та ініціативність в роботі педагога: шлях до досконалості.

із розвитком загальноосвітньої школи та вищих навчальних закладів, а

також збільшенням їх потреб у цій сфері. Тому вчитель має адаптуватися до швидких змін в освіті і проводити свою навчальну діяльність із урахуванням новітніх тенденцій в освіті. Тому постає прблемне питання: чи володіє сучасний вчитель в достатній мірі творчим потенціалом та ініціативністю, щоб відповідати сучасним стандартам освіти?

опитування, метод спостереження.

породжує дещо якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю та

суспільно-історичною унікальністю.

ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ - особистісна якість педагога, яка є невичерпним джерелом його ініціативи, активності, інновацій, постійного натхнення для вдосконалення всього педагогічного процесу.

в самостійній організації дій, спрямованих на досягнення цих цілей.
ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ - це своєрідний сплав

особистої культури, знань і світогляду вчителя, його всесторонньої теоретичної підготовки з удосконаленням оволодіння прийомами навчання й виховання, педагогічною технологією та передовим досвідом. Разом з тим – це вид діяльності, який торкається переважно внутрішньої сфери вчителя: бажання стати майстром педагогічної справи; переконання в тому, що майстерність забезпечує не лише високу результативність праці, а й почуття задоволення від неї, утвердження себе як фахівця.

творчество! Всегда непостижимо!
Из глубины души восходит Я,
В дневной текучке

будучи незримо».

Педагогічна творчість займає особливе місце серед різних видів творчості, оскільки саме вона визначає вектори динамічного розвитку всіх творчих процесів людства.

Носієм педагогічної творчості є вчитель, який стоїть біля витоків розвитку особистості кожної людини.

учнів, який передбачає поступове формування в учнів здатності до

творчості –

інтегральної якості особистості, що об'єднує спрямованість й мотиви, творчі уміння й психічні процеси, характерологічні якості особистості, які забезпечують людині успіх у творчості і піднімають діяльність людини до творчого рівня.

проблем педагогічної творчості дослідниками приділяється увага:
*дослідженню співвідношення поняття педагогічної
творчості

із супровідними ознаками, властивостями, якостями особистості (В.О. Лісовська, В.А. Крутецький, М.М. Поташник, Л.А. Степанко та ін.);

*розгляду індивідуального стилю діяльності особистості як найважливішої ознаки її творчого характеру (Є.А. Климов, В.С. Мерлін, Н.І. Петров,Я.О. Пономарьов, Г.М. Філонов та ін.);

*з'ясуванню механізму взаємозв'язку творчого мислення і педагогічної майстерності (Ю.П. Азаров, В.І. Загвязинський, І.А. Зязюн, Н.М. Тарасович та ін.);

особистості вчителя (Ю.К. Чабанський, В.О. Сластьонін, Г.І. Щукіна та

ін.);

*дослідженню суб'єктивних аспектів педагогічної творчості, видів і механізму педагогічної імпровізації (І.А. Зязюн, В.О. Кан,Калик, М.Д. Нікандров та ін.);

*вивченню педагогічних умов, шляхів і засобів формування творчої позиції особистості (В.І. Андрєєв,
О.О. Бодальов, Н.В. Кичук, М.В. Демінчук, Л.М. Лузіна, О.Г. Мороз, В.В. Рибалко та ін.);

*створенню методик виявлення і розвитку творчих якостей особистості, вивчення обдарованості (В.О. Моляко, П.С. Перепелиця, М.Л. Смульсон, М.О. Холодна та ін.).

здатністю кожної людини, яка може і повинна розвиватися.






Е.П.

Торренс, вчений, зробивший значний внесок у розвиток теорії творчості, відмічає наявність як успіхів, так і невдач, пов'язаних з тим, що офіційна педагогіка приділяє проблемам навчання творчості незначну увагу. Такої ж думки додержуються спеціалісти в галузі роботи з обдарованими дітьми М. Карне, Епстайн.

О.М. Матюшкін, В.О. Моляко, П.І. Просецький і В.А. Семиченко,

В.В.Рибалко та ін.) досліджували і розробляли шляхи розвитку творчих можливостей молоді. В наукових працях цих авторів звертається увага на методи активізації інформаційного пошуку, засоби активізації творчої діяльності, методику розв'зання творчих задач, конструювання взаємовідносин у дослідницькому колективі, розвиток творчих можливостей молоді в процесі гурткової роботи тощо.

Г.С. Альтшуллер

Л.Л. Гурова

О.М. Матюшкін

В.О. Моляко

творчість, а не буденне заштовхування в дітей знань. Покликання

вчителя він бачив у тому, щоб дитина вчилася не заради оцінки, а пізнавала потяг до знань, до чогось нового, до творчості. Він підкреслював, що справжній вчитель,майстер не може жити без творчості, повторюючи одне й те саме все своє життя. Тільки творчий вчитель може розвинути творчі можливості, творчі здібності у дітей. Він закликав вчителів пам'ятати головне правило педагогічної діяльності: «Обдаровані і талановиті всі без винятку діти».

Процес формування творчої особистості багатьма дослідниками пов'язується з вивченням її творчої діяльності.

велику увагу звертає професор С. О. Сисоєва. Педагогічна творчість вчителя, на

її думку, – це особистісно орієнтована розвиткова взаємодія суб'єктів навчально-виховного процесу (вчителя й учня), зумовлена специфікою психолого-педагогічних взаємовідносин між ними, спрямована на формування творчої особистості учня і підвищення рівня творчої педагогічної діяльності вчителя.

С. О. Сисоєва визначає такі принципи педагогічної творчості вчителя: діагностики, оптимальності, взаємозалежності, креативності, доповнення і варіантності. 

Домінантні якості:
1. Гуманність - любов до дітей, вміння поважати їхню людську гідність, потреба і здатність надавати кваліфіковану педагогічну допомогу в їхньому особистісному розвитку. 2. Громадянська відповідальність, соціальна активність. 3. Справжня інтелігентність (від лат. inteligens - знаючий, розуміючий, розумний) - високий рівень розвитку інтелекту, освіченість у галузі предмета викладання, ерудиція, висока культура поведінки. 4. Правдивість, справедливість, порядність, чесність, гідність, працьовитість, самовідданість. 5. Інноваційний стиль науково-педагогічного мислення, готовність до створення нових цінностей і прийняття творчих рішень. 6. Любов до предмета, який викладається, потреба в знан нях, у систематичній самоосвіті. 7. Здатність до міжособового спілкування, ведення діалогу, переговорів; наявність педагогічного такту, що визначає стиль поведінки учителя, спричиняє упевненість учнів у доброзичливості вчителя, його чуйності, доброті, толерантності.

досвіду). 5. Зовнішня привабливість.
Сукупність якостей учителя створює його авторитет. Авторитет

педагога, як і авторитет представника будь-якої іншої професії, здобувається наполегливою працею. Якщо в межах інших професій звично звучить вислів "визнаний у своїй галузі авторитет", то у педагога може бути лише авторитет особистості.

Периферійні якості:

середовища учнів "любимчиків" і "осоружних", прилюдне вираження симпатій і

антипатій стосовно вихованців. 3. Зарозумілість - педагогічно недоцільне підкреслення власної вищості над учнем. 4. Мстивість - властивість особистості, яка проявляється у намаганні зводити особисті рахунки з учнем. 5. Неврівноваженість - невміння контролювати свої тимчасові психічні стани, настрій. 6. Байдужість до предмета, який викладається. 7. Розсіяність - забутливість, незібраність.

Негативні якості:

світогляду. 7. Безпринципність. 8. Безвідповідальність.
Професійні протипоказання:
1. Наявність шкідливих звичок, соціально небезпечних

для суспільства (алкоголізм, наркоманія тощо).

2. Моральна неохайність. 3. Рукоприкладство. 4. Грубість.

7. Безпринципність. 8. Безвідповідальність.

2. Діяльність, що цілеспрямовує, орієнтує учнів на мету і

результат, який треба отримати, спрямовує їх увагу на зміст і значення творчої діяльності, яку вони виконують;

3. Діяльність, що індивідуально диференціює учнів, розвиває різні рівні можливостей учнів, не обмежує їх у часі, стимулює всіх до відповідей;

5 видів діяльності вчителя на уроці, які є сприятливими для творчого розвитку учнів:

1. Діяльність, що мотивує учнів до процесу навчання та сприяє розумінню ними його значення для особистісного розвитку;

забеспечує організацію групових форм
творчої навчальної діяльності;





5. Діяльність, яка організує

контрольно,оцінювальну
діяльність учнів.

при формуванні в учнів системи інтелекту і практичних умінь

:

1. Учням дають необхідні знання, вміння, навички, після чого ставлять завдання щодо їх застосування. Учень самостійно розв'язує задачу, визначаючи шляхом «спроб» і «помилок» відповідні орієнтири і прийоми діяльності. Це навчання за першим типом орієнтованої основи діяльності (ООД за П.Я. Гальперіним та Н.Ф. Тализіною);
2. Учням пропонують орієнтири діяльності в готовому вигляді (наприклад, у вигляді алгоритму дій). Учень виконує всі операції і дії згідно із зазначеними орієнтирами, вказівками і досягає кінцевого результату діяльності. Це навчання за другим типом орієнтовної основи
діяльності;
3. Учнів озброюють загальним методом діяльності, за допомогою якого вони самостійно й усвідомлено визначають послідовні дій, орієнтири для розв'язання завдання.

творчих можливостей в навчально-виховному процесі: на уроках і в

позаурочній діяльності (в гуртках, факультативах за інтересами, індивідуальних консультаціях з предметів, конкурсах, змаганнях тощо), що приводить до самоутвердження учня, розвитку у нього почуття самоповаги;

* сприяння самовизначенню кожного учня в усіх сферах внутришкільного життя через індивідуальний вибір;

* детальне вивчення педагогами і психологами найбільш значущих для учнів видів діяльності і надання можливості для самовизначення, самоутвердження і самореалізації учнів через них;

в учнівському колективі через утвердження принципів педагогіки співробітництва;
* демократичний

стиль спілкування педагогів з учнями, свобода творчих дискусій, обміну думками;
* розвиток культури спілкування в педагогічному та
учнівському колективах;
* інтенсифікація навчально-виховного процесу з метою створення умов для самореалізації учнів під час дозвілля, робота з підвищення загального культурного рівня учнів;
* своєчасна доброзичлива оцінка творчої навчальної діяльності учнів, позитивних зрушень у їх розвитку, схвалення результатів;
* об'єктивне оцінювання знань, вмінь та навичок учнів за 12-ти бальною шкалою;
* уміння вчителів помічати і цінувати неповторну творчу індивідуальність кожного учня;
* забезпечення матеріально,технічної бази для організації навчально,виховного процесу;
* забезпечення соціального захисту учнів.

та ініціативності

Згідно з провідною освітньою концепцією, творчість упливає

на формування інтелектуально й морально досконалої особистості, дає можливість людині розуміти свою індивідуальність, свій талант і використати його на добро людям.

У Національній доктрині розвитку освіти України зазначається необхідність розвитку ініціативи та творчого пошуку педагогів, вивчення та поширення їхнього педагогічного досвіду. Зміни суспільного життя країни вимагають від усіх педагогічних колективів працювати по-новому, оновлювати форми та методи діяльності.
Далеко не кожний стане вченим, письменником, артистом, далеко не кожному призначено винайти порох, але майстром у своїй справі повинен стати кожний. В. Сухомлинський.

готовність до здійснення будь-якої пізнавальної або практичної діяльності передбачає

наявність загальних і спеціальних здібностей, загальних і спеціальних знань, професійних умінь і навичок.

Готовність педагога до творчості сучасні автори все частіше називають «креативністю». Ця готовність є першим етапом педагогічної творчості, коли діяльність педагога спрямована на пошук способів, що забезпечують максимальну реалізацію пізнавального (освітнього), виховного і розвивального потенціалу уроку.

підростаючого покоління готовність до життя та діяльності в сучасному суспільстві.

Змістові й конструктивні зміни, які відбуваються в системі освіти, зумовлюють необхідність підготовки педагогічних працівників нової генерації, здатних реалізовувати освітню політику як пріоритетну функцію держави, формувати в

саморозвиток особистості вчителя, здатного не тільки обслуговувати педагогічні й

соціальні технології, які є, але й виходити за межі нормативної діяльності, здійснювати інноваційні процеси творчості в широкому розумінні.

Вирішення цих складних завдань об'єктивно необхідне для розв'язання реально існуючих суперечностей між потребою держави у високоосвічених творчих особистостях, здатних працювати й діяти в нестандартних ситуаціях і небажанням людини самостійно залучатись до серйозних творчих пошуків.

Усунення зазначених суперечностей залежить від наукового обґрунтування педагогічних технологій, формування готовності учителів до самостійної творчої діяльності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що дослідженню проблеми готовності вчителя до творчої діяльності приділяється належна увага, зокрема змісту педагогічної освіти (І. Зязюн, І. Підласий тощо), орієнтації педагогічних працівників на творчість (І. Гуткіна, С. Сисоєва тощо).

віяння, завжди буде затребуваний педагог-майстер. У сучасних умовах все

більше з'являється вчителів-майстрів своєї справи: вчителів року, вчителів-експериментаторів, дослідників, творчо працюючих вчителів. Це фахівці вищої кваліфікації, високої культури, розробники авторських програм, що володіють альтернативними педагогічними технологіями, індивідуальним стилем роботи, найповніше реалізовують свій творчий потенціал, добиваються високих результатів в навчанні і вихованні, розвитку підростаючих поколінь.

Підготовка сучасного педагога повинна відповідати вимогам, що висуваються до інноваційної діяльності.

ряд змін, що виражаються в появі альтернативних типів учбових

закладів, використанні нових програм і допомоги, зміні змісту освіти, застосуванні нових педагогічних технологій і інших інновацій.

Це вимагає від педагога широти ерудиції, гнучкості мислення, активності і прагнення до творчості, здібності до аналізу і самоаналізу, готовності до нововведення. Потяг до професійної досконалості у поєднанні із творчими здібностями та ініціативністю визначають успіх педагога.

Висновок

успіху)
1. Що у вашому розумінні найбільш точно розкриває понятт

"творчість"?  а) діяльність людини, спрямована на створення чогось якісно нового, що однаково стосується як матеріальних так і духовних цінностей  б) синонім "креативності"  в) оригінальність та робоча продуктивність людини  2. Що на вашу думку означає проявляти креативність?  а) здатність людини до самостійних вольових проявів  б) здатність людини до самостійної постановки цілей і самостійної організації дій, спрямованих на досягнення цих цілей  в) здатність висувати нові ідеї та вміти їх реалізовувати 

3. Чи є творчість важливим фактором у роботі педагога?  а) так  б) ні  в) не знаю  4. Яким якостям ідеального педагога ви надаєте більший пріоритет?  а) творчість, ініціативність, оригінальність, комунікативність  б) гуманність, інтелігентність, справедливість, любов до предмета, який викладаєш  в) привітність, почуття гумору, артистизм, зовнішня привабливість 

практиці ТЗН (технічні засоби навчання)?  а) так  б) ні  в) не знаю  6.

Педагогам якого віку ви надаєте більшої переваги?  а) молодшого віку, творчим  б) старшого віку, із досвідом  7. Ви вважаєте себе творчою та ініціативною людиною?  а) так  б) ні  в) не знаю  8. Чи згодні ви з тим, що талановита людина - це творча людина?  а) так  б) ні  в) не знаю 

9.Чи повинен вчитель постійно удосконалювати свої знання, уміння і навички?  а) так  б) ні  в) не знаю  10. Чи згодні ви з твердженням, що досконалість не має меж?  а) так  б) ні  в) не знаю   

і ініціативність у роботі ( і загалом у житті)

- це стопроцентний успіх?  а) так  б) ні  в) не знаю  12. Як ви вважаєте чи творчість залежить від віку?  а) так  б) ні  в) не знаю 

13. Чи залежить напрямок творчих здібностей від статі?  а) так  б) ні  в) не знаю  14. Вас навчали (навчають) творчі педагоги?   а) так  б) ні  в) не знаю

Дякую за допомогу!

15. Чи володіє сучасний вчитель в достатній мірі творчим потенціалом та ініціативністю, щоб відповідати сучасним стандартам освіти?
а) так
б) ні

в дослідження проблемне запитання: чи володіє сучасний вчитель в

достатній мірі творчим потенціалом та ініціативністю, щоб відповідати сучасним стандартам освіти?

стовідсотковий успіх? 

на основі проведеного анкетування 50 респондентів різного віку і

статі у місті Києві на тему “Творчість та ініціативність у роботі вчителя – шлях до досконалості”, дають підстави стверджувати, що творчість та ініціативність відіграють одну з основних ролей в роботі педагога. Більшість опитуваних респондентів вважають, що сучасний вчитель в достатній мірі володіє творчим потенціалом та ініціативністю, щоб відповідати сучасним стандартам освіти. Підтвердженням тому є стрімкий розвиток технічних засобів навчання, комп`ютери та Internet, які значно полегшують роботу вчителя та відкривають йому більш широке поле для творчості.
Опитувані вважають, що рівень творчості не залежить від віку і від статі. У випадку статі відрізняється хіба що напрямок творчості. Щодо віку маю не погодитися, у молодих людей більш високий потенціал до творчості, вони з легкістю оволодівають ТЗН, у них більше сил та бажання створювати щось нове.

школи. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів К.: Центр

учбової літератури, 2009. – 472 с.

2. Полякова Г. Показники педагогічної творчості вчителя // Психолог. – 2006. – №35 (227). – С.3-5.

3. Моляко В. О. Психологічна готовність до творчої праці. - Київ, "Знання", 1989

4. Линенко А. Ф. Готовність майбутнього вчителя до педагогічної діяльності // Педагогіка і психологія, № 1, 1995, ст. 125-132

5. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: Підручник. – К.: Міленіум, 2006. – 344 с.

7. Капінус Н. Готовність учителів до педагогічної творчості
http://osvita.ua/school/theory/1936

http://www.slideshare.net/tashanka/ss-7769615

6. Rogers C., Freiberg H.I. Freedom to learn. 3-rd ed. – N.-Y.; Oxford; Singapore; Sydney: Maxwell Macmillan Inter., 1994.

8. Етапи формування педагогічної майстерності - Presentation Transcript