Презентация на тему Сталкери і діґери

туристами територій, будівель та інженерних споруд виробничого або спеціального

призначення, а також будь-яких закинутих споруд з метою отримання психологічного, естетичного або дослідницького задоволення.

англійською мовою звучить як «urban exploration» (міське дослідження).

відвідування залишених об'єктів. Це можуть бути залишені недобудовані споруди,

колись діючі промислові, господарські та військові об'єкти, кинуті житлові будинки, райони і навіть міста - так звані міста-примари. Наприклад Хасіма (Японія), Прип'ять (Україна), Троя (Туреччина), Клондайк (США), Схокланд(Нідерланди), Біг Белл (Австралія). Широке поширення такого виду індустріального туризму пов'язано, мабуть, з відносно невеликими ризиками для здоров'я (небезпеку можуть представляти, наприклад, раптові обвалення конструкцій, бездомні собаки, азбест, що використовувався для багатьох інженерних конструкцій і взагалі хімічні забруднення, а також можлива охорона об’єкту)

вони намагаються не афішувати місце розташування виявлених об'єктів (на

жаргоні — «палити об'єкт»), вважаючи, що таким чином можна залучити до об'єкта увагу з боку влади або викликати занадто великий наплив туристів.

відносять такі колективи, як Throbbing Gristle, Current 93, Einstürzent Neubauten, Coil, Nurse With Wound тощо,

які використовували індустріальні шуми як істотну частину музичної естетики своїх творів. З появою відеокліпів відповідний візуальний відеоряд до такої музики також привніс свою лепту в популяризацію явища.

Throbbing Gristle

Current 93

Einstürzent Neubauten

і промислових зон стався після появи фільму «Сталкер» Андрія Тарковського, і назву «сталкер»

стали застосовувати по відношенню до себе самі любителі індустріального туризму, хоча по фільму Сталкер — це провідник по Зоні, а не її дослідник, а в книзі «Пікнік на узбіччі»братів Стругацьких, за мотивами якої знято цей фільм, сталкери нелегально проникають в Зону з метою пошуку незвичайних артефактів, т. зв. хабара, для подальшого їх продажу на чорному ринку.

Відсутність в 1980-х роках широких можливостей мережевої взаємодії призводило до ізольованості осіб, які цікавилися цим хобі, роблячи його долею невеликих груп, що знаходяться на периферії суспільної уваги. Все сильно змінилося з появою мережі Інтернет, яка дозволила вільно обмінюватися інформацією, об'єднуватися і організовувати спільні поїздки на важкодоступні й далекі об'єкти.

Channel, який йшов три сезони з 2007 року. Серіал

показував маловідомі підземні споруди у віддалених місцях світу і прямо під ногами містян.

комп'ютерної гри STALKER в 2007 році. Саме з її появою слово

«сталкер» стає більш вживаним по відношенню до людини, котра захоплюється індустріальним туризмом. До цієї хвилі міських досліджень такі люди частіше називали себе дослідниками, індустріальників або дигерами.

піде з законної точки зору. Цей вид індустріального туризму

найбільш екстремальний і вимагає серйозної підготовки, екіпіровки і високого рівня авантюризму, оскільки пов'язаний з серйозними небезпеками. Часто така діяльність пов'язана з порушенням законів, що часом тільки більше приваблює шукачів пригод, а написи на табличках на кшталт «стороннім вхід заборонено», «виходу немає», «пожежний вихід», «пред'яви перепустку», «небезпечно, не входити» або ж «стій, стріляю!» стають прямими вказівками до дії. Головна мета таких походів — це, звичайно, отримання адреналіну і особливого психічного задоволення від відвідування зон з обмеженим доступом.

вплив підвищеної уваги на міські дослідження. Люди з намірами,

які відрізняються від негласного правила міського дослідника: «Не брати нічого, крім фотографій, не залишати нічого, крім слідів», турбують багатьох власників нерухомості.

природних підземель називають спелестологами, однак це не зовсім правильно, оскільки

спелестологи зазвичай вивчають каменоломні, шахти тощо. Діґерів же цікавлять переважно комунікації (дренажні системи, підземні річки та ін.). Самі діґери зізнаються, що мають певну філософію, яку може зрозуміти лише той, хто належить до їхньої команди. У кожному місті є своя «точка», де збираються діґери. Зазвичай, це тихе місце в промисловій зоні з магазином поблизу.

копати) — так себе називають люди, що займаються дослідженнями підземних

споруд, побудованих людиною із застосуванням будівельних матеріалів і технологій. Наприклад, дренажних систем, каналізаційних колекторів, підземних річок, промислових тунелів. Предметом особливого інтересу багатьох диггерів є метро і пошук так званих станцій-примар. Цей вид індустріального туризму також вимагає серйозної фізичної підготовки і спеціальної екіпіровки. Не варто плутати диггерство з спелестологією, метою якої є дослідження штолень і каменоломень.

та незаконні відведення труб — зливи з різних підприємств (автомийок,

закладів громадського харчування). Працівники комунальних служб фізично не можуть перевірити кожен метр комунікацій, тому вони не перешкоджають діґерам обстежувати підземний «трафік» . Основні служби, що опікуються підземними комунікаціями, наприклад, у Києві — це "Київавтодор", "Київводоканал" та СУППР (Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт) . Кожне підприємство відповідає за певний тип комунікацій: "Київавтодор" — за дощову каналізацію, "Київводоканал" — за побутову (господарсько-фекальну) каналізацію та водогін, а СУППР стежить за станом дренажних систем, які перешкоджають зсувам ґрунту. 

проникнення у комунікаційні споруди (за умови, що там немає

замків чи попереджувальних написів) не є правопорушенням. Загалом позитивну роль відіграє і співпраця між діґерами та представниками комунальних служб.

У Росії за диггерство передбачена кримінальна відповідальність, так як самі діґґери проникають в службові зони метро, в тому числі на секретні об'єкти, що охороняються (легальний тільки московський загін «Діггерспас», так як у 2000 році пріобрëл статус структурного підрозділу МНС).

Під час терористичного акту на Дубровці російські силовики вдавалися до допомоги дигерів, сподіваючись проникнути в окуповане терористами приміщення через підземні комунікації.

можливі грибкові ураження шкіри та легенів. У каналізаційних системах

накопичується сірководень. У великих концентраціях цей газ викликає важке отруєння, на що вказує відчуття нудоти, втрата нюху, запаморочення, раптова втрата свідомості. Метан і окис вуглецю важчі за повітря, тому осідають внизу; відчувши запаморочення, не можна нахилятися або присідати. Завжди є небезпека падіння і, відповідно, відкритих, закритих переломів, пошкодження хребта, тазової кістки, травми голови та шиї. Щоб попередити судоми, які можуть виникнути через перебування у холодній воді, необхідно заздалегідь забезпечити себе спецодягом.