Презентация на тему Презентація Узагальнений досвід роботи вчителя Котенко Галини Миколаївни

Котенко Галина Миколаївна
Рік, місяць, число народження

10.02.1974
Назва закладу, де працює КЗШ №57
Посада Вчитель укр. мови і л-ри та світової л-ри
Назва навчальних закладів, Жовтоводське педагогічне
які закінчив училище (1992р.), КДПІ (1997), КДПУ (2010р.).
Продовження навчання Курси перепідготовки : 2012 р., 2014р.
Фах за дипломом Українська мова і література та світова л-ра
Педагогічний стаж, категорія, 22 роки, вища
звання.

шкільних та районних олімпіад, конкурсів.


Співпраця з кафедрою української філології

та кафедрою загальної і вікової психології КДПІ.

Координатор гри “Соняшник”

Друкування у збірниках наукових праць КДПІ, соціальній мережі infourok

креативності учнів
на уроках літератури».

у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті. Суспільству потрібні люди,

які здатні приймати нестандартні рішення, вміють творчо мислити. Тому одним із пріоритетних напрямків політики нашої держави є турбота про обдаровану та талановиту молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток. Як зазначено у Національній доктрині розвитку освіти, «Держава повинна забезпечувати розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості». Одним із вирішальних чинників розв’язання цих завдань є розвиток креативного мислення учнів.

завдань та прийомів щодо розвитку творчого мислення



І

блок: – Структурні вправи (імітативні,підстановочні, конструктивні (наприклад, конструювання елементів висловлювання згідно із заданою темою або ситуацією), добір епіграфів, цитат тощо.)
– Трансформаційні (наприклад, нове тлумачення фактів, подій у художньому текст, ідентифікація себе з персонажем твору тощо .)
– Програмовані вправи (редагування текстового матеріалу, створення тексту за схемою, створення певного образу тощо);
– Комунікативні вправи (вправи, спрямовані на формування умінь і навичок послідовно викладати думки, знаходити потрібні мовленнєві засоби для вираження одиниці у нові ситуації).

ІІ блок ( поєднання завдань різного рівня):
– Репродуктивних завдань (де починається узагальнення прийомів та методів пізнавальної діяльності, їх перенесення на розв'язання складніших, але типових вправ);
– Репродуктивно – творчих, конструктивних або частково-пошукових завдань (продуктивна діяльність із самостійного застосування набутих знань для розв'язання задач, що виходять за межі типових);
– Творчих(дослідницьких) завдань (самостійна продуктивна діяльність з перенесенням знань при розв'язанні задач на новий, нестандартних рівень, в процесі чого виробляється гіпотетичне аналогове мислення).

уроках
Структурні вправи використовувалися у

вигляді таких завдань, як: добір назв до окремих частин твору або розділів; підбір цитат для характеристики літературних персонажів та аналізу їх взаємин; схематичне зображення композиції та сюжету твору; конструювання системи літературних образів твору; зображення жанрової різноманітності творчості письменника; внутрішній монолог, символічну деталь, підтекст; добір епітетів до характеристики героїв твору; складання оригінального аналізу героя тощо.

уяви за допомогою таких прийомів як типізація, акцентування, аглютинація

тощо. Я використовувала такі завдання: визначення та осмислення типових рис «сильної особистості», «маленької людини», «героя свого часу», «уявна подорож у часі» – пошук духовних орієнтирів та морального вибору персонажів твору; уявна трансформація подій твору за умови зміни дій героїв, обставин, рис характеру; ідентифікація себе з одним з персонажів твору та опис своїх почуттів, думок та поведінки у ситуації, зображеній у творі; розігрування ролей сценариста та кінорежисера, аналіз та моделювання подій кінофільму за подіями твору .

вивчення складних для осмислення філософських творів. Певний ефект у

розвитку творчого осмислення тем мали такі завдання: скласти короткий твір – роздум на основі використання категорій; складання цитатного плану до твору; написання твору – роздуму про актуальність філософсько – етичних проблем, поставлених автором; інсценізація уривків роману тощо.

Комунікативні вправи включали різноманітні завдання, в яких представлено спілкування учнів між собою (описані далі варіанти групових форм роботи) або з вчителем. Одним з варіантів може бути уявне спілкування з автором твору, наприклад, написання йому листа .

На уроках літератури мною використовувалися такі репродуктивні завдання:

стислий переказ, переказ важливих уривків, повторне перечитування, докладний переказ твору, відповіді на запитання до тексту твору, запис плану чи лекції вчителя, складання тез, конспектів матеріалів підручників, статей, підготовка усних відповідей, рефератів. З урахуванням закономірностей росту творчого мислення учнів на уроках використовувалися такі репродуктивно – творчі завдання, як: коментоване читання окремих частин твору, читання в особах, складання плану до твору чи окремих його частин, творчий переказ сюжету за уявою, усне малювання, літературні ігри, зіставлення вчинків дійових осіб, підготовка до вільних оповідань, усні розповіді за малюнками, складання сценаріїв, відгук на прочитану книгу.

завданням, зокрема: творчий аналіз епізодів твору, підбір цитат для

доведення певної думки, постановка самостійних питань до тексту, складання плану до тексту, завдання на вияв описаної та прогнозованої поведінки літературних персонажів, порівняльний аналіз різних творів мистецтва, евристичний пошук на диспуті, інтерв'ю з літературним персонажем, рецензування, відгук на публікацію, зіставлення творів одного й того ж письменника, зіставлення творів різних авторів за спільністю тем .

члена групи залежить від іншого учасника цієї групи. У

позитивно взаємозалежних групах кожен учень має два обов’язки: він повинен знати обсяг навчального матеріалу і, крім того, повинен забезпечити вивчення цього матеріалу кожним іншим членом групи.
2. Особиста відповідальність. Оцінювання кожного іншими членами групи. На мою думку, це дуже потрібне у навчанні. Чому? По-перше, якщо члени групи повинні допомагати один одному, то їм слід знати, хто потребує допомоги та якої. По-друге, кожний повинен знати, що група кооперативного навчання не є місцем, де інші виконують усю роботу, де можна «сховатись».
3. Особистісна взаємодія. Члени групи перебувають у тісній близькості один до одного, діалог здійснюється так, що сприяє успіху. При цьому учні пояснюють, сперечаються, співпрацюють і пов'язують матеріал, вивчений сьогодні, з тим, який вони засвоїли раніше.
4. Соціальні навички. Учнів треба вчити лідерству, спілкуванню, формувати в них довіру до ближнього, прищеплювати навички вирішення конфліктів. Іншими словами, якщо в учнів немає соціальних навичок, кооперативне навчання багато в чому втрачає свою цінність.