Слайд 2
Цілі навчання української мови у початкових класах
Основною метою
навчання української мови в початкових класах є формування і
розвиток елементарних умінь спілкуватися українською мовою в усній і писемній формах, виховання поваги до української держави, народу, його мови, культури, почуття громадянськості.
Державний стандарт початкової загальної освіти № 1/9-695 від 06.12.2005
Слайд 3
Навчальні завдання
Державний стандарт початкової загальної освіти № 1/9-695
від 06.12.2005
Слайд 4
Основними групами компетентностей, яких потребує сучасне життя, є:
Слайд 5
Зміст навчання української мови та його компоненти
чітко окреслений
мінімум систематизованих знань з мови та орфографії, а також
текстів, завдань та вправ, які є основою для розвитку в учнів умінь і навичок мовленнєвої діяльності, формування в них комунікативних умінь та соціокультурних і світоглядних уявлень)
Слайд 6
Виходячи з основної мети та змістових ліній Державного
стандарту, визначаються цілі уроків:
Слайд 12
«Буквар» Івана Федорова – наш перший друкований підручник
Слайд 13
Ян Амос Коменський -основоположник теорії навчальної книги
перший ілюстрований підручник для найменших учнів – «Видимий світ
у малюнках» (1658)
Слайд 14
Внесок вітчизняного педагога
Костянтин Дмитрович Ушинський
Найвидатніший теоретик навчальної книги
другої половини ХІХ століття
Автор підручників для початкової
школи
«Дитячий світ»(1861)
«Рідне слово» (1864)
Слайд 15
«Букварь южнорусский» Т.Г.Шевченка – перший підручник з навчання
грамоти у школах України, написаний літературною мовою
Слайд 16
ЛУБЕНЕЦЬ ТИМОФІЙ ГРИГОРОВИЧ
«Граматка» Т.Г.Лубенця вважається першим українським букварем,
складеним за аналітико-синтетичним методом (вийшла друком під псевдонімом «Норець»)
Слайд 17
Борис Дмитрович Грінченко
«Граматка» Б.Д.Грінченка визнана дослідниками одним із
перших інтегрованих підручників на основі українознавства.
За змістовий матеріал та
виховну спрямованість читанку Бориса та Марії Грінченків «Рідне слово» освітяни назвали першою українською читанкою нового типу
Слайд 18
Пантелеймон Олександрович Куліш
впроваджував новий фонетичний правопис (згодом
його назвали «кулішівкою»), який мав важливе значення у встановленні
сучасної української орфографії. Оскільки «Грама́тка», як зазначав сам автор, призначалася не тільки для дітей, а й для всіх тих, хто не мав початкової шкільної освіти, він подав різні методичні поради. Вони написані просто і докладно, з використанням народно-розмовної лексики.
«Скілько ні есть у насъ по Вкраіні граматокъ і букварівъ, то всі вони не годятця намъ для первоі науки письменства, бо печатані не нашою мовою, а черезъ те всяка дитина довго нудитця надъ книжкою, поки навчитця иноязичниі слова розбірати...»
Слайд 19
Один з найперших українських букварів
«Українська абетка» М. Гаццука
(М. О. Гатцука) Москва, 1860 р.
Слайд 20
Олексі́й Па́влович Павло́вський
перша граматика сучасної української мови,
1818 р.
Слайд 21
І.І.Огієнко
«Граматику малої Лесі» І.І.Огієнка дослідники творчості педагога вважають
спробою науковця – практика створити «початковий курс української мови
для дітей»
Слайд 22
Роль підручника в навчально-виховному процесі
Слайд 23
Вимоги до сучасного підручника (О.Я.Савченко)
Сучасний підручник для початкової
школи повинен поступово, але послідовно і наполегливо, готувати дітей
до самонавчання. Цей аспект доцільно втілювати за такими напрямами:
Слайд 24
Шкільний підручник
вид навчальної літератури, який репрезентує знання
і види діяльності з конкретного навчального предмета відповідно до
державних стандартів освіти та вимог навчальної програми з урахуванням особливостей цього предмета (його домінуючої функції), типу школи, вікових особливостей і будується на засадах домінуючої концепції навчання.
Слайд 25
Вимоги до ілюстрацій підручника
Ілюстрація (від лат. illustratio –
освітлення) – наочне зображення, пояснення за допомогою наочних прикладів;
зображення, що супроводжує й доповнює текст, галузь образотворчого мистецтва, пов’язана з образним тлумаченням літературного твору
[Городенко Г.Г. Иллюстрация. Плакат. Лекции для студ. высш. уч. зав. – М., 1981. – С.4].
Призначення та функції ілюстративного матеріалу у дитячій книжці є різноманітним. У дидактичному, або пізнавальному плані зображення може пояснювати, унаочнювати окремі фрагменти текстового повідомлення, наголошувати на особливо важливих речах, на зоровому рівні розширювати і поглиблювати уявлення дитини про навколишню дійсність, розвивати спостережливість, кмітливість тощо.
Слайд 26
Вимоги до ілюстрацій підручника
[Огар Є.І. Типологічний аналіз сучасної
книги для дітей // Львівська наук. б-ка ім.. В.Стефаника,
1999. - № 6. – с. 371 – 384 с.].
Проте надто важливе у книжках для дітей естетичне навантаження знаків-ілюстрацій: вони мають збуджувати естетичну уяву дитини, формувати відчуття кольору, форми, гармонії, ритму, пропорції, прилучати її до культури мистецтва загалом, книжкового, зокрема.
Слайд 27
Вимоги до ілюстрацій підручника
[Огар Є.І. Типологічний аналіз сучасної
книги для дітей // Львівська наук. б-ка ім.. В.Стефаника,
1999. - № 6. – с. 371 – 384 с.].
Образотворча інформація різна за значенням та місцем у книзі зв'язками з текстом, технікою виконання й поділяється на такі види: пізнавальна, художньо-образна та декоративна.
Слайд 29
Методика викладання української мови
Дорошенко С.І. Методика викладання української
мови : Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1989.
— 424 с
Методика викладання української мови в початкових класах — це педагогічна наука, що визначає теоретичні засади навчання мови учнів 1—4 класів і рекомендує найбільш ефективні методи і прийоми удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів і формування у них наукового уявлення про мову як знакову систему.
(Хорошковська О.Н. Методика навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання.- К.: Промінь, 2006.-С.15)
Методика навчання української мови як державної, крім урахування особливостей самої мови, має брати до уваги ще й результати порівняльного аналізу двох мовних систем – рідної (першої) й української (другої). Це необхідно для визначення змісту навчального матеріалу з української мови, а також для розробки та вибору методів і прийомів навчання, організації навчального процесу.
Слайд 30
Малюнок 4. Відмінності в методиках навчання української мови
як другої і як рідної
Слайд 31
Предмет навчання української мови
Слайд 32
Взаємозв'язок методики української мови з іншими науками
Слайд 34
Врахування психологічних особливостей навчання української мови як другої,
близькоспорідненої
Слайд 35
Транспозиція знань, умінь і навичок
Слайд 36
Етапи формування
умінь з позиції психології
Слайд 37
Етапи формування
умінь з позиції психололінгвістики
Слайд 38
Етапи процесу формування мовленнєвих умінь
(Городилова Г.Г.)
Слайд 39
Дидактичні принципи
(Савченко О.Я. Дидактика початкової школи.- К.-
Освіта.- С.93):
Слайд 42
Прийоми навчання української мови
(Наумчук М.М., Лушпинська Л.П. Словник-довідник
основних термінів і понять з методики української мови: Навчально-методичний
посібник.- Тернопіль: Астон, 2003.-С.96).
складові частини методів, конкретні дії вчителя і учнів, які підпорядковані загальному напрямку роботи, загальним установкам, визначеними вимогами методу. Приклади прийомів навчання: складання плану твору, побудова алгоритму орфографічної дії, пояснювальний диктант, використання перфокарт, визначення форми відмінювання іменників для перевірки правопису відмінкового закінчення, використання словника та ін. Одні й ті ж прийоми можуть використовуватися у різних методах. Наприклад, прийоми мовного аналізу використовуються у лекційному методі, бесіді, вправах. Але є прийоми, закріплені за одним методом: так, прийом створення проблемної ситуації характерний лише для проблемного навчання, є його ознакою.
Слайд 44
Вибір методів і прийомів навчання української мови залежить
від багатьох чинників:
цілі навчання,
етап навчання,
співвідношення навчального матеріалу
української і рідної,
зміст виучуваного матеріалу,
лінгвістичний характер виучуваного матеріалу,
вікові особливості учнів,
загальний розвиток учнів,
особливості особистого досвіду та майстерності вчителя.
Запам’ятайте! Немає і не може бути якогось одного, універсального методу, який би годився для вивчення будь-якого мовного матеріалу.
Слайд 45
Поняття «ЗІСТАВЛЕННЯ»
Організуюча основа навчання другої мови
(О.Н.Хорошковська)
Слайд 46
Поняття «ЗІСТАВЛЕННЯ»
Методичний прийом
Зіставлення як методичний прийом практикується
в усіх випадках, коли матеріал протилежний в обох мовах
або має часткові розбіжності. Таке зіставлення виноситься на урок, тобто є відкритим.
Слайд 47
Поняття «ЗІСТАВЛЕННЯ»
Методичний прийом
Відкрите зіставлення використовується:
1) на етапі
пояснення навчального матеріалу української мови.
Методична рекомендація: зіставляючи мовні
факти, слід іти від відомого дітям, тобто від першої мови, і, відштовхуючись від неї, зосереджувати увагу на тому, чим же матеріал української мови відрізняється, у чому суть цих розбіжностей.
Слайд 48
Поняття «ЗІСТАВЛЕННЯ»
Методичний прийом
2) для корекції (поправки) знань,
здобутих школярами на уроках російської мови, відповідно до норм
української.
Зміст зіставлень залежить від результатів порівняльного аналізу відповідного матеріалу української і російської мов.
Методична рекомендація: якщо це орфографічний чи граматико-орфографічний матеріал, такий аналіз доцільно здійснювати на двох рівнях: фонетичному (зіставляється вимова) та орфографічному (зіставляється написання).
Слайд 50
Характеристика пізнавальних методів навчання української мови
пояснювально-ілюстративний метод
Слайд 51
частково проблемний, або евристичний метод
