Презентация на тему Андрухович Юрій Ігорович

есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську. Віце-президент Асоціації українських

письменників.

Україні. Його творчість має неабиякий вплив на стан сучасного

українського  літературного процессу. За кордоном художні та поетичні праці Андруховича перекладалися одинадцятьма мовами, в тому числі штучною мовою есперанто. Окрім літературної діяльності, Юрій Андрухович також проявляє себе у видавничій справі: на початку 90-х років він разом із письменником Юрієм Іздриком почав видавати перший в Україні постмодерністський журнал «Четвер».

як людського порозуміння. Мені здається, що якщо ми до

нього прагнемо, то, мабуть, це та максима, і вона, напевно, слушна».

Родина: Батько Ігор Мар'янович (1930–1997 р.); мати Ганна Степанівна (1940 р.);

дружина Ніна Миколаївна (1959 р.); дочка Софія (1982 р.) і син Тарас (1986 р.); онучка Варвара (2008).

Володіє російською, польською, англійською, німецькою мовами. Захоплення: фонетика.

німецької мови. Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту у Львові та Вищі

літературні курси при Літературному Інституті ім. М. Горького в Москві.
У 1994 році захистив кандидатську дисертацію по творчості забороненого в радянські роки класика української поезії першої половини XX століття Богдана-Ігоря Антонича. Докторську пише по творчості американських поетів-бітників.

літературного процесу в Україні, з його іменем пов'язані перші

факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході. Твори Андруховича перекладені польською, англійською, німецькою, російською, угорською, фінською, шведською, чеською мовами й есперанто.
Письменник активно займається і громадською діяльністю. Має яскраво виражену громадянську позицію, підтримуючи європейську
інтеграцію України.

«Небо і площі» (1985);
«Середмістя» (1989);
«Екзотичні птахи і рослини» (1991);
«Пісні для мертвого півня» (2004);
«Листи в Україну» (2013).

«Лексикон інтимних міст» (2011).
Романи:
«Рекреації» (2005);
«Московіада» (2006);
«Дванадцять обручів» (2006);
«Таємниця. Замість роману» (2007);
«Перверзія» (1999).