Презентация на тему Біографія В. Симоненко

Содержание

2. Народився Василь Симоненко у селі Біївці Лубенського
3. «Можна вибрать друга і по духу брата,
4. «Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе» Поезія
5. Скачать презентацию
6. Похожие презентации

Народився Василь Симоненко у селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині. Виховувався без батька. Дитинство і юність припали на воєнні та післявоєнні роки. Ще у школі Василь почав складати вірші, і школярі називали його

Главная
Разное
Біографія В. Симоненко

Василь Симоненко 1935-1963Оформлено Кравченко Владиславом

Народився Василь Симоненко у селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській

«Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір

«Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе» Поезія “Задивляюсь у твої зіниці” написана

14 грудня 1963 р. поет помер у черкаськiй лiкарнi (за офiцiйною версiєю,

Слайды презентации

Слайд 2 Народився Василь Симоненко у селі Біївці Лубенського району

Народився Василь Симоненко у селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в

на Полтавщині в селянській родині. Виховувався без батька. Дитинство

і юність припали на воєнні та післявоєнні роки. Ще у школі Василь почав складати вірші, і школярі називали його гучним словом «поет». Після закінчення сільської середньої школи (із золотою медаллю) у 1952-1957 навчався на факультеті журналістики Київського інституту. Працював секретарем в університетській багатотиражці, був учасником вузівської літстудії.

«Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину...»

Слайд 3 «Можна вибрать друга і по духу брата, Та

«Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну

не можна рідну матір вибирати»
Перша збірка поезій «Тиша і

грім» з'явилася у 1962 році й одразу стала подією у літературно — мистецькому житті України.

Слайд 4 «Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе»
Поезія “Задивляюсь

«Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе» Поезія “Задивляюсь у твої зіниці”

у твої зіниці” написана у формі монологу ліричного героя,

зверненого до матері - України. Синівська розмова з Батьківщиною щира і задушевна. Ліричний герой схиляє голову перед матір'ю. Симоненко віддає Україні щирий синівський пошанівок і високо підносить її престиж. Риторичні оклики, звертання підкреслюють схвильованість ліричного героя.