Презентация на тему Біологічна дія радіоактивного випромінювання

«промінь» і activus — «дієвий») — явище спонтанного перетворення

нестійкого ізотопа хімічного елемента в інший ізотоп (зазвичай іншого елемента) (радіоактивний розпад) шляхом випромінювання гамма-квантів, елементарних частинок або ядерних фрагментів.

Сталося це випадково. Вчений працював із солями урану і

загорнув свої зразки разом із фотопластинами в непрозорий матеріал. Фотопластини виявилися засвіченими, хоча доступу світла до них не було. Беккерель зробив висновок про невидиме оку випромінювання солей урану.

випромінювання визначається тільки кількістю урану в препараті і абсолютно

не залежить від того, в які сполуки він входить. Тобто, ця властивість властива не сполукам, а хімічному елементу урану.

відкрили випромінювання торію, пізніше були відкриті полоній та радій.

у 1903 році подружжю Кюрі було присуджено Нобелівську премію. На сьогодні відомо близько 40 природних елементів, яким властива радіоактивність

Йонізація хімічних речовин в біологічній тканині створює можливість хімічних

реакцій, які невластиві для біологічних процесів, й до утворення шкідливих речовин. Пошкодження радіацією ДНК викликає мутації.

чином, щоб поглинати радіоактивне випромінювання. Великою проблемою є захоронення

радіоактивних відходів атомної енергетики.

після відкриття рентгенівського випромінювання (1895) і радіоактивності (1896).
У

1896 російський фізіолог І.Р. Тарханов показав, що рентгенівське випромінювання, проходячи через живі організми, порушує їх життєдіяльність. Особливо інтенсивно стали розвиватися дослідження біологічної дії радіоактивних випромінювань з початком застосування атомної зброї (1945), а потім і мирного використання атомної енергії.

енергії. Так, енергія, поглинена тілом ссавця, тварини або людини

при опроміненні смертельною дозою, при перетворенні на теплову призвела б до нагрівання тіла всього на 0,001 ° С.

2.Біологічна дія радіоактивних випромінювань не обмежується підданим опроміненню організмом, але може поширюватися і на наступні покоління, що пояснюється дією на спадковий апарат організму. Саме ця особливість дуже гостро ставить перед людством питання вивчення біологічної дії радіоактивних випромінювань і захисту організму від випромінювань.

3.Для біологічної дії радіоактивних випромінювань характерний прихований (латентний) період, тобто розвиток променевого ураження спостерігається не відразу. Тривалість латентного періоду може варіювати від декількох хвилин до десятків років в залежності від дози опромінення, радіочутливості організму і спостережуваної функції.

порушення клітинного поділу - мітозу. При опроміненні в порівняно

малих дозах спостерігається тимчасова зупинка мітозу. Великі дози можуть викликати повне припинення поділу або загибель клітин. Порушення нормального ходу мітозу

в тканинах, органах і життєдіяльності всього організму. Особливо виражена

реакція тканин, в яких окремі клітини живуть порівняно недовго. Це слизова оболонка шлунка і кишечника, яка після опромінення запалюється, вкривається виразками, що веде до порушення травлення і всмоктування, а потім до виснаження організму, отруєння його продуктами розпаду клітин (токсемія) і проникненню бактерій, що живуть в кишечнику, в кров (бактеріємія) .

функції і утворення статевих клітин до повного безпліддя (стерильності)

опромінених організмів. Важливу роль у розвитку променевого ураження тварин і людини відіграє нервова система. Часто визначається порушеннями в центральній нервовій системі, що викликають зупинку серцевої діяльності і параліч дихання.

повноцінне харчування - наявність у достатній кількості білків, вуг¬леводів,

вітамінів. Білки (м'ясні продукти) містять незамінні аміно¬кислоти (в організмі людини не утворюються і повинні обов'язково надходити з їжею), що активізують роботу печінки, беруть участь у кровотворенні, підвищують імунітет, сприяють повноцінному за¬своєнню вітамінів. Білки містять сульфгідрильні групи, які прийма¬ють «удар» випромінювань на себе.

відіграла аварія на ЧАЕС. Навіть зараз досі існують безліч

людей, які залишаються опроміненими. Ми повинні зберегти покоління, яке лишиться після нас. І щоб воно було здорове треба думати нам.