Презентация на тему ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ СПІЛКУВАННЯ

складають стереотипи ґендерної комунікативної поведінки, які є частиною суспільної

свідомості. При цьому мовлення жінок сприймається як відхилення від норми, якою традиційно вважається чоловіча комунікативна поведінка.

аспектів спілкування.
Актуальність: необхідність мати певні знання з даної теми,

оскільки вона досліджує поведінку індивідів у зв'язку з приналежністю до тієї чи іншої статі, стереотипні уявлення про чоловічі і жіночі якості - все, що переводить проблематику статі з області біології в сферу соціального життя і культури.

на розбіжностях у мовленні чоловіків і жінок, але й

на соціально-психологічних чинниках, що її зумовлюють.

До останніх належать:
ситуація спілкування,
мовець
слухач,
які характеризуються певним соціальним станом, статтю, віком, рівнем освіти, психологічними особливостями і психічним станом. Усі ці риси обов’язково відображаються в мовленні.

стосується мови (дівчатка починають говорити раніше, мають багатший словниковий

запас, утворюють складніші й різноманітніші речення); вони більше схильні до кохання, прихильніші, емоційніші.

Чоловіки ж частіше є лідерами; їхня самооцінка залежить від успіхів у сфері предметної діяльності, стабільніша й загалом вища від жіночої.

спілкується для того, щоб передати важливу інформацію, а жінка

– щоб зав'язати, підтвердити і укріпити емоційні зв'язки зі співрозмовниками. Тому чоловік при спілкуванні або задіює весь мозок, або (якщо зайнятий чимось важливим) відповідає на автоматі, взагалі не сприймаючи слова співрозмовника. У жінки навпаки – активується невелика частка мозку, але паралельно вона може займатися ще десятком інших справ.

кодом, то дослідники лінгвоґендерологічних проблем зазначають, що в мовленні

чоловіків простежується більша кількість іменників і дієслів; жінки віддають перевагу прикметникам і прислівникам. У мовленні жінок частіше трапляються актуалізатори (так? ти що? га? тощо), сигнали наявності зворотного зв'язку й уваги до слів співбесідника (так, ага, угу, о! тощо).

код містить більшу кількість засобів увічливості, меншу кількість грубих

і лайливих висловів. У мовленні жінок частіше спостерігається явище неточного («приблизного») називання предметів; чоловіки ж намагаються все називати точно. Жінки частіше вживають слова зі значенням невпевненості (мабуть, напевне) і описові вислови внутрішніх етапів (Мені від усього цього моторошно).

Під час розмови жінки зазвичай відверто дивляться у вічі

співрозмовника, чоловіки ж частіше уникають прямого погляду. Жінки здебільшого починають і підтримують розмову, а чоловіки контролюють і керують її перебігом. Жінки частіше ніж чоловіки просять вибачення, докладно щось пояснюють.

Так, у результаті тривалої роботи німецьких лінгвістів із дослідження

ґендерної специфіки професійного спілкування встановлено, що чоловіки і жінки виявляють тенденції до різних стилів ведення полеміки. Чоловіки рідше погоджуються з критикою, частіше вдаються до іронії, посилання на авторитети, використовують менше мовних засобів, що виражають невпевненість, і в результаті справляють враження більш компетентних і впевнених у собі і своїй правоті фахівців, тобто більш успішно домагаються так званого «статусу експерта».

відмінності між чоловіками та жінками, безперечно, суттєві і значущі,

але не такі вже великі, щоб особи різної статі не могли дійти порозуміння. Багато факторів та обмежень впливають на людину з самого народження, чим змінюють поведінку чоловіків і жінок. Мова може йти лише про типові риси чоловічого та жіночого мовлення, виявлених тенденцій вживання мови чоловіками та жінками.

ВИСНОВОК