Слайд 2
Геосинклінальний пояс
обширний, лінійно витягнутий тектонічно активний рухомий пояс
земної кори. Розміщується або між древніми континентальними платформами, або
між континентальними й океанічною платформами, включаючи внутрішні та окраїнні моря, острівні дуги й глибоководні
жолоби.
Довжина сягає
декілька десятків
тисяч кілометрів,
ширина - сотні та
навіть тисячі
кілометрів.
Слайд 3
На території Азії поширені наступні геосинклінальні пояси :
Середземноморський (Альпійський )
Урало-Монгольський
Тихоокеанський
Слайд 4
Середземноморський геосинклінальний пояс (Альпійський),
Це одна з найбільших рухомих
областей земної кори, що розділяє Східно-Європейську, Сибірську, Китайсько-Корейську і
Південно-Китайську платформи з одного боку і Африкано-Аравійську і Індостанську плити — з іншого.
Слайд 5
Середземноморський геосинклінальний пояс тягнеться через всю Євразію від
Гібралтарської протоки на заході, включаючи велику частину Західної і
Південної Європи, Середземне море, Північну Африку (Марокко, Алжир, Туніс, Південно-Західну Азію і Індонезійський архіпелаг, де Середземноморський геосинклінальний пояс зчленовується з
Тихоокеанським
геосинклінальним
поясом.
Слайд 6
Середземноморський геосинклінальний пояс має протяжність —
16 тис. км. Складається з байкальських, каледонських, герцинських, кіммерійських
і альпійських геосинклінальних складчастих систем. До Середземноморського геосинклінального поясу відносяться: герцинська (варісцийська) складчаста область Західної і Центральної Європи, Альпійська геосинклінальная (складчаста) область і Індонезійська складчаста область. На місці Середземноморського геосинклінального поясу в палеозойський і мезозойський час був океан — Тетіс.
Слайд 7
Урало-Монгольський складчастий геосинклінальний пояс
тектонічно рухомий пояс земної кори,
що займає внутрішньоконтинентальне положення і протягується від Уралу через
Центральну Азію до узбережжя Тихого океану.
Слайд 8
На заході обмежений Східно-Європейською, на північному сході –
Сибірською і на півдні – Китайсько-Корейською платформами. На південному
заході пояс зчленовується з Середземноморським геосинклінальним поясом,
на сході – з
Тихоокеанським
геосинклінальним
поясом. До складу поясу
входять складчасті
споруди Уралу,
Центрального Казахстану,
Тянь-Шаню, Алтаю,
Саян і Монголії.
Слайд 9
Тихоокеанський геосинклінальний пояс
Це найбільший з геосинклінальних поясів Землі, що
є комплексом різновікових складчастих споруд і сучасних геосинклінальних зон
земної кори, що оточують Тихий океан, у тому
числі і східну
частину
материка
Азія.
Слайд 10
Тихоокеанський складчастий (геосинклінальний) пояс – найбільший рухомий пояс
земної кори у вигляді майже суцільного кільця глибоководних жолобів,
острівних дуг, окраїнних морів, складчастих систем, навколо центральної частини Тихого океану . Об'єднує складчасті споруди Корякії, Камчатки, Сахаліну, Сіхоте-Аліня, Японських о-вів,
Тайваню,
Пд.-Сх. Китаю,
Філіппін,
Нової Гвінеї, і т.д.
Слайд 11
Це пояс максимальної сейсмічної і вулканіч. активності Землі
– так зване «вогненне кільце» Землі — кільце молодих
вулканів. Тихоокеанський складчастий пояс складений геосинклінальними комплексами верхнього палеозою, мезозою і кайнозою аж до сучасних відкладів. В межах поясу відзначається різко підвищена концентрація родовищ корисних копалин у порівнянні із суміжними ділянками
земної кори.
Слайд 12
У материкових частинах тихоокеанського поясу поширені родовища руд
золота,срібла, олова,вольфраму поліметалів, а в приокеанічних – міді, заліза,
хромітів,нікелю, платини й золота.
З вулканічними поясами зв'язані родовища ртуті. До поясу приурочені великі родовища
нафти й газу.
Слайд 13
Таким чином можна зробити висновок , що на
великій території материка Азії мають значне поширення 3 геосинклінальні
пояси. В межах цих геологічних структур зосереджені значні поклади корисних копалин, а також досить активно проходять сейсмічні та вулканічні процеси .
