Презентация на тему Мовленнєві акти

р.
Була істотно перероблена його учнем, Дж.Р.Серлем.

1955 році у 12 лекціях у Гарварді.
Текст лекцій

було пізніше опубліковано під назвою “How to do things with words” (“Слово як дія”) (1962 р.)

з принципами і правилами мовленнєвої поведінки, прийнятими у певному

суспільстві;
Мінімальна одиниця нормативної соціомовленнєвої поведінки, що розглядається в межах прагматичної ситуації, тобто з урахуванням особистостей адресанта, адресата, контексту і ситуації спілкування, специфіки комунікації та її чинників.

акт вимовляння адресантом певного повідомлення, побудованого за правилами певної

мови, що має чітко виражений пропозиційний смисл і функцію орієнтування на адресата

що перебувають поза критеріями істинності / неістинності (обіцянки, надання

імен)

стан речей і підлягають критеріям істинності / неістинності

Перформативи —

висловлювання, що відповідають дії, вчинку і не відповідають критеріям істинності / неістинності

іспит зі вступу до мовознавства на “відмінно”.
На Марсі знову

державний переворот (але на Марсі немає живих істот)
Президент Великобританії зробив офіційну заяву (але у Великобританії немає президента)

у світі і маніпуляції ментальними станами і поведінкою слухачів.

Вони не є істинними / неістинними. Це реальні дії Мовця, а не мовленнєві конструкції.

Це такі висловлювання, які не описують події, а самі є подіями

проведення, здійснення, виступ, постановка, спектакль
Термін слугує для називання

дії

woman to thy wedded wife? — I do. (Чи

згоден ти взяти цю жінку за законну дружину? – Так, я згоден )
I promise to be there. –Я обіцяю прийти туди.
I accept your offer.—Я приймаю вашу пропозицію.

раджу тобі прочитати цю книгу
Запрошую тебе до театру
Дякую за

увагу!

Я поздоровляю тебе зі святом
Поздоровляю тебе зі святом
Зі святом!
Поздоровляю!

вас / наказую вам/ раджу вам/ прошу вас закрити

вікно.

пунктуація, курсив

(Невербальні) жестикуляція, церемоніальні та ритуальні дії, обставини висловлювання

між констативними і перформативними висловлюваннями.
Всі висловлювання мають дієву природою.

Перехід від перформативності до іллокутивності
Поняття іллокутивної сили — провідне поняття теорії мовленнєвих актів

висловлювань на принцип комунікативної спрямованості (інтенціональності)

акт
Перлокутивний акт

є говоріння, вимовляння висловлювання, що має фонетичну, лексико-граматичну та

семантичну структури. Він має значення.
Звукова структура реалізується у фонетичному акті, лексико-граматична — у фатичному акті, семантична — в ретичному акті

– вимовляння слів з певним лексико-граматичним значенням

Ретичний акт —

поєднання цих слів з певними референтами

не лише на значенні висловлюваної пропозиції, але й на

комунікативній меті автора висловлювання.

мету, спосіб її досягнення, інтенсивність, умови (інтенсифікатори/ послаблювачі пов'язані

з досягненням мети)

адресата, досягнення певного результату

за одним. Їх розрізняють у методичних цілях

Мовець, здійснюючи локутивний

акт, одночасно здійснює іллокутивний акт, коли запитує або відповідає на питання, інформує, запевнює або попереджує, оголошує рішення або намір чи вирок, призначає або критикує і т.д.

операцій, зокрема створенням граматично правильного речення із “вкладанням” у

нього певного смислу (локуції), наданням висловлюванню певної комунікативної спрямованості (іллокуції) та впливом на свідомість або поведінку адресата (перлокуції)

парашутом!
Іллокуція: Вона наполягла (порадила), щоб я стрибнув з

парашутом
Перлокуція: Вона умовила мене, щоб я стрибнув з парашутом

/ неуспішними, вдалими / невдалими

Успіх перформативного висловлювання зумовлюється дотриманням

певних умов

до процедури (акт неприйнятний)
2. Порушення правил виконання процедури (акт

порушено)
“Зловживання” (abuses)
Нещирі вибачення, обіцянки, поздоровлення, співчуття тощо

конвенційної процедури, якщо він має на меті конвенціональний результат.
Він

повинен мати певний статус,
Враховувати обставини та поведінку інших
Говорити певні слова і фрази

Всі вони повинні мати справжній намір здійснити відповідні вчинки

Дієслова, що мають перформативний потенціал, рекомендується добирати зі словників

англійської мови (приблизно 10 000 одиниць).
Вердиктиви
Екзерситиви
Комісиви
Бехабітиви
Експозитиви

Я вважаю його винним
Я оцінюю цю роботу найвищим балом

права і авторитет Мовця (призначення, наказ, примус, попередження, порада,

заборона)

Я призначаю Вас своїм представником
Я раджу спокійніше виявляти свої почуття
Я забороняю тобі розмовляти зі мною у такому тоні

(укладання договору, присяга, клятва Гіппократа тощо)

Я обіцяю поставити це

питання на голосування
Я клянусь служити Вітчизні

Аполлоном, Асклепієм, Гігією та Панацеєю, беручи у свідки всіх

богів та богинь, і відповідно до моїх здібностей та мого розуміння даю таку клятву:
Цінувати нарівні зі своїми батьками того, хто навчив мене лікарської умілості;
Знаннями, усними повчаннями, правилами, інструментами та всім іншим, що передбачено навчанням, ділитися зі своїми синами, синами мого вчителя та учнями, пов'язаними зобов'язаннями і клятвою, даною за законами лікарської професії, але тільки з ними й ні з ким більше;
Режим своїм хворим приписувати задля їх блага, відповідно до моїх знань і мого розуміння, утримуючись від завдання їм будь-якої шкоди;
Ніколи не приписувати нікому на його прохання смертельного засобу і не підказувати йому способу здійснення подібного задуму;
Зберігати непорочність способу свого життя і власної лікарської майстерності;
Про що б я не дізнався під час виконання свої професійних дій або окрім них, що б не побачив і не почув про дії людського життя, які не слід будь-коли розголошувати, я змовчу, вважаючи це таємницею;
Якщо я непохитно виконуватиму все, що засвідчив під присягою, нехай мені буде дано щастя в житті і в лікарській майстерності і слава у всіх людей на всі часи, але коли я зверну із праведної дороги або оскверню дану клятву, нехай моя доля стане для мене протилежною».

суспільною поведінкою (behavior—поведінка)

Пробачте мені (за те, що я

Вам наступив на ногу)
Я поздоровляю тебе із захистом диплому
Я співчуваю Вам

бесіді

Я визнаю, що Ви маєте рацію
Я категорично не погоджуюсь

з Вашим висновком

істотних параметрів для встановлення типів іллокутивних актів.
Найважливіші з

них
Іллокутивна мета
Спрямованість (напрям) пристосування
Виражений психологічний стан

смисл або мету, іллокуції певного типу. У прохання і

наказу одна мета — змусити Слухача щось зробити

слів реальності у твердженнях, констатаціях, описах, поясненнях або відповідність

реальності словам в обіцянках, клятвах, проханнях, вимогах, наказах).

змістом Мовець виражає певне ставлення до цього висловлювання (переконання,

намір, бажання, задоволення)

спілкуванні об'єднують два аспекти — діяльність та значення.
У

дослідженні значення прагматика дотична до семантики і разом із нею спирається на логіку, перш за все на символічну логіку (Готлоб Фреге (Gottlob Frege, 1848-1925)

Імплікація, пресупозиція, непрямий мовленнєвий акт

провідних логіків.

Філософи мови — Дж.Остін, П.Ф.Строссон, Г.П.Грайс, Дж.

Серль були професійними логіками (у тому що стосується методів і способів впровадження ними нових понять, критики досягнень інших дослідників, інтерпретації значень висловлювань і т.д. )

логіко-математичний концептуальний апарат і процедури логічного доказу.

Лінгвісту необхідно

мати уявлення про вирахування висловлювань (пропозиційне вирахування) та вирахування предикатів, про логіку класів, про теорію “можливих світів”, логічній референції, логічних поняттях “істина” та “брехня”

прагматичної інтерпретації

у складне висловлювання шляхом логічного зв’язку, що відповідає у

природній мові конструкції якщо…. то… (Якщо А, то В).

можуть відрахувати з університету

Перша частина відношення називається антецедентом (той,

що передує, з англ.antecedent), а друга частина називається консеквентом (той, що слідує, наслідок, з англ. consequent)

Наприклад,

залежність між істинністю/ неістинністю антецедента та консеквента. Як у

традиційній, так і у символічній логіці в центрі уваги знаходиться оцінка істинності.

Г.П.Грайс досліджував імплікацію, включаючи її до аналізу умов спілкування і намагається звільнити це поняття від звернення до шкали істинності. Він вводить в прагматиці термін імплікатура

буквально (реченнями, словами і словосполученнями), а виводяться з використанням

певних процедур інтерпретації.
Передбачається, що у аналізованому висловлюванні виражається більше, ніж сказано.

роль Мовця як учасника мовленнєвої взаємодії. Розмовна імплікатура породжується

не тим, що сказано, а актом вимовляння.

принципу Кооперації
Можуть бути вилучені під впливом контексту
Невіддільні від смислу

повідомлення (імплікатура залишається незалежно від зміни форми повідомлення)
Неконвенціональні, тобто не є складовими конвенціональних значень мовних форм (за К.Бахом, Ф.Бацевичем та ін.).

Ознаки імплікатури

і саме вивідне знання, умовивід.
Це розумова операція, в

результаті якої людина здатна вийти за межі дослівного значення одиниць, побачити за мовними формами більше змісту і визначити, що з витікає, слідує, використовуючи досвід свідомості

Інференція

не лише про те, що в ній реально існує,

але про те, що підлягає семантичному висновку (інференції).

Інференції здійснюються з опорою на широкий спектр мовних та енциклопедичних знань, які можуть бути представленими у вигляді основних структур, прийнятих у когнітивній лінгвістиці (фрейм, сценарій, категорія і т.д.)

.

Інференція пов'язана зі здогадками на основі досвіду людини,

її інтуїції.

Умовивід vs інференція

впевненістю виводяться з вихідних посилань

Індуктивні умовиводи — пов'язані з

висновками, що є наслідком вихідних посилань з певною ймовірністю.

Умовивід у логіці

на контекстній інформації, соціокультурних знаннях, нормах і принципах комунікативного

впливу.

Формально-логічні (дедуктивні)

Ймовірнісно-індуктивні

Інференції

під дією контексту

If the telephone doesn’t answer — There

is nobody at home

Формально-логічні інференції

недедуктивні і характеризуються як висновок, що призводить до ймовірного

або “правдоподібного пояснення”.

Це постійне звіряння висновків, інтерпретацій, асоціацій, правдоподібних здогадок з новою інформацією, їх адаптація й, у разі необхідності, вилучення або заміна

Ймовірнісно-індуктивні інференції

do you like to eat?
Actually I rather enjoy cooking

myself
(Я запрошую тебе на вечерю до себе додому)

Наприклад,

У разі імплікації ми звертаємо увагу на наслідок цього

висловлювання, тобто на те, що імплікується (наслідок).
У випадку пресупозиції предметом уваги є вихідні передумови, що дозволяють породжувати таке висловлювання (причина).

Пресупозиція

виступає у якості передумови для розуміння

Істинність пресупозицій обумовлює істинність

висловлювання, що аналізується

Пресупозиція

Марія Іванівна
2.У Марії Іванівни є онук
3. Онук Марії Іванівни

ще малий

Наприклад,

введенні загального заперечення (М.О.Кронгауз).  

Це компонент смислу повідомлення, який

не є пресупозицією і підлягає дії заперечення, ствердження чогось.

Це компонент семантичної структури речення, яким при запереченні набуває протилежного істинного значення

Пресупозиція vs асерція

одному слоту фрейму, котрий моделює референтну ситуацію

поширені, які деталізують

хибну інформацію.

Асертивні неправдиві висловлювання

неістинне речення “Ціни не зросли”
Доповідач висловив/не висловив жаль з

приводу того, що ціни зросли
Пресупозиція константна при запереченні у рамковій (асертивній) частині, заперечення не поширюється на включену частину.
Значення пресупозиційного фрагмента “ціни зросли” не залежить від наявності або відсутності заперечення в асерції

Наприклад

was not true (Murdoch).


Тут перекручення зазнає предикат know (знати). За

формою організації викривленої інформації ценеправдиве висловлювання є асертивним простим.

Наприклад:

між істинними значеннями. Неістинність робить повідомлення аномальним

Прагматичні — обумовлені

комунікативним контекстом, формуються Мовцем (як, наприклад, правила успішності мовленнєвих актів — вінчати може лише особа, що має відповідний статус (священик), обіцяти треба щиро)
(Чи правда, що він хворий?—Він всім так каже)

Види пресупозицій

націолінгвокультурних осоливостей або достатнє володіння ними

Соціумна пресупозиція—фрагмент колективного когнітивного

простору, який актуалізується в комунікації. Можлива при спілкуванні людей, що належать до одного соціуму але не обов'язково до однієї націолінгвокультурної спільноти

Види пресупозицій

ситуацію, у межах якої відбувається комунікативний акт
Види пресупозицій

пресупозиції про те, який актант належить до сфери застосування

предиката. (розквітла —стосовно дівчини і квітки)

Екзистенційна пресупозиція — пресупозиція існування та одиничності, входить у значення конкретно референтних іменних форм. Натякає на існування когось або чогось в об'єктивній дійсності або дійсності, яку вважають об'єктивною

Види пресупозицій

у бідності
(Існувала така людина)


Кентаври йшли берегом
(Існують/існували кентаври

)

Наприклад (екзистенційна пресупозиція),

зі знанням носіїв мови про певні факти

Марія знає, що

Лондон — столиця Великобританії
(Лондон — столиця Великобританії)

Види пресупозицій

Йорк—столиця США. (Семантично аномальне висловлювання)
Пресупозиція повідомлення зберігається при запереченні,

не підлягає його дії
Іван працює перекладачем — Іван не працює перекладачем (Є якийсь Іван)
Пресупозиція протиставлена асерції

Ознаки пресупозицій

виступити/ необхідно,щоб хтось виступив )
Може порушуватись без порушення комунікації

Хто хоче виступити?—Ніхто не хоче. (Комунікативна невдача мовленнєвого акту)

Початкове передбачення запитання

дискурсу

Комунікативний смисл непрямих МА виводиться із засобів мовленнєвого коду,

вжитих у конкретній конситуації, з конкретними мовцями, конкретною тематикою спілкування.

Непрямий мовленнєвий акт

усіх без винятку його складових.

Пропозиційний зміст лише визначає

комунікативний напрям висловлювання, справжній комунікативний намір розпізнається на основі імплікатури дискурсу конкретного повідомлення

Непрямий мовленнєвий акт

виводиться з урахуванням комунікативних імплікатур
Непрямий мовленнєвий акт

можуть бути ілокутивні акти вибачення, поздоровлення, подяки і, особливо,

обіцянки.

мені сказати, котра година?)
Пов'язані з немовними знаннями учасників комунікації

(знань принципів спілкування, ознак успішності комунікації)
“Свідчать” про порушення мовцем одного чи кількох постулатів комунікативного кодексу

Мовні засоби в непрямих мовленнєвих актах

(негайно лягай спати)
Способи вираження непрямих значень

у кіно?
Б. У мене завтра іспит з “Основ

перекладознавства”
(я повинен готуватись до іспиту, тому не можу піти в кіно, я відмовляюсь)

Способи вираження непрямих значень

ситуації виражають те, що експліцитно сказане (пряме значення), або

викликають комунікативну імплікатуру і, відповідно, непрямий комунікативний смисл.
Чи є тут поблизу аптека?
Немає. / Є.— Де вона розташована?

Способи вираження непрямих значень