Презентация на тему Нуклеїнові кислоти і їх особливості

є нуклеотиди. Природні нуклеїнові кислоти — ДНК і РНК

— виконують у всіх живих організмах роль передачі і експресії генетичної інформації.

же розробив перший зручний і загальний спосіб виділення нуклеїнових

кислот без білкових домішок. Вперше їх виявлено в ядрі клітини, звідки й походить назва цих сполук (від лат. нуклеус — ядро).

найбільш високомолекулярні речовини у клітині; маса ДНК у декілька

сот разів перевищує масу РНК

і реалізацію генетичної програми розвитку й функціонування живих організмів.
Основна

роль ДНК в клітинах — довготривале зберігання інформації про структуру РНК і білків.

грибів) ДНК міститься в ядрі клітини в складі хромосом,

а також в деяких клітинних органелах (мітохондріях і пластидах).
У клітинах прокаріотів (бактерій і архей) кільцева або лінійна молекула ДНК, так званий нуклеоїд, міститься в цитоплазмі і прикріплена зсередини до клітинної мембрани.
У них і у нижчих еукаріотів (наприклад дріжджів) зустрічаються також невеликі автономні кільцеві молекули ДНК, так звані плазміди.
Крім того, одно- або дволанцюгові молекули ДНК можуть утворювати геном ДНК-вірусів.

що складається з послідовності блоків — нуклеотидів. Кожний нуклеотид

складається з азотистої основи, цукру (дезоксирибози) і фосфатної групи

і фосфатної групи
Азотисті основи — гетероциклічні органічні сполуки, похідні

піримідину і пурину

(Т) та цитозин (С)

сполучені між собою в довгі полінуклеотидні ланцюжки за допомогою

фосфодіестерних зв'язків між третім і п'ятим атомами вуглецю сусідніх молекул дезоксирибози, в результаті взаємодії між 3-гідроксильною (3 —ОН) групою однієї молекули дезоксирибози і 5-фосфатною групою (5 —РО3) іншої
Асиметричні кінці ланцюжка ДНК називаються 3' (три-прайм) і 5' (п'ять-прайм). Полярність ланцюжка грає важливу роль при синтезі ДНК.
Ці ланцюжки в переважній більшості випадків (окрім деяких вірусів, що мають одноланцюжковий ДНК-геном), у свою чергу, попарно об'єднуються за допомогою водневих зв'язків у структуру, що отримала назву подвійної спіралі

вірусів, що мають одноланцюжковий ДНК-геном), у свою чергу, попарно

об'єднуються за допомогою водневих зв'язків у структуру, що отримала назву подвійної спіралі

азотистими основами іншого ланцюжка водневими зв'язками згідно з принципом

комплементарності: аденін з'єднується тільки з тиміном, гуанін — тільки з цитозином.

становить від 22 до 24 Å, або 2,2 —

2,4 нм, а довжина кожного нуклеотида 3,3 Å (0,33 нм).
У подвійній спіралі розрізняють малу (12 Å) і велику (22 Å) борозенки
Довжина всієї молекули залежить від виду організму, та може складати від десятків мікрон у деяких вірусів до кількох метрів (в одній хромосомі) у деяких рослин.

складу яких входять залишок фосфорної кислоти, рибоза (на відміну

від ДНК, що містить дезоксирибозу) і азотисті основи — аденін, цитозин, гуанін і урацил (на відміну від ДНК, що замість урацила містить тимін)

РНК синтезуються в клітинах всіх клітинних живих організмів, а

також містяться в віроїдах та деяких вірусах.

білки
поставка відповідних амінокислот до рибосом.
у вірусах є носієм

генетичної інформації (кодує білки оболонки та ферменти вірусів)

про первинну структуру білків від ДНК до місць синтезу

білків.
мРНК синтезується на основі ДНК в ході транскрипції, після чого, у свою чергу, використовується під час трансляції як матриця для синтезу білків. Тим самим мРНК грає важливу роль в «прояві» (експресії) генів.

молекули з консервативною третинною структурою.
Вони переносять специфічні амінокислоти

до місця синтезу пептидного зв'язку в рибосомі.
Кожна тРНК містить ділянку для приєднання амінокислоти і антикодон для пізнавання та приєднання до кодону мРНК.

білки у клітині.
рРНК синтезується в ядерці.
рРНК разом

з 70-80 рибосомними білками потім збираються в дві складні субодиниці (велика і маленька субодиниці).