Слайд 2
Елементи театрального мистецтва існують
в українській різдвяно-новорічній, весняній,
весільній та похоронній обрядовості минулих століть.
Слайд 3
Густинський літопис згадує про ідола Коляду. Свято на
його честь випадало на 24 грудня.
Обов’язковими учасниками коляди
і
щедрування були ряджені.
Слайд 4
До найдавніших масових, багатих на розваги свят належала
Масниця.
Слайд 5
Весняною порою великі ватаги молоді збиралися на лоні
природи «гукати весну, закликати весну».
Слайд 6
З-поміж свят весняного циклу багатством обрядів та ритуалів
виділявся Великдень
і увесь тиждень після нього.
Слайд 7
Упродовж трьох днів свят, за давнім звичаєм, відбувалося
обдарування крашанками.
Наступної неділі після Великодня влаштовували Проводи —
релігійне загальногромадське свято, пов’язане ще
з часів язичництва
з культом предків.
Слайд 8
Одним із найдавніших і найяскравіших за багатством ритуалів
було
свято Івана Купала.
Слайд 9
У дозвіллі юнаків переважали ігри спортивного характеру —
змагання в силі, спритності, що властиве всім народам. В
Україні найпоширенішими були перетягування шнурка, ходіння на палицях, стрибки, а також військові ігри. Відомі
з писемних джерел
і кулачні бої.
Слайд 10
Елементи театру, які існували ще в народних обрядах,
з часом вийшли за їх межі й стали претендувати
на самостійне, незалежне від обряду життя.
Слайд 11
У добу Київської Русі театральне мистецтво найповніше втілювалося
в народному і так званому княжому, дружинному театрі.
Народний
театр здобув найширше вираження у весільній народній обрядовості.
Основою княжого театру були скоморохи та шпільмани (елемент, запозичений з Німеччини чи
з Візантії).
Слайд 12
«Гусляр». Рукопис ХIV ст.
Репертуар княжого театру складався з
драматичних поем, що мали речитативний характер та подавалися на
музичному тлі, в супроводі музичних інструментів.
Тематично княжий театр користувався мотивами оборони батьківщини, служби князеві, помсти за покривджених, лицарської честі.
Із занепадом давньої держави княжий театр передає народному театрові своїх персонажів: князь, княгиня, бояри, дружба (дружина — військо) тощо.
Слайд 13
Скоморохи
Друга половина XIII — перша половина
XVII
ст. — період дальшого розвитку такого явища в нашій
культурі, як діяльність скоморохів — лицедіїв-мімів, співаків, музикантів, танцюристів, клоунів, фокусників, акробатів, борців, дресирувальників.
Слайд 14
Фреска «Скоморохи» у притворі Софії Київської
Слайд 15
Скоморохи поділялись на осілих і мандрівних. Осілі виступали
переважно на княжих забавах, масових ігрищах під час свят,
на весіллях тощо. Мандрівні об’єднувались у ватаги й переходили з місця на місце.
Слайд 16
Джерелом мистецтва скоморохів була народна творчість. Вони виступали
не тільки виконавцями,
а й творцями усної поезії, музичного
і танцювального фольклору.