селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії
Слайд 3
Батько майбутнього поета був сільським дяком — вчителем
«школи грамоти». Сім'я була багатодітна (народилося 13, піднялось на
ноги 9 дітей), жили впроголодь, зате гарно співали. Змалку Павло виявив хист до музики, малювання і віршування.
Слайд 4
Мати Марія Василівна (уроджена Савицька (1861–1915) – померла
коли Павлу було 24 роки.
Слайд 5
Спочатку Павло вчився в земській початковій школі. Його
вчителькою була Серафима Миколаївна Морачевска За добре навчання вона подарувала
Павлові декілька українських книжок. Вчителька порадила батькам віддати Павла в один із монастирських хорів Чернігова. Крім того, дітей у хорах також навчали. Першій учительці поет присвятив поему «Серафима Морачевська»
Слайд 6
У 1900 році 9-річний Павло став співаком архієрейського
хору при Єлецькому монастирі. Одночасно він навчався в Чернігівському
духовному училищі. Після закінчення семінарії вступив до Київського комерційного інституту.
Слайд 7
1920 року подорожував із капелою К. Стеценка «Думка»
Правобережною Україною від Києва до Одеси.
На фото: перша сторінка
рукопису спогадів Павла Тичини про мандрівку
Слайд 8
Працював редактором газети «Рада», технічним секретарем редакції журналу
«Світло».
У 1918 р. вийшла перша збірка П. Тичини «Сонячні
кларнети»
З 1923 по 1934 рік — співредактор журналу «Червоний шлях» (Харків)
у 1936-1943 рр. очолює Інститут літератури
1943— 1948 рр. — міністр освіти УРСР
Слайд 9
Павло Григорович Тичина знав кілька мов, перекладав багато
творів. У своїй ранній творчості чудово описував красу природи, почуття,