Слайд 2
ПЛАН
Біографія
Творчість
Творча спадщина
Тематика творчості
Особливості творчості
Звинувачення у плагіаті
Вшанування пам'яті
Слайд 3
Марко́ Вовчо́к (справжнє ім'я: Марія Олександрівна Вілінська, за
першим чоловіком — Маркович, за другим чоловіком — Лобач-Жученкоукраїнська
письменниця.
Слайд 4
Марко Вовчок народилася 10 (22) грудня 1833 р.
в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій
дворянській сім'ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові.
Слайд 5
На формуванні поглядів письменниці позначилося тривале перебування в
інтелігентних сім'ях родичів, зокрема батьків Д. І. Писарєва. В
салоні її тітки К. П. Мардовіної в Орлі збиралися відомі письменники й фольклористи.
Слайд 6
Збірка перших творів Марко Вовчок, написаних у немирівський
період життя, вийшла в Петербурзі під назвою «Народні оповідання»
(1857).
Слайд 7
Творча спадщина
- Дві книги „Народних оповідань“
- „Інститутка“
- „Кармелюк“,
- „Дев'ять братів і десята сестриця Галя“,
- „Невільничка“
- незавершені — „Гайдамаки“, „Сава Чалий“
повісті „Три долі“, „Павло Чорнокрил“, „Сестра“, „Дяк“
Слайд 8
збірка російською мовою - --- „Рассказы из русского
народного быта“,
- „Тюлевая баба“, „Записки причетника“ та інші.
близько
ста перекладів і двохсот книг
Слайд 9
Тематика творчості
- життя дітей
- кохання
- побут дорослих
- сите
й тупе існування міщанства
- фальш ченців
- паразитичне животіння дворян
-
трагізм життя селянства за часів кріпаччини
- боротьба проти кріпацтва
Слайд 10
Особливості творчості
- внесення нових жанрів і тем
- звернення
до фольклорних традицій
- форма розповіді
- основоположниця дитячої української прози
-
зміцнила основи української соціально-побутової прози
- її творчості характерні висока ідейність, висока художність творів.
Слайд 11
24 травня 1870-го року Марко Вовчок підписала контракт
з петербурзьким видавцем Семеном Звонарьовим про укладання нею та
редагування ілюстрованого місячника „Переводы лучших иностранных писателей“.
Слайд 12
За цю роботу щороку їй мали платити 2
тис. рублів сріблом. Письменниця погодилася, бо мала чимало боргів,
які нажила за свого кількарічного перебування у Парижі.
Слайд 13
Роботи й без перекладів було чимало. Письменниця всього
не встигала, тому найняла перекладачок — дівчат із провінції,
яким платила по 10 рублів за друкований аркуш перекладу. Перекладені ними твори підписувала своїм прізвищем, справжні авторки претензій не висували.
Слайд 14
Брат однієї з перекладачок, критик і публіцист Володимир
Стасов, опублікував у газеті „Санкт-Петербургские ведомости“ статтю „Щось дуже
негарне“, в якій і звинуватив Вовчок у плагіаті.
Слайд 15
4 серпня 1978 року у Нальчику — столиці
Кабардино-Балкарської АРСР — відкрито пам'ятник українській письменниці. Останній рік
свого життя вона провела в Нальчику, де зберігають її будинок, що став музеєм.