Презентация на тему Плазуни

потребують тепла -- це значно обмежує їхню здатність виживати

у холодному кліматі.
Шкіра плазунів суха, вкрита роговою лускою. Дрібні плазуни, вилуплюючись з яєць, від дорослих особин відрізняються тільки розміром. Рептилії існували на Землі набагато раніше, ніж птахи та ссавці.

тулубом, крупною головою та великими очима. Їх зовнішність обманлива.

Багато людей вважають їх отрутними, однак вони не шкідливі.

КЛАС: Плазуни
РЯД: Лускаті
РОДИНА: Gekkonidae
ВИД: Різні види

мають по декілька кладок
Розвиток плоду: 6-10 тижнів, у деяких

видів до півроку
СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: тримаються поодинці; деякі впадають у зимову сплячку
Їжа: комахи, дрібні пташки, миші, ящірки, фрукти
СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Відомо близько 80 родин – 900 видів, включаючи земляних (Nephrurus) та листолапих (Phyllodactylus) геконів

дощових лісів до вкритих снігом гір. Завдяки людині, деякі

гекони безбілетниками покидають рідні місця існування. Типовий приклад такого мандрівника являється стінний гекон, батьківщиною якого є Північна Африка.
На сьогоднішній день він мешкає в Південній Франції, на Канарських та північно-тихоокеанських островах. Туристи, які відвідують Район Середземномор'я, можуть зустріти сидячих на стінах будівель геконів. Ці тварини надають перевагу оселі людини, а не природному середовищу існування.

Ввечері в домівках з'являється безліч комах, яких приваблює світло. Гекон, сидячи на стіні або на стелі, очікує комах, що пролітають поряд, та ловить їх.

саранчу та тарганів. Великі види геконів, такі як велетенський

гекон-бананоїд, поїдають більш малих ящірок, мишей та птахів. Вини непомітно підкрадаються до жертви та з блискавичною швидкістю атакує її, хапаючи ротом та вбиваючи ударом об землю чи камінь. Не усі гекони -- нічні тварини, декілька видів, що мешкають на острові Мадагаскар, ведуть денний спосіб життя. Вони споживають рослинну їжу, в тому числі нектари тропічних квітів.
Тихоокеанська гехіра, що живе на океанічних островах, полюбляє солодку їжу, саме за це вона і отримала назву «цукрова ящірка».

Денні мадагаскарські гекони роду Phelsuma з задоволенням мандрують на панцирі сейшельської черепахи та ловлять комах, яких приваблюють екскременти цієї тварини.

чином. У більшості випадків перед спаровуванням виконується брачний ритуал,

що включає у себе демонстрацію особливого забарвлення та виконання весільної пісні. Самець токи видає голосні звуки, схожі на гоготання, після них з невеликими інтервалами чується «то-ке». Звуками гекони, як правило, помічають свою територію. Намагаючись завоювати свою обраницю, самець смугастого півпалого гекона наближається до неї на випрямлених ногах, витягнувши уперед шию. Безупинно рухаючи хвостом зі сторони в сторону, він підштовхує її носом у бік та облизує.
Гекони відкладають яйця. Самиці гекона-мабуя у період з травня по серпень мають4-5 кладок. Яйця відкладають з перервами 2-4 дні. У кожній кладці по 2 яйця. Поступово м'яка шкаралупа яєць твердішає.

Захищені липкою оболонкою яйця самка ховає зазвичай у розщілинах та заглибленнях у землі. Нерідко в одному місці відкладають яйця декілька самок.
Незвично відкладає яйця самка капського карликового гекона: задніми лапками вона видавлює їх із власного тіла, деякі новозеландські гекони – яйцеживородящі . Їх нащадки вилуплюються у тілі матері

смугастого півпалого гекона вдень темно-коричневе, а вночі жовте. В

мадагаскарського плоскохвостого гекона тулуб настільки приплюснутий, що помітити на стовбурі дерева доволі важко. Нічні гекони мають дуже скромне забарвлення.
Хвіст: у випадку небезпеки багато видів геконів відкидають хвіст.
Очі: очі більшості геконів позбавлені рухливих повік та дуже збільшені. Зрачки в темноті розширюються.

Австралія, Південно-Східна Азія, острова та береги Тихого океану, Нова

Зеландія, Південна Америка, Мексика, Південна Каліфорнія, Флорида, берега та острови Карибського моря.
ОХОРОНА. Гекони мешкають по всьому світі, легко пристосовуються до різних умов та є небезпечними для людей. Їм шкодить забруднення навколишнього середовища