Презентация на тему Правопис—сукупність загальновизнаних і загальнообов'язкових правил, що встановлюють способи передачі мови на письмі

передачі мови на письмі

третього видання “Українського правопису” були запроваджені в мовну практику,

діловодство, освіту, видавничу справу, радіо й телевізійне мовлення, інші сфери суспільного життя.

h літерою г, додано такі географічні назви, як Гельсінгфорс,

Гельсінкі, Гіндустан.
Винятки із цього правила у яких на місці англійського h виступає х: хобі, хокей, хол, Хемінгуей. Але: гандбол, гінді (мова), Гарвард, Йоганнесбург і т. ін.

подвоєння н, л, значно скоротилась. Серед винятків, що залишились:

аннали, бонна, брутто, ванна (ванний), мадонна, манна (минний), мотто, мулла, нетто, панна, пенні, тонна, Білл, булла, вілла та подвоєний р у назві рослини дурра й у назві ароматичної смоли мірра.
З винятків вилучені зокрема: бароко, беладона, бравісімо, ват (хоч ватт), групето, гун (гуни), інтермецо, лібрето, піанісімо, піцикато, стакато, фортисимо, гето.

Вашингтон, Вебстер, Веллінгтон, Вільсон, Вільямс, Вінер, Вінніпег, Вістлер, Вітмен,

Вотс, Вотсон, але за традицією Уайльд, Уеллс, Уельс, Уолл-стрит, Голсуорсі, Хемінгуей; англійське th - через т: Ворт, Мередіт, Агата, але: Голсуорсі, Резерфорд.

окремо
а) Прізвиська, які складаються з імені та прикметника, узгодженого

з ним чи з наступним іменником: Іван Волове Око, Олена Прекрасна, Річард Левове Серце; сюди належать і особові найменування американських індіанців: Маленький Вовк;
б) псевдоніми, утворені з імені та прізвища: Джек Лондон, Леся Українка, Марко Вовчок, Панас Мирний;
в) давньоримські особові назви, що складаються з особового імені та прізвища: Гай Юлій Цезар;

(ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, ла,

ле, фон і т. ін.) в іншомовних особових назвах: Людвіг ван Бетховен
д) слово дон («пан») перед особовим ім'ям як форма ввічливого звертання: дон Базіліо. У власних назвах відомих літературних героїв це слово пишеться з великої літери: Дон Жуан, Дон Кіхот;
е) складові частини корейських, в'єтнамських, бірманських та індонезійських особових назв: Кім Ір Сен, Хо Ші Мін, У Ну Мунг, Фетай Чотінучит.

двох основ (Владислав, Володимир, Мечислав, Ярополк), складні китайські імена,

які йдуть після прізвищ (Го Можо, Ден Сяопін, Сунь Ятсен), і тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде, мелік, огли й под., що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаїлбен, Турсунзаде, Керогли. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Русте, Ібн Фадлан, а тюркське паша—через дефіс: Гедік-паша, Осман-паша.

Зиновій-Богдан, Марія-Антуанетта, Мартін-Лютер, Фрідріх-Вільгельм;
б) складні прізвища: Альтаміра-і-Кревеа, Гулак-Артемовський,

Жоліо-Кюрі, Квітка-Основ'яненко, Нечуй-Левицький, Новиков-Прибой, Римський-Корсаков;
в) імена з кваліфікаційними прикладками: Іван-царенко, Кирик-мужичок.

суфіксом -ський:
а) г, ж, з (дз) + -ський ®

-зький (-дзький): Буг — бузький, Гаага — гаазький,    француз — французький;
б) к, ц, ч + -ський ® -цький: Баскунчак — баскунчацький,    Великі   Луки — великолуцький, Вишній Волочок — вишньоволоцький, Владивосток — владивостоцький
в) с, х, ш + -ський ® -ський: Арзамас — арзамаський, Одеса — одеський, Тбілісі — тбіліський,  тунгус — тунгуський,   Ясси — ясський;  Лепетйха — лепетиський, Цюрих — цюриський
Винятки: баски — баскський, казах — казахський.

і присудком тоді, коли останній виражений іменником або кількісним

числівником у називному відмінку, а дієслова-зв'язки немає, тимчасом як у старому формулюванні цього правила підкреслювалось, що підмет і присудок повинні бути виражені тільки іменниками, напр.: Київ — столиця України; Три та сім — десять.