Презентация на тему Історія вивчення клітини.

клітини живих організмів і одноклітинних і багатоклітинних.
Зміст цитології:
-

вивчення й експериментальне дослідження будови й хімічного складу клітини;
- функції внутрішньоклітинних структур;
- функції клітин у живих організмів;
- розмноження й розвиток клітин;
- пристосування клітин до умов середовища.

клітини).
Використання світлового мікроскопа
Метод базовоконтрастної мікроскопії (Заломлювання світла різними

видами клітин, що відрізняються за щільністю)
Метод флюроцентної лейкоскопії (введення різних препаратів в клітини.Принцип -різні клітини світяться по-іншому)
Метод мічених ізотопів (речовин в клітині)

Про який рівень організації живої матерії можна говорити як

про гарант розквіту всіх інших рівнів?

кожний, однак тільки деякі можуть судити про побачене».

організмів. Клітини існують як самостійні організми.
Багатоклітинний організм функціонує

як єдине ціле, а клітини є його елементарними складовими частинами.

різноманітні за розмірами, формою, особливостями організації та функціями. У

багатоклітинних організмів клітини тісно пов’язані між собою, але вони відрізняються за будовою та функціями і утворюють тканини, органи, системи органів.

Багатоклітинний організм функціонує як єдине ціле, а клітини є його елементарними складовими частинами.

порохом віків, адже ще короткозорий Нерон втішався гладіаторськими боями

крізь відшліфований смарагд.

Нерон Клавдій Цезар Август Германік 5-й Імператор Римської імперії

принципово нову епоху у науці. Галілео Галілей в 1609

– 1610 рр. змайстрував перший мікроскоп.

тому саме ХVІІ ст.. вважається появою науки цитології. Зробив

це англійський фізик та ботанік Р.Гук, який зрозумів і оцінив величезне значення цього приладу. Використав вчений мікроскоп для дослідження рослинних і тваринних тканин. Вивчаючи зріз стебла бузини, Гук помітив, що його складу входить велика кількість дуже малих порожнинок, схожих за формою на бджолині соти. Він дав їм назву комірки або клітини. З того часу термін «клітина» назавжди залишився в біології, хоча вчений бачив лише оболонки клітин. Всі спостереження Р.Гук виклав у праці «Мікрографія».

Ро́берт Гук (1635, острів Вайт 1703, Лондон) — англійський природодослідник, учений-енциклопедист

також виявили таку ж комірчасту будову багатьох рослинних об’єктів.
Неємія

Грю
26 березня 1641 - 25 1712
англійський ботанік і лікар, мікроскопісту, основоположник анатомії рослин

М.Мальпиги

що його прилад давав збільшення вже у 270 разів.

Він розглядав тваринні клітини, особливо інфузорії, які назвав анімалькулі, а також вперше побачив еритроцити, бактерії та сперматозоїди.

У ХVІІ ст.. - ХVІІІ ст..було накопичено багато знань про клітину, але питання про те, чи входять клітини до складу всіх рослин і чи побудовані з них тваринні організми залишалось відкритим.

відкриття, що всередині рослинних клітин знаходиться ядро.
(1773—1858)

Т.Шванн узагальнили знання про клітину і показали, що клітини

становлять одиницю будови всіх живих організмів. Ними була сформульована клітинна теорія.

те, що кожна нова клітина походить від такої самої

вихідної шляхом поділу.

не тільки одиниця будови, а й одиниця розвитку живих

організмів, тобто організм починає життя із заплідненої яйцеклітини.

Карл Макси́мович Бер ( 1792- 1876) — ембріолог, антрополог та географ.

структурна та функціональна одиниця живих організмів.
- Клітини різних організмів

гомологічні за своєю будовою.
- Розмноження клітин відбувається шляхом поділу материнської клітини.
- Багатоклітинні організми – це складні ансамблі клітин, поєднані у цілісні інтегровані системи тканин і органів, які пов’язані між собою міжклітинними, гуморальними і нервовими формами регуляції.

людства наприклад:
- проблема материнства;
- проблема хвороб крові, тобто утворення

клітин крові в червоному кістковому мозку і його пересадка залишається сьогодні ще актуальнішою;
- генна, клітинна інженерія та клонування вивчаються саме на клітинному рівні;
- проблема відновлення нервових клітин;
- вивчення регенерації, яка властива деяким тваринам та використання її для відновлення частин людського тіла;
- проблема цукрового діабету, тобто вивчення клітин підшлункової залози, які виділяють гормон інсулін;
- проблема старіння клітин, тобто проблема геронтології, адже за дослідженнями вчених організм може жити більше 100 років, а старіють першими саме клітини;