Презентация на тему ТЕМА 4. Лексичні особливості ділового мовлення

її походження.
2. Особливості лексичних засобів ділового мовлення:
2.1. Загальновживана лексика

у професійному мовленні;
2.2. Використання синонімів у ділових паперах;
2.3. Специфіка вживання омонімів;
2.4. Пароніми у діловому спілкуванні.
3. Мовні штампи та кліше у фаховому мовленні податківців, юристів, економістів.

ділові папери: навч. посіб. для вищих навчальних закладів. –

3-є вид. – К., 2002.
Мацюк З., Сидоренко Н. Українська мова професійного спілкування. – К., 2005.
Плотницька І.М. Ділова українська мова: навч. посіб. – К., 2003.
Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К., 1992.
Словник іншомовних слів. – К., 2002.

тривалого історичного часу. Лексика сучасної української літературної мови не

однорідна за походженням. Виділяють корінну і запозичену лексику.

1. Лексика української мови з погляду її походження

мова з індоєвропейської мовної єдності, праслов'янської мови, а також

створені на власному мовному ґрунті. Вона складає приблизно 90% від загальної кількості слів.
Спільнослов'янська лексика – це слова, які виникли в період спільнослов'янської мовної єдності й іншим групам індоєвропейських мов невідомі. Вони належать до активного складу сучасної української мови, становлять найважливішу і найдавнішу частину лексики.
Власне українська лексика - це слова, які виникли на українському мовному ґрунті в період формування і розвитку української мови і виражають її специфіку.

1. Лексика української мови з погляду її походження

слів, які вживають з тим самим значенням не менше,

ніж у трьох неспоріднених мовах, і які мають греко-латинську основу.

1. Лексика української мови з погляду її походження

вживати слів, які мають українські відповідники.
Іншомовні слова повинні бути

зрозумілими для тих, хто їх слухає або читає.
Вживати слова точно, відповідно до значення.
Не вживати в одному контексті запозичене слово і український відповідник - зупинити вибір на одному з них.

1. Лексика української мови з погляду її походження

носії мови незалежно від рівня освіти, фаху, місця проживання

тощо. Насамперед це назви життєво необхідних для кожної людини понять, які зв’язані з побутом, суспільним життям, виробничою діяльністю тощо. Загальновживана лексика стилістично нейтральна (міжстильова), тому вільно, без будь-яких обмежень уживається в усіх функціональних стилях мови.

1. Лексика української мови з погляду її походження

та функціональними стилями мови. Її поділяють на:
• розмовну лексику,

тобто слова, поширені в розмовному варіанті усного літературного мовлення;
• книжну лексику, тобто слова, що вирізняються на тлі стилістично нейтральної та розмовної лексики літературної мови вузькою сферою вживання і вносять у спілкування відтінок офіційності, урочистості, науковості.

1. Лексика української мови з погляду її походження

пов'язані з певною сферою виробництва (назви процесів виробництва, знарядь

праці) та професії.
Професіоналізми - спеціальні слова та вислови, притаманні мові певної професійної групи.

1. Лексика української мови з погляду її походження

значенні містять компонент оцінки, виражають почуття, позитивне чи негативне

сприймання дійсності.
Вульгаризми - грубі, лайливі слова або звороти, які не відповідають нормам літературної мови та є абсолютно неприйнятними в мовленні ділових людей.

1. Лексика української мови з погляду її походження

у професійному мовленні
Загальновживана лексика – це слова, яке використовують

усі носії мови незалежно від рівня освіти, фаху, місця проживання тощо.

у ділових паперах
Синоніми – слова (пере­важно однієї частини мови)

або їх окремі значення, а також стійкі словосполучення, афікси, словотворчі типи, граматичні форми, зокрема синтаксичні конструкції, що при повній чи частковій формальній відмінності мають тотожні або майже тотожні значення.

повний збіг значення, а відносні часто вирізняють лише їх

відтінки. Слова лінгві­стика та мовознавство, правознавство та юриспруденція, юрист і правник, громадянство та під­данство вважають абсолютними синонімами. Відносні си­ноніми можуть різнитися за сферою використання (напри­клад, адвокат – захисник, оборонець) та за відтінками значень (наприклад, говорити – ректи, виголошувати).

2. Особливості лексичних засобів ділового мовлення:
2.2. Використання синонімів у ділових паперах

омонімів
Омоніми – це слова, які однаково звучать, але

мають різне значення.

розпад багатозначного слова;
- словотворчі процеси;
- збіг

абревіатури та вже наявного в мові слова;
- збіг українського та іншомовного слова;
- засвоєння з різних мов.

2. Особливості лексичних засобів ділового мовлення:
2.3. Специфіка вживання омонімів

близькоспоріднених мов, сплутування однакових за звучанням слів, що позначають

різні поняття в різних мовах.

2. Особливості лексичних засобів ділового мовлення:
2.3. Специфіка вживання омонімів

спілкуванні
Пароніми – слова, фразеологічні одиниці й синтаксичні конструкції, що

при повній або частковій семантичній відмінності подібні за формою.
Розрізняють пароніми різнокореневі, спільнокореневі. Спільнокореневі пароніми відрізняються префіксами, суфіксами, закінченнями (професійний – професіональний, нагода – пригода, вдача – удача, ефективний – ефектний, фамільний – фамільярний).

податківців, юристів, економістів
Мовні штампи – це стерті образні вислови,

зайві слова, неточні вислови, стилістично не вмотивовані словесні повтори, які створюють негативний стилістико-смисловий ефект.

питання, окремий, деякий, охопити, активізувати, підвищувати);
парні слова або слова-супутники,

що вживаються в мовленні разом, хоча не є фразеологізмами: бурхливі оплески, тепла атмосфера, вітати з досягнутими успіхами;
образні, модні слова та вислови: ланцюг доказів скував підсудного.

3. Мовні штампи та кліше у фаховому мовленні податківців, юристів, економістів

офіційно-ділового стилю як точність, стислість, стандартність.

3. Мовні штампи та

кліше у фаховому мовленні податківців, юристів, економістів

тексту. Це можуть бути:
а) дієслівні конструкції: висунути звинувачення,

порушити питання, вжити заходи, завдати збитків.
б) лексичні стандарти: опис майна, кримінальна справа, за участю, у присутності, з дотриманням вимог.

3. Мовні штампи та кліше у фаховому мовленні податківців, юристів, економістів

склад компонентів, звичність звучання, відтворюваність готових мовних блоків і

водночас семантичне членування, характерне для вільних словосполучень.

3. Мовні штампи та кліше у фаховому мовленні податківців, юристів, економістів