Презентация на тему Валентина Петрівна Сторожук

селянській родині.
Навчалася в Білашківській 
восьмирічній школі. Закінчила з відзнакою бухгалтерський відділ

Вінницького технікуму громадського харчування (1984) та філологічний факультет Вінницького державного педінституту ім. М. Островського(1988)

року.  Авторка понад 10 книг поезій та прози; упорядник

багатьох публікацій; редактор, автор передмови чи післямови трьох десятків поетичних, прозових, мистецьких та наукових видань.
Творчість Валентини Сторожук учителі-новатори області вивчають на уроках української літератури. Її вірші поклали на музику композитори Станіслав Городинський, Ральф Мархлевський, Василь Папаїка, Ольга Янушкевич, Володимир Косенко, Дмитро Шевчук, Василь Остапенко.

до школи: Навчально-пізнавальна програма для дітей дошкільного віку», випущеного

фірмою «МЕД» у 2007  р. та до однойменного збірника (МПП «МЕД»,2008 ).
У своєму рідному селі Білашки  Сторожук В. П. записала близько 500 прислів'їв і приказок, понад 200 повір'їв, весільний обряд, близько 300 пісень, 70 з яких вийшли окремим збірником «Червона калина, листячко зелене» 1992.
Член Національної спілки письменників України (1998)  (належить до Вінницької обласної організації) та Національної спілки журналістів України(2009)

поетичний
вінок М. Коцюбинському» 
(2002);
«Третя Пречиста» (2005);
«Зелена Неділя» (2006);
«Голос трави» (2010).

(2009).


Книги для дітей:

антологія Вінниччини ХХ століття» (2002), «Книга про матір: Українська

поезія ХІХ-ХХІ століть» (2003), «Квіт подільського слова: Антологія творів сучасних поетів Вінниччини» (2006, 2010), «Краса України» (2006), хрестоматії з літератури рідного краю «Подільські криниці. Випуск третій» (2006), альманахів «Подільське перевесло» (2008, 2009), «Собор» (2008), «Подільські джерела» (2011) та ін.

молодіжної премії ім. М. Трублаїні (1989),
Лауреат всеукраїнських літературних премій:
 ім.

Михайла Коцюбинського (2000)
 ім. Є. Гуцала (2002)
«Благовіст» (2006)
 літературно-мистецької ім. Марка Вовчка (2007)
 ім. М. Стельмаха журналу «Вінницький край»  (2010)
 літературної премії ім. А. Бортняка (2013).

íà âóñòàõ. Êàçàëè ëþäè: «ßê îçâåòüñÿ Ãàííà - òî

ÿíãîëè çìîâêàþòü â íåáåñàõ». Âåñü äåíü ñï³âàëà - á³ëÿ ïå÷³ âðàíö³, ãîäóþ÷è ãóñÿòîê ³ êóðåé. Âèâîä÷èöÿ íàéïåðøà ó õîð-ëàíö³, âò³øàëèñü ìîëîäèö³ - íàø Îðôåé. Âîíà æ ñîá³ íå ïðîñòî òàê ñï³âàëà! Íåìîâ âèéìàëà äóøó ç øêàðàëóù³ é òåíä³òíèìè øîâêàìè îãîðòàëà… ßê³ ï³ñí³ ïðàäàâí³ òà ö³ëþù³! ijñòàëàñÿ ¿é äîëÿ íåâáëàãàííà - äî ðàõìàí³â çàáðàëà âñþ ð³äíþ. Òà ÷îðíó õóñòêó çíÿâøè, çíîâó Ãàííà ðàä³ëà ñîíöþ ³ íîâîìó äíþ. dzòõàëà: «ßê ìîâ÷àòèìó - òî òð³ñíó, çàäóøàòü âñ³ ãðèçîòè ³ æàë³… Êîëè ìèíóñÿ, îáåðíóñü ó ϳñíþ, ùîá çàëèøèòèñü â ð³äíîìó ñåë³». ² ïîêè êâ³òóâàëà äèâíà ïàð³ñòü íà äåðåâ³ ôîëüêëîðíîìó ðÿñí³ì, íåìîâ âîãíþ, áîÿëàñü Ãàííè ñòàð³ñòü, õâîðîáè ëþò³ îáìèíàëè ä³ì. Òà íàä³éøëà åïîõà óðàãàííà, ñïëèâëî óñå, ìîâ êîëà ïî âîä³. Òàì, äå ñï³âàëà êàðîîêà Ãàííà, ñüîãîäí³ - êàðàîêå é ä³-â³-ä³. ² æ³íêà äîð³êàëà âñ³ì çóõâàëüöÿì: «Öÿ ïîøåñòü, ëþäè, ã³ðøà â³ä çàðàç!» Âîíè êðóòèëè á³ëÿ ñêðîí³ ïàëüöåì, êð³çü çóáè ãëóõî öâ³êàëè - ìàðàçì. À ùî âæå íåäîëóã³ ò³ «åñòðàäè», ùî êîð÷èòüñÿ ï³ä íèõ àæ ï³âñåëà! Õðåñòèëàñü Ãàííà: «Îé, íåìຠðàäè!..» Ç ëèöÿ ç÷îðí³ëà, âìîâêëà ³ çëÿãëà.  ñåë³ ñï³âà÷êà â³ä³éøëà îñòàííÿ, ï³ñåíü ç ñîáîþ âçÿâøè ê³ëüêàñîò, âîíî æ ÷óæèõ ãîðëຠäî ñâ³òàííÿ, áî ã³ðøà áåçäóõîâí³ñòü çà îñîò. ² ò³ëüêè ïòàøêà ÷àð³âíà êðèëàòà, ùî íåâ³äîìî çâ³äê³ëÿ âçÿëàñü, ë³òàëà ö³ëèé òèæäåíü ç õàòè â õàòó, ³ ¿é ïîâñþäè ãîâîðèëè - çàñü. «Òî Ãàííèíà äóøà, - áàáè øåïòàëè, - â³äõîäèòè íå õî÷å çà ïîð³ã. ¯¿ ï³ñí³ äî ñåðöÿ ïðîìîâëÿëè, ð à ò³, ÿê³ òåïåð, - ëèøå äëÿ í³ã».