Слайд 2
До світової фінансової кризи обробна промисловість ЄС забезпечувала
17,1% ВВП та 22 млн. робочих місць.
Якщо врахувати інші
виробничі галузі (енергетика, будівництво), та бізнес-послуги, тісно пов’язані з обробною промисловістю, то це вже 37 % ВВП.
Разом з транспортом, комунікаціями, фінансовими послугами, операціями з нерухомістю, - ринковими послугами, які тісно пов’язані з промисловістю, - “ сервісно - промислова економіка ” складає 47 %
Слайд 3
Динаміка випуску обробної промисловості ЄС та основних конкурентів,
2005-2014
Частки у світовому випуску обробної промисловості ЄС та основних
конкурентів, 2004-2012
Слайд 4
Приріст продуктивності праці у промисловості ЄС за період
з 1995-2007 рр. склав 46 %
в цілому по економіці
+20 %
Фактори:
продуктові та процесні інновації;
аутсорсинг непрофільних бізнес-процесів;
зростання кваліфікованості найманої праці.
Слайд 5
Галузева структура економіки ЄС
Слайд 6
Галузева структура обробної промисловості ЄС
Слайд 7
Динаміка щоквартальної продуктивності праці та зайнятості в обробній
промисловості ЄС-27,
2000-2011 (в базових цінах)
Слайд 8
Індекс PMI (Purchasing Manager’s Index)
базується на опитуванні менеджерів,
які оцінюють умови ведення бізнесу за рядом показників (обсяги
виробництва, запаси, к-сть нових замовлень, зайнятість, тривалість доставки).
Значення PIM змінюється між 0 і 100
Значення вище 50 сигналізує поліпшення порівняно з попереднім місяцем
Слайд 9
Динаміка індексу PMI у секторі промисловості та сфері
послуг ЄС у період з 2003-2014 рр.
Слайд 10
Експорт секторів обробної промисловості з ЄС до третіх
країн
Слайд 11
Протягом 2000-2008 рр. експорт ЄС зростав у середньому
4,7 % щорічно, значно швидше, ніж промислове виробництво
КНР
суттєво збільшив ринкові частки за всіма секторами, разом з тим ЄС вдалося утримати найбільшу частку світового експорту товарів у 2009 році – 16,2%
Слайд 12
Трансформація географічної та секторальної структур світових товарних ринків
Слайд 13
Найбільше частка ЄС на світовому ринку протягом 1996-2006
рр. зросла у
хіміко-фармацевтичній галузі;
деревообробній промисловості;
целюлозно-паперовій промисловості;
друкарській справі;
виробництві наукових інструментів;
виробництві
транспортних засобів.
ЄС краще за США та Японію утримував частки у
електричному машинобудуванні;
виробництві офісного обладнання;
виробництві виробів з металу.
Слайд 14
Частки секторів обробної промисловості на світових ринках, %,
2009
Слайд 15
Секторальні виявлені порівняльні переваги (RCA) та програші ЄС,
2012
Слайд 16
Секторальні виявлені порівняльні переваги (RCA) та програші ЄС
та країн-конкурентів, 2012
Слайд 17
Секторальні виявлені порівняльні переваги (RCA) та програші ЄС
та країн-конкурентів, 2012
Слайд 18
Конкурувати на глобальних ринках європейським компаніям не легко
за
даними Генерального Директорату з торгівлі в даний час нараховується
203 суттєвих бар’єри для торгівлі з 32 країнами - торговельними партнерами
Найбільше від протекціоністських заходів потерпають
автомобільна, фармацевтична, текстильна, електронна, машинобудівна галузі, металургія, виробництво керамічних товарів, виноробна та алкогольна галузі.
Слайд 19
Динаміка посткризового відновлення секторів обробної промисловості ЄС
Слайд 20
На ЄС у кінці 2008 року припадало 36
% усіх закордонних ПІІ або 3,3 трлн. € і
29 % усіх іноземних ПІІ або 2,4 трлн. € (не враховуючи потоки ПІІ між країнами ЄС)
Найбільшими закордонними інвесторами були компанії нафтопереробної, хімічної галузей, металургії та сектору виробництва транспортних засобів.
Уся обробна промисловість ЄС за виключенням текстильної та деревообробної є нетто-інвесторами.
Водночас у секторі бізнес-послуг ЄС є нетто-рецепієнтом іноземних інвестицій
Слайд 21
У географічній структурі закордонних інвестицій ЄС переважають розвинені
країни ОЕСР:
37 % - у США та Канаді
23 %
- у Європі поза межами ЄС
14 % - в Азії, з яких Китай – близько 1 %.
Разом з тим, останнім часом усе більше коштів компанії ЄС спрямовують у Китай з метою розширення своєї присутності на цьому швидкозростаючому ринку
Слайд 22
Протягом 1999 – 2007 рр. торговельні товарні потоки
у межах ЄС зростали у середньому на 7,6 %
в рік, що більш ніж у три рази перевищувало динаміку виробництва за цей самий період (2,3 %).
Слайд 23
Виробництво і торгівля товарами в межах ЄС
Слайд 24
Включення до ЄС нових країн-членів, усунення бар’єрів для
торгівлі та руху факторів виробництва сприяло їх швидкій інтеграції
в економіку ЄС
Щорічні інвестиційні потоки з країн ЄС-15 до нових країн-членів зросли з 5 млрд. € у 2003 році до 37,5 млрд. € у 2005 та 2006 роках
Слайд 25
На наступному слайді наведено дані щодо енергоємності окремих
видів виробництва за показниками питомої ваги енергоспоживання у загальному
обсязі випуску продукції та по відношенню до обсягу доданої вартості.
Слайд 26
Енергоємність у ЄС за видом економічної діяльності
Слайд 27
Інвестиції в НДДКР у % від ВВП, 2000-2020
рр.
Слайд 28
Інвестиції в НДДКР у млрд євро за ПКС
2005р.,
2004-2014 рр.
Слайд 29
Дослідження інноваційної діяльності 1000 компаній ЄС та 1000
компаній з країн поза межами ЄС засвідчило, що
у
2008 році темпи приросту інвестицій у НДДКР в ЄС були вищими, ніж поза його межами, що відображає зміну негативної тенденції протягом шести попередніх років.
Загальний обсяг інвестицій в НДДКР компаній ЄС склав 122 млрд. €, у США – 159 млрд. €
Слайд 30
Інвестиції в НДДКР за секторами та країнами, млрд.
€, 2008 р
Слайд 31
У США більше 2/3 усіх вкладень в НДДКР
припадає на компанії високотехнологічних секторів, а саме
фармацевтичного;
біотехнологічного;
інформаційно-комунікаційних технологій.
У ЄС лише 1/3 усіх вкладень в НДДКР припадає на високотехнологічні сектори, а 49 % на середньо-високотехнологічні (у США – лише 27 %), зокрема:
виробництво автомобілів та запчастин;
електронне та електричне обладнання;
хімічна;
авіакосмічна;
оборонна.
Слайд 32
Структура доданої вартості обробної промисловості за рівнем технологічності,
Слайд 33
У 2007 році на МСП припадало 45 %
доданої вартості та 59 % зайнятості у обробній промисловості
ЄС
Найбільша питома вага МСП у будівництві (83 % і 88 % відповідно)
Великою є роль МСП як субпідрядників
16 % МСП обробної промисловості та 36 % у будівництві працюють за субпідрядом
Слайд 34
Додана вартість та рівень зайнятості за секторами та
розміром компаній,
млрд. €, 2008 р
Слайд 35
92% європейських МСП – мікропідприєм-ства, які наймають менше
10 працівників
На них припадає 95 % новостворюваних в ЄС
підприємств
Вони забезпечують 30% робочих місць у приватному секторі
Слайд 36
Три аспекти, які найбільше впливають на МСП
Субпідряд;
Інтернаціоналізація;
Доступ
до зелених технологій та ринків.
Слайд 37
3,7 млн. МСП або 17 % від усіх
МСП в ЄС працюють за субпідрядом
Будівництво (залучено 36 %
МСП);
Транспорт і комунікації (30 %);
Бізнес-послуги (18 %);
Обробна промисловість (16 %).
Субпідряд
Слайд 38
Асиметрія у відносинах підрядник – субпідрядник;
Високий рівень залежності
від провідних підрядників;
Затримки платежів
Субпідряд: проблеми для МСП
Слайд 39
Розширення бізнес-можливостей;
Непрямий доступ до великих ринків;
Доступ до зовнішніх
джерел знань та технологій - від крупних підрядників;
Максимізація завантаження
виробничих потужностей;
Розширення фінансових можливостей.
Субпідряд: переваги для МСП
Слайд 40
Інтернаціоналізація економічної діяльності сприяє зростанню стабільності МСП у
тривалому періоді
На рівні компанії інтернаціоналізація тісно пов'язана з
інноваційною діяльністю які підсилюють одна одну
При цьому важливою є державна підтримка
50 % опитаних МСП засвідчують позитивний вплив державної підтримки щодо пришвидшення процесу інтернаціоналізації їх бізнесу
Інтернаціоналізація
Слайд 41
Directorate General for Enterprise and Industry http://ec.europa.eu/enterprise/index_en.htm
Directorate
General for Internal Market and Services - http://ec.europa.eu/dgs/internal_market/index_en.htm
Directorate
General for Competition –http://ec.europa.eu/dgs/competition/index_en.htm
Research Directorate-General - http://ec.europa.eu/dgs/research/index_en.html
Directorate General for Energy - http://ec.europa.eu/dgs/energy/index_en.htm
Directorate General for Mobility and Transport - http://ec.europa.eu/dgs/transport/index_en.htm
Directorate-General for Agriculture and Rural Development - http://ec.europa.eu/dgs/agriculture/index_en.htm
Література
Слайд 42
Мусіс Н. Усе про спільну політику Європейського Союзу:
Пер. з англ. — К.: КІС. 2005.
http://europedia.moussis.eu/books/Book_2/
Європейська інтеграційна
політика: навч. Посіб. / [А.М. Поручник, В.І. Чужиков, Д.О. Ільницький, О.А. Федірко]; за аг. Ред.. д-ра екон. Наук, проф. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ, 2010. – 451 с.
Європейська економічна політика. Практикум: навч. посіб. / Є 24 [В.І. Чужиков, Є.Г. Панченко, А.А. Грищенко, О.А. Федірко, та ін..]; за заг. ред. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ, 2010. – 214 с. (12,49 др. арк., особисто автор – 2,5 др. арк.)
Європейська інтеграція (збірник кейсів) / За заг. Ред. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ, 2009. – 203 с.
Література
Слайд 43
Ільницький Д.О., Олефір А.О., Федірко О.А. Конвергенція економічних
інтересів України та ЄС: організаційно методичні матеріали для проведення
міжпредметного тренінгу з курсів „Європейська інтеграційна політика”, „Європейські стратегії України”, „Управління міжнародною конкурентоспроможністю” для магістрів спеціальності 8103 „Міжнародна економіка” магістерської програми „Європейська інтеграція”. – К.: КНЕУ, 2008. – 178 с.
Панченко Є. Г., Гаврилюк О. В., Арагау Б. С. Малий бізнес у США, Канаді та країнах західної Європи. — К.: Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, 1993.
Bosrock M. M. European business customs and manners: a country-by-country guide. — New York: Meadow brook Press, 2006.
Industries in Europe: competition, trends and policy issues. — Northampton, Massachusetts: Edward Elgar Publishing, inc., 2003.
Література
