Презентация на тему Загальні положення зобов’язального, цивільного права

регулює особисті та майнові відносини між особами (громадянами, іноземцями,

особами без громадянства, юридичними особами, державою та іншими соціальними утвореннями з метою задоволення їх потреб та захисту інтересів.(з лат.civilis-штатський)

Предмет цивільного права

майнові правовідносини
відносини з приводу володіння, користування та розпорядження майном

особисті немайнові правовідносини:
-авторське право,інтелектуальна власність;
-відносини не пов’язані з майном (права особи)

власності; ст.21,23,24-немайнові відносини.);
2)Цивільний Кодекс України (16.01.2003);
3)закони України;
4) підзаконні акти

ВРУ, Президента, Кабміну.

чи припинення цивільних правовідносин (правочин) двох і більше сторін

Договір

є основною підставою виникнення зобов'язально-правових відносин (зобов'язань), який встановлює певні суб'єктивні права і суб'єктивні обов'язки для сторін, що його уклали.

сторін є узгодженими
дії сторін направлені на встановлення, зміну чи

припинення правовідносин

дії
волевиявлення сторін
дотримання встановленої законом
форми договору
право- та дієздатності сторін

млн.
Стівен Спілберг оцінив своє життя в $ 1,2 млрд.

Так як в США не знайшлося страхової компанії , яка б гарантувала виплату такої суми , його життя застрахували в Англії.

Британський футболіст Майкл Оуен застрахував свої ноги $ 85 млн.

Шерон Стоун не стала оцінювати себе по частинах , тверезо усвідомлюючи , що тільки в повному комплекті їй буде щастя . Вона застрахувала все своє тіло на $ 5 млн.

дій, що визначають тип і характер умов договору (товар,

життя, здоров’я, ремонт, послуги)

і погоджені ними. Є умови, які є обов’язковими незалежно

від волі та бажання сторін. Н-д при договорі купівлі-продажу квартири завжди має місце ціна.

за законом або необхідні для договорів даного виду.

До звичайних

умов належать тi, якi вироблені практикою для договорів певного виду та оприлюднені в установленому порядку.

Випадкові - умови договору, якi звичайно в договорах не передбачаються, але можуть бути встановленi угодою сторiн.

участь понад дві особи.
Односторонні – це договори, в яких

одна сторона має лише права, а інша — лише обов’язки.

Двосторонні, або взаємні – це договори, в яких кожна із сторін має і права і обов’язки.

значення лише з моменту фактичного здійснення певних дй.


Консенсуальнi договори

вважаються укладеними i набувають юридичного значення з моменту досягнення угоди з основних умов договору.

скажімо, договір позики слід вважати укладеним не з моменту угоди між сторонами про позику, а з моменту, коли позикодавець передав позичальникові певну суму грошей).

посвідчені

комісія, схов

спадок і укласти договір дарування майна
Українці повинні бути готові

до того, що з 1 листопада поточного року фактично вони не зможуть вступити у спадок або оформити угоду договору Дарування.
На підставі Постанови Кабінету Міністрів України №231 суб’єкти оціночної діяльності більше не мають права визначати оціночну вартість рухомого і нерухомого майна.
А в Порядку вчинення нотаріальних дій №296 / 5, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України, чітко прописано, що нотаріуси не можуть засвідчити угоду за договором Дарування або вступу в спадщину.
 

Простому народу до сих пір не зрозуміло, чому нововведення не скасували, адже по суті, жодна людина тепер не зможе оформити договір дарування і єдиний вихід – це купівля рухомого або нерухомого майна. Те ж саме зі вступом в законну спадщину після смерті близького родича, виходить, що майно відійде в «руки» державі.

під час їх укладання, якщо інше не встановлено законом.


Проста

письмова форма застосовується в разі укладення договорів між юридичними особами, крім договорів, що виконуються під час їх укладення.

передбачених у законі. Таке посвідчення здійснюється нотаріусом або іншою

посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення даної нотаріальної дії шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

по всiх суттєвих умовах i угоду належним чином оформили.

укласти договiр (оферта)
прийняття пропозицiї (акцепт)

певний вид дій названого юридичного факту на суспільні відносини.

У

функціях договору поєднуються і вияв головних цілей, основного призначення договору і його вплив на суспільні відносини, бо без використання цієї форми для конкретних правовідносин не може виявитися головне призначення цієї категорії.

як результат погодження волі сторін договір є водночас актом

вияву ініціативи і реалізації диспозитивності учасників договору.

Програмна-координаційна функція означає, що договір є своєрідною програмою поведінки його учасників один щодо одного та засобом координації цієї поведінки сторін на засадах рівності, диспозитивності та ініціативи.

чітко сформульованим умовам договір містить певну інформацію, яка в

разі спору може бути врахована і юрисдикційним органом для правильної кваліфікації взаємовідносин сторін і прийняття законного та обгрунтованого рішення з цього спору.

Гарантійна функція зводиться до залучення для стимулювання належного виконання зобов'язань системи забезпечувальних засобів, які також набувають договірної форми.

договору включається в дію механізм захисту порушених прав шляхом

примусу до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, застосування заходів оперативного впливу тощо.

підстава
делікт
процесуальна
підстава
-відповідальність без вини
-відповідальність за чужу вину;
-змішана відповідальність
1) шкода
2)протиправність
3)вина
4)протиправний
зв'язок між
збитком

і
протиправною
поведінкою

Рішення уповноваженого органу щодо притягнення особи до цивільно-правової відповідальності

Делікт - це є правопорушення, яке полягає у невиконанні взятого на себе обов’язку або виконанні його неналежним чином, коли наслідком його є порушення прав інших суб’єктів правовідносин.

цивільно-правова відповідальність - це вид юридичної відповідальності, який передбачає примусовий вплив на особу, що порушила цивільні права і обов’язки шляхом застосування санкцій, які мають для неї негативні майнові наслідки.

кіоск, власник автомобіля відповідатиме, навіть коли доведено відсутність його

вини. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, несе саме власник.

Найчастіше до відповідальності за відсутності вини притягають власників джерел підвищеної небезпеки. Джерело підвищеної небезпеки — це транспортні засоби, промислові підприємства, будівлі, що за своєю природою становлять певну небезпеку для оточення.

відповідальність без вини