Презентация на тему Управління фінансовими ризиками

базові концепції щодо здійснення операцій з фінансовими деривативами:
форвардні контракти,

фінансові ф`ючерси,
опціони,
фондові варранти,
свопи.
Ознайомитись з різними методами застосування похідних фінансових інструментів з метою хеджування фінансових ризиків.

К.: Знання, 2010. - 598 с.
Клапків М.С. Страхування фінансових

ризиків: Монографія. – Тернопіль: Економічна думка, Карт-бланш. – 2002. – 570 с.
Колб Роберт У. Финансовые деривативы. – М.: Филинъ, 1997. – 359 с.
Маршал Джон Ф, Викул К. Бансал Финансовая инженерия. – М.: Инфра-М, 1998. – 783 с.
Бланк И.А. Управление финансовыми рисками. – К.: Ника-Центр, 2005. – 600с.

10 балів при відвідуванні 100% аудиторних занять; за наявності

пропусків з неповажної причини кількість балів пропорційно знижується.
Участь у групових заняттях з опитуванням студентів - всього 71 балів.
в формі усного контрольного опитування: 7 заходів по 5 бали за захід, максимум 35 бали;
в формі письмового контрольного опитування: 12 заходів по 3 бали за захід, максимум 36 балів;
захист індивідуального завдання (реферат + презентація) – максимум 10 балів
Складання комплексних письмових модульних контролів – всього 20 балів.

Разом: 100 балів

2. Основні види фінансових ризиків в діяльності підприємства.
3. Вимірювання

рівня ризиків і методи їх мінімізації.

результатом якої можуть бути втрати очікуваної економічної (фінансової) користі

або прямі збитки.

Основними структурними елементами ризику є:

Об’єкт ризику – керована система, стосовно якої приймаються рішення, ефективність та умови функціонування якої наперед точно невідомі.

Під суб’єктом ризику розуміють особу (індивід або колектив), яка зацікавлена в результатах керування об’єктом ризику й має компетенцію приймати рішення щодо об’єкта ризику.

Джерело ризику – це фактори (явища, предмети, процеси), які спричиняють невизначеність результатів рішень

ризики, які характеризуються ймовірністю втрат фінансових ресурсів (грошових коштів)

у підприємницькій діяльності. У цьому значенні поняття „фінансовий ризик” тотожне поняттю „комерційний (підприємницький) ризик” яке містить цілий комплекс різних ризиків: майнових, виробничих, торговельних тощо.

Поняття „фінансовий ризик” також використовується у більш вузькому значенні як частина комерційних ризиків, пов'язана з ймовірністю фінансових втрат внаслідок операцій у фінансово-кредитній і біржовій сферах .

ситуації в країні і кон'юнктури фінансового ринку,
розширення сфери

фінансових відносин,
поява нових для господарської практики фінансових технологій і інструментів і рядом інших чинників.

4.Невизначенність наслідків.
5.Очікувані несприятливі наслідки.
6.Суб’єктивність оцінки.
7.Варіабельность рівня.

ризик;
інфляційний ризик;
процентний ризик;
валютний ризик;
депозитний ризик;
кредитний ризик;
податковий ризик;
структурний ризик;
криміногенний ризик.

ризик.
складний фінансовий ризик
За джерелом виникнення
зовнішній, систематичний або ринковий

ризик
внутрішній, несистематичний або специфічний ризик

За сукупністю інструментів, що досліджуються
індивідуальний фінансовий ризик
портфельний фінансовий ризик

За фінансовими наслідками
ризик, що спричиняє лише економічні втрати
ризик втраченої вигоди
ризик, що спричиняє як економічні втрати, так і додаткові доходи

За можливістю страхування
фінансові ризики, які можна застрахувати
фінансові ризики, які не страхуються

керівництва і персоналу.
Фінансові прорахунки.
Недосконала організація праці, і підприємства в

цілому.
Неефективне використовування ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових і тому подібне).
Неадаптованність підприємства до змін в навколишньому ринковому середовищі.
Недолік знань щодо специфічних проблем підприємства.
Відсутність і необґрунтованість стратегії і тактики діяльності підприємства

кон'юнктури або досягнення необхідного результату (отримання збитку).
Визначення розмірів

очікуваного результату або збитку.
Відношення математичного очікування збитку до фінансово-економічного потенціалу економічної системи

ризику
2. Лімітація концентрації ризику.
3. Хеджування.
4. Диверсифікація.
5.

Розподіл ризиків.
6. Самострахування (внутрішнє страхування).
7. Страхування фінансових ризиків.

повністю виключають конкретний вид фінансового ризику
відмова від здійснення фінансових

операцій, рівень ризик по яких надмірно високий;
відмова від використання значних обсягів позикового капіталу;
відмова від надмірного використання оборотних активів у низьколіквідних формах;
відмова від використання тимчасово вільних грошових активів у короткострокових фінансових вкладеннях

використовуються в господарській діяльності.
● мінімальний розмір активів у високоліквідній

формі;
● максимальний розмір товарного (комерційного) чи споживчого кредиту, наданого одному покупцю;
● максимальний розмір депозитного вкладу, що розміщується в одному банку;
● максимальний розмір вкладення засобів в цінні папери одного емітента;
● максимальний період відволікання коштів у вигляді дебіторської заборгованості.

будь-яких механізмів зменшення ризику можливих фінансових втрат – як

внутрішніх, так і зовнішніх.
У вузькому прикладному значенні термін хеджування характеризує внутрішній механізм нейтралізації фінансових ризиків, заснованих на використанні відповідних видів фінансових інструментів (як правило, деривативів).

хеджування з використанням форвардних контрактів.
хеджування з використанням ф’ючерсних контрактів.
хеджування з використанням опціонних контрактів.
хеджування з використанням операцій «своп».

(“валютної корзини”) підприємства.
● диверсифікація депозитного портфеля.
● диверсифікація

кредитного портфеля.
● диверсифікація портфеля цінних паперів
● диверсифікація програми реального інвестування.

Принцип дії механізму диверсифікації заснований на розділенні ризиків, перешкоджаючи їхній концентрації.

розподіл ризику між підприємством і постачальником сировини і матеріалів.

● розподіл ризику між учасниками лізингової операції.
● розподіл ризику між учасниками факторингової (форфейтингової) операції.

Механізм цього напряму нейтралізації фінансових ризиків заснований на частковому їх трансферті (передачі) партнерам по окремих фінансових операціях.

заснований на резервуванні підприємством частини фінансових ресурсів, що дозволяє

подолати негативні фінансові наслідки за тими фінансовими операціями, які не пов'язані з діями контрагентів.

● формування резервного (страхового) фонду підприємства.
● формування цільових резервних фондів.
● формування резервних сум фінансових ресурсів в системі бюджетів, що доводяться різним центрам відповідальності.
● формування системи страхових запасів матеріальних і фінансових ресурсів за окремими елементами оборотних активів підприємства.
● нерозподілений залишок прибутку, отриманого в звітному періоді.

інтересів підприємства при настанні страхової події (страхового випадку) страховими

компаніями (страховиками) за рахунок грошових фондів, що формуються ними шляхом отримання від страхувальників страхових премій (страхових внесків).