Презентация на тему Німецька класична філософія

душу все новим подивом
і зростаючим благоговінням :
зоряне небо

наді мною
і моральний закон у мені”

“Май відвагу користуватися власним розумом!”
(“Що таке Просвітництво?”)

“догматичного сну”

Критичний період
“Критика чистого розуму”

– теорія пізнання
“Критика практичного розуму” – етична теорія
“Критика здатності судження” – теорія естетики

в наступних трьох питаннях:
Що я можу знати?

теорія пізнання
Як я повинен чинити? етична теорія
На що я можу сподіватися?” філософія релігії


“Антропологія з прагматичної точки зору”
Що таке людина?

кожної майбутньої метафізики,
яка може постати як наука”

та

розсудку
час, простір 12 категорій

Кількості Якості Відношення Модальності

єдність реальність субстанція і можливість і
властивість неможливість

множинність заперечення причина і існування і
наслідок неіснування

цілість обмеження взаємодія необхідність і
випадковість

річ-у-собі (ноумен) явище (феномен)

часі й просторі

– існування/неіснування свободи
як джерела причинності
понад

причинність за законами природи

– існування/неіснування Бога
як абсолютно необхідної сутності, причини Всесвіту

розуму”

Автономна мораль:
незалежність моральних принципів
від позаморальних міркувань та

підстав
(особистої користі, задоволень,
бажань, почуттів, вимог суспільства тощо)

Моральність має керуватися
лише повагою до морального закону

Практичний розум –
автономна здатність морального судження,
сприйняття морального закону
(≈ совість)

тільки відповідно до принципу,
корячись якому ти можеш водночас

прагнути,
щоб він став загальним законом.


Чини так, щоб у твоїх вчинках
людство в особі кожного індивіда
завжди виступало як мета, а не як засіб.

які
1) відповідають моральному закону
та
2) керуються моральною мотивацією
(повагою

до морального закону)

Легальні вчинки – вчинки які
1) відповідають моральному закону
але
2) керуються неморальною мотивацією
(уникнення покарань, сподівання винагороди,
пекло, рай)

межах самого розуму”

Спростування “доказів” існування Бога

Моральність первинна –

релігія вторинна

Існування свободи, безсмертя душі та існування Бога – постулати чистого практичного розуму

Постулат чистого практичного розуму –
“теоретичне, але, як таке, недоказове положення, оскільки воно невід’ємно притаманне
практичному закону, a priori безумовно чинному”

– це саморозгортання-саморозвиток Абсолютного Розуму (Абсолютної Ідеї, Абсолютного Духа)

Діалектика

як вчення про єдність протилежностей

теза – антитеза – синтез

“Усе дійсне – розумне; усе розумне – дійсне”