Презентация на тему Теорії пост матеріалізму та постекономізму в неогуманістичному дискурсі

емпіричного та практичного характеру

Необхідність інтегративних, міжпредметних підходів до аналізу

Потребує

об'єднання науковців різних галузей пізнання – філософії, історії, соціології, культурології, соціальної психології, політології, правознавства

передбачає перехід до нового мислення:
 
Сучасна криза цивілізації
потребує формування

глобального мислення, об'єднання навколо
глобальних загальнолюдських цінностей

ГУМАННО ВИКОРИСТАТИ ДОСЯГНЕННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ 2. ЗБЕРЕГТИ ПРИРОДУ 3. ПІДНЕСТИ КУЛЬТУРУ 4.

ЗАБЕЗПЕЧИТИ СПРАВЕДЛИВИЙ, МИРНИЙ, СТАЛИЙ РОЗВИТОК

капіталізму до соціалізму та комунізму
Теорії лібералізації, комерціалізації, маркетизації, конс’юмеризму

Теорії постсоціалістичних соціальних трансформацій
Теорії вестернізації, макдоналізації, прос’юмеризму
Теорії демократії та демократизації

Теорії сучасності і високої сучасності (радикального модерну)
Теорії конвергенції – інтеграції переваг капіталізму та соціалізму
Теорії модерну, високого модерну та постмодерну
Теорії масової культури та одномірної людини
Теорії індустріального та постіндустріального суспільства

закритого/традиційного/авторитарного до відкритого/сучасного/демократичного суспільства
Теорії інформаційного, мережевого, технотронного суспільства
Теорія переходу

від суспільства економічного детермінізму до суспільства пост економічної або соціокультурної детермінації
Теорії ризиків (ризикологія); Теорії катастроф;
Теорія культурної травми
Теорії глобалізації
Космо-планетарна теорія, екологічна та інвайронментальна теорія
Теорії сталого, збалансованого соціального розвитку.
Перехід від суспільства матеріалістичного світогляду до суспільства пост матеріалістичного світогляду

ПЕРСПЕКТИВ СУЧАСНИХ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Традиція протиставлення/порівняння:
«воєнного» та «промислового» суспільства

Г.Спенсером,
«Gemeinschaft» (спільноти) та «Gesellschafl» (суспільства) в роботах Ф.Тьоніса,
Суспільство «механічної» та «органічної» солідарності Е.Дюркгейма
Капіталізму та соціалізму/комунізму (К. Маркс)
«традиційного» та «капіталістичного» суспільств (М.Вебер)
Традиційного та сучасного суспільств (Т.Парсонс)
Закритого/тоталітарно-авторитарного та відкритого/демократичного суспільств (К.Попер)

ТЕОРІЇ
перехід від дихотомічних підходів,
зокрема дихотомії соціальної статики

та соціальної динаміки, до розуміння соціальної реальності як динаміки, потоку змін різної швидкості, інтенсивності, ритму та темпу. В такому аспекті суспільство можна розглядати як
динамічне соціокультурне поле – середовище, що з’єднує людей між собою в систему соціальних відносин
[Штомпка, 1996: «Соціологія соціальних змін»].

функціях;
зміни в межах;
зміни у відносинах підсистем;
зміни в оточені (зовнішньому

середовищі).

Спрямовані/заплановані або не спрямовані/спонтанні;
однолінійні або мультилінійні;
прискорені або сповільнені;
плавні або ступеневі;
спіральні або циклічні (хвильові);
висхідні/прогресивні/позитивні/ конструктивні або низхідні/регресивні/негативні/деструктивні

Структурні зміни

Процесуальні зміни

змін:
Мікро
Мезо
Макро
Індивідуальний рівень:
Соціальні процеси проявляються у змінах цінностей, норм,

інтересів, мотивів поведінки людей та практик їх життя.

яке включає чотири основних структурних елементів :
ідеальну,
нормативну,
інтеракційну,

потенційну (можливу) частини

Відповідно 4 послідовні рівні змін соціокультурного поля:
перший рівень – артикуляція, легітимізація або пере формулювання ідей, виникнення та зникнення ідеологій, переконань, доктрин та теорій;

другий рівень – інституціоналізація поряд з переглядом норм, цінностей, правил або відмова від них (деінституціоналізація); виникнення та зникнення етичних кодів, правових систем;

третій рівень – виробництво, диференціація та переформування каналів взаємодії, організаційних та групових зв’язків; виникнення або зникнення груп, кіл спілкування та особистих мереж;

четвертий рівень – кристалізація, утвердження та перегрупування можливостей, інтересів, життєвих перспектив, піднесення та падіння статусів, розподіл та упорядкування нових ієрархій [Штомпка, 1996: с. 29]

– пост економічні, духовні цінності -
знань, науки, креативності,

інновацій, інтелектуальної праці

Інформаційно-комп'ютерна революція
Суспільство засноване на знаннях та технологіях

капіталістичне/соціалістичне

посткапіталістичне /
комуністичне

Сер.ХХ ст.

ХУ-ХУІІ ст.

американський соціолог, політолог.
У 1970-ті роки я розробив концепцію

постматеріалізма.
професор Мічиганського університету, керівник лабораторії порівняльних соціальних досліджень у Вищій школі економіки Її суть в тому, що в західних демократіях цінності молодих людей зміщуються :
від цінностей фізичного та економічного виживання до цінностей самовираження, громадянських свобод, гендерної рівності, захисту навколишнього середовища

Silent Revolution, Princeton University Press, 1977.

Culture Shift in Advanced Industrial

Society, Princeton University Press, 1990.
Value Change in Global Perspective, University of Michigan Press, 1995 (with Paul R. Abramson).
Modernization and Postmodernization, Princeton University Press, 1997.
(with Wayne Baker) «Modernization, Cultural Change and the Persistence of Traditional Values.» American Sociological Review. (February, 2000).
Rising Tide: Gender Equality and Cultural Change around the World, Cambridge University Press, 2003 (co-authored with Pippa Norris).
Human Beliefs and Values: A Cross-Cultural Sourcebook based on the 1999—2002 values Surveys., Mexico City: Siglo XXI, 2004 (co-edited with Miguel Basanez, Jaime Deiz-Medrano, Loek Halman and Ruud Luijkx).
Sacred and Secular: Religion and Politics Worldwide, Cambridge University Press, 2004 (co-authored with Pippa Norris).
Modernization, Cultural Change and Democracy: The Human Development Sequence, Cambridge University Press, 2005 (co-authored with Christian Welzel).

Заходу:
кількість «матеріалістів» скорочується, а «постматеріалістов »- зростає.

Це є

наслідком економічного зростання і відсутності великих збройних
конфліктів

«Чисті матеріалісти» (ЧС) - це громадяни, орієнтовані на
економічне благополуччя та безпеку держави, процвітання своєї
сім'ї, збереження власного матеріального благополуччя. Першорядне
значення для цієї категорії громадян мають рівень життя, законність і по-
рядок.
«Чисті постматеріалісти» (ЧПМ) - індивіди, орієнтовані,
насамперед, на цінності нематеріального характеру: якість життя, гаран-
тії прав і свобод людини, самовираження та самовизначення особистості, за-
щиту навколишнього середовища і т.п.
«Змішані матеріалісти» (СМ) - громадяни, у яких на першому
місці стоять матеріалістичні цінності, а на другому - постматеріальні.
«Змішані постматеріалісти» (СПМ) - люди, що ставлять на перше
місце постматеріальні цінності, а на друге - матеріальні.

в епоху Просвітництва

як світогляд
як принцип
як практика
як теорія
як концепція

яка без допомоги віри в надприродне стверджує нашу здатність

і обов'язок вести етичний спосіб життя в цілях самореалізації і в прагненні принести більше благо людству.

демократична, етична життєва позиція, яка стверджує, що людські істоти

мають право і обов'язок визначати зміст і форму свого життя.
Гуманізм закликає до побудови більш гуманного суспільства за допомогою етики, заснованої на людських та інших природничих цінностях, в дусі розуму і вільного пошуку, за рахунок використання людських здібностей.
Гуманізм має нетеістичне спрямування і не приймає надприродне бачення реального світу.

Діяльність
Міжнародного гуманістичного та етичного союзу
(1952 рік, м. Амстердам)
117 організацій з 40 країн світу
Україна не входить і не має своєї національної асоціації

щорічно
Конгреси – раз у 3 роки

Here is an overview

of some of the GA’s planned and recently held:
2002    Amsterdam, Holland (World Humanist Congress)
2003    WashingtonDC, USA
2004    Kampala, Uganda
2005    Paris, France (World Humanist Congress)
2006    New York, USA
2007    Torino, Italy
2008    WashingtonDC, USA (World Humanist Congress)
2009    London, England
2010     Brussels, Belgium
2011     Oslo, Norway (World Humanist Congress)
2012     Montreal, Canada
2013     Bucharest, Romania
2014     Oxford, United Kingdom (World Humanist Congress) hosts: the British Humanist Association
2015     Manila, Philippines, hosts: Philippines Atheists and Agnostics Society (PATAS)
2016     Malta, hosts: Malta Humanist Association (MHA)
2017     São Paulo, Brazil (World Humanist Congress) hosts: Secular Humanist League of Brazil, Liga Humanista Secular do Brasil (LiHS)

– ІНДІСЬКИЙ ФІЛОСОФ, МИСЛИТЕЛЬ, ГУРУ. 1921-1990 РР. )
Антропоцентризм

Модернізм

Індивідуалізм

Монокультуралізм
Національний

партіотизм

Біо, еко центризм

Постмодернізм

Комунітарний індивідуалізм
Мультікультуралізм
Глобальний патріотизм

Гуманізм

Неогуманізм

сприйняття
Моральність, етичність
Самореалізація людини,щастя, благополуччя
Інтеграція, співчуття, турботливість, доброта, любов
Демократичність, права

людини
Гендерна рівність та паритет
Вихованість, толерантність, повага
Відповідальність за дітонародження
Збереження природи
Політична активність
Справедливість в розподілі ресурсів, подолання бідності
Необхідність розбудови транснаціональних, глобальних організацій для глобального управління

Олеся Миколаївна

olesya.kirilenko@gmail.com

2 %
Згуртованість 4 %
Підйом 3 %
Свобода 5 %
Богатство 5

%
Злидні 35 %
Безлад 49 %
Розруха 32 %
Протистояння 25 %
Тупик 22 %
Тиск 16 %

Слава 10 %
Здоров'я 36 %
Влада 20 %
Сім'я 36 %
Кохання 8 %
Престижні речі 21 %
Багатство, гроші 44 %
Кар'єра, бізнес 40 %
Гарна освіта 11 %
Подорожі світом 5 %
Доброчинність 28 %
Самореалізація 13 %
Хороші друзі 11 %
Відпочинок 3 %

Образ українського суспільства

Цінності життя