Презентация на тему Йод

на фіалку, фіолетовий) — хімічний елемент — схожий кольором на фіалку,

фіолетовий) — хімічний елемент з атомним номером 53, належить до галогенів — схожий кольором на фіалку, фіолетовий) — хімічний елемент з атомним номером 53, належить до галогенів. Символ І, атомна маса 126,9045. Кристали чорно-сірого кольору з металічним блиском — схожий кольором на фіалку, фіолетовий) — хімічний елемент з атомним номером 53, належить до галогенів. Символ І, атомна маса 126,9045. Кристали чорно-сірого кольору з металічним блиском. Погано розчинний у воді, розчиняється у спирті — схожий кольором на фіалку, фіолетовий) — хімічний елемент з атомним номером 53, належить до галогенів. Символ І, атомна маса 126,9045. Кристали чорно-сірого кольору з металічним блиском. Погано розчинний у воді, розчиняється у спирті, водних розчинах йодидів — схожий кольором на фіалку, фіолетовий) — хімічний елемент з атомним номером 53, належить до галогенів. Символ І, атомна маса 126,9045. Кристали чорно-сірого кольору з металічним блиском. Погано розчинний у воді, розчиняється у спирті, водних розчинах йодидів, хлороформі — схожий кольором на фіалку, фіолетовий) — хімічний елемент з атомним номером 53, належить до галогенів. Символ І, атомна маса 126,9045. Кристали чорно-сірого кольору з металічним блиском. Погано розчинний у воді, розчиняється у спирті, водних розчинах йодидів, хлороформі, чотирихлористому вуглецю — схожий кольором на фіалку, фіолетовий) — хімічний елемент з атомним номером 53, належить до галогенів. Символ І, атомна маса 126,9045. Кристали чорно-сірого кольору з металічним блиском. Погано розчинний у воді, розчиняється у спирті, водних розчинах йодидів, хлороформі, чотирихлористому вуглецю. Відкритий 1811 — схожий кольором на фіалку, фіолетовий) — хімічний елемент з атомним номером 53, належить до галогенів. Символ І, атомна маса 126,9045. Кристали чорно-сірого кольору з металічним блиском. Погано розчинний у воді, розчиняється у спирті, водних розчинах йодидів, хлороформі, чотирихлористому вуглецю. Відкритий 1811 року французьким аптекарем Куртуа.

елемент, його кларкЙод дуже розсіяний елемент, його кларк 4×10-5%.

Найбільші концентрації йоду в нафтових водах (3×10-3%) і морській воді (0,06 мг/мл). Власне йодних мінералівЙод дуже розсіяний елемент, його кларк 4×10-5%. Найбільші концентрації йоду в нафтових водах (3×10-3%) і морській воді (0,06 мг/мл). Власне йодних мінералів мало. Найвідоміші — лаутаритЙод дуже розсіяний елемент, його кларк 4×10-5%. Найбільші концентрації йоду в нафтових водах (3×10-3%) і морській воді (0,06 мг/мл). Власне йодних мінералів мало. Найвідоміші — лаутарит Са(ІО3)2 та йодаргіритЙод дуже розсіяний елемент, його кларк 4×10-5%. Найбільші концентрації йоду в нафтових водах (3×10-3%) і морській воді (0,06 мг/мл). Власне йодних мінералів мало. Найвідоміші — лаутарит Са(ІО3)2 та йодаргірит AgI. Мінерали йоду легко розчинні, тому йод легко вилуговується з гірських порід, переноситься в моря, де частково нагромаджується у водоростях-ламінаріяхЙод дуже розсіяний елемент, його кларк 4×10-5%. Найбільші концентрації йоду в нафтових водах (3×10-3%) і морській воді (0,06 мг/мл). Власне йодних мінералів мало. Найвідоміші — лаутарит Са(ІО3)2 та йодаргірит AgI. Мінерали йоду легко розчинні, тому йод легко вилуговується з гірських порід, переноситься в моря, де частково нагромаджується у водоростях-ламінаріях. Кристали йоду під час нагрівання дають фіолетові пари з запахом, схожим на запах хлору.

гормонів щитовидної залози. Справа це відповідальна , оскільки щитовидна

залоза регулює роботу всього організму. Гормони , які вона виробляє ( тиреоїдні ) впливають на розмноження , ріст, диференціювання тканин та обмін речовин. Простіше кажучи , щитовидна залоза визначає , з якою частотою буде битися серце , скільки з'їденої їжі відкладеться у вигляді глікогену (енергетичний запас) , а скільки - у вигляді жиру , чи буде людина мерзнути в холоди чи ні.

У нормі в кровотоці повинно знаходитися близько 600 мкг йоду , з яких щитовидною залозою забирається щодня 75 мкг. Але дефіцит йоду може виникнути легко , а робота щитовидної залози перериватися не повинна , тому в ній завжди існує запас йоду ( 8000 мкг) , який витрачається тільки при дуже вираженому дефіциті.

Ще одним способом « підстелити соломки » на випадок дефіциту йоду є вироблення щитовидною залозою двох гормонів: тетрайодтіроніна (він же тироксин , він же Т4 ; містить 4 атоми йоду ) і трийодтироніну (він же Т3 , він містить 3 атома йоду ) . Вони дуже схожі за дією , але Т4 має тривалим дією , Т3 - більш коротким і сильним. Співвідношення Т3 і Т4 в організмі без дефіциту йоду - приблизно 1:4.

Про йоддефіцитних захворюваннях було відомо ще в стародавній Індії та Китаї. Збереглися трактати , в яких рекомендувалося додавати в їжу подрібнені і висушені морські водорості.

При недостатньому надходженні йоду в організм співвідношення Т4 і Т3 порушується. Це відбувається тому , що йоду для синтезу Т3 потрібно менше , тому він активніше синтезується . Проблема в тому , що мозку потрібен Т4 , якого при нестачі йоду буде

йода? В организме отдельно взятого человека – увы, нет.

Дело в том, что в крови уровень йода не определяется, а в моче показатели часто меняются. Поэтому замеры по содержанию йода в моче производятся массово – у группы не меньше 30 человек, желательно 2 раза в день. Среднее значение называется медианой йодурии. По ней можно судить, является ли конкретный район йоддефицитным или нет. Если медиана йодурии ниже 100 мкг/л, то йоддефицит налицо.
По данным ВОЗ, картина планетарной нехватки йода выглядит масштабно: риск развития йододефицитных заболеваний имеют 1570 миллионов человек (а это чуть меньше, чем 30% населения Земли). Из которых более чем у 500 миллионов человек уже налицо признаки йоддефицитных заболеваний.
А где место России в этой статистике? Порадовать нечем: большинство регионов России являются йоддефицитными. Ведь самая надежная гарантия того, что люди получают достаточное количество йода, – только близость к морю.
Размеры зоба (ВОЗ, 2001 год):
Степень 0: зоба нет, щитовидная железа при пальпации соответствует длине фаланги большого пальца обследуемого.
Степень 1: при пальпации увеличена, могут быть узлы.
Степень 2: увеличение щитовидной железы заметно при обычном положении шеи.
Особенность йоддефицитного района в том, что из получаемых в нем продуктов практически невозможно добыть йод. Он содержится там, во-первых, в очень небольших количествах, а во-вторых, быстро разрушается. Чем чреват недостаток йода?

риба

к появлению так называемого зоба. Проблема в том, что

между нехваткой йода и появлением зоба есть определенная временная дистанция.
Не очень выраженный йоддефицит выражается в снижении интеллекта, нарушении памяти (особенно у детей) и увеличении щитовидной железы.
В регионах с выраженным йоддефицитом у женщин нарушается репродуктивная функция, увеличивается количество выкидышей и мёртворождений, повышается перинатальная и детская смертность. Наиболее неблагоприятное воздействие нехватки йода происходит на детей, начиная от внутриутробного периода и заканчивая периодом полового созревания.
А что же зоб?
Зобом врачи называют увеличение щитовидной железы без нарушения её функции. Определение «эндемический» добавляется, если в данном регионе у детей младшего и среднего школьного возраста отмечается увеличение щитовидной железы чаще, чем в 5% случаев. В России это происходит практически во всех регионах (например, по данным замеров, ежегодно производимых врачами-тироидологами, в Москве и  Санкт-Петербурге – около 10 %, в Нижнем Новгороде – более 15%).
В половине случаев зоб развивается до двадцати лет, оставшуюся половину в основном составляют женщины после беременности, родов и кормления грудью. У мужчин эндемический зоб развивается гораздо реже, причём это зависит от степени выраженности йоддефицита. В районах, где йоддефицит незначителен, на одного заболевшего мужчину приходится 7-10 женщин.
Сначала увеличение щитовидной железы происходит за счёт увеличения размера её клеток. Йоддефицитные коллоидные зобы – это не онкология, а попытка отдельных клеток нахвататься побольше йода. Количество самих клеток начинает увеличиваться в запущенных случаях. Если не лечить щитовидную железу, то ежегодно она будет увеличиваться примерно на 5%.
В определённый момент начинает нарушаться функция щитовидной железы: это может привести к появлению в ней узлов. При дальнейшем прогрессировании заболевания может развиться функциональная автономии узла – то есть, он перестанет подчиняться регуляции и начнёт выделять гормоны в своём ритме. В этом случае чаще всего назначается хирургическое лечение. Но в основном изменение щитовидной железы протекает бессимптомно, и только при выраженном увеличении больные обращаются к врачу.

о профилактике, а не о лечении.
Йодированная соль  -

идеальный продукт. Существует 2 соединения йода в соли: йодид и йодат. Последний считается более стойким: такая соль может храниться 2 года, соль с йодидом – только 6 месяцев. Но надо помнить, что при нагревании соединение разрушается и йод испаряется, поэтому лучше всего солить пищу рекомендуется в самом конце приготовления.
Йод в морепродуктах. Вот примерное содержание йода в морепродуктах: 5 – 400 мкг на 100 г и в морской капусте: 5 – 300 мкг/100 г. Видно, как варьируется содержание йода, поэтому отследить это в домашних условиях вряд ли возможно. Продукты с наиболее стабильным содержанием йода: речная рыба (70 мкг/100 г) и устрицы (60 мкг/100 г). В остальных продуктах его количество вообще мизерно – около 10 мкг/100 г.
Как нельзя восполнять недостаток йода. Существует распространенный совет по восполнению дефицита йода: ежедневно пить молоко, в которое добавлено несколько капель йода, предназначенного для дезинфекции. Этого делать нельзя: в каждой капле содержится 6000 мкг йода, то есть, в 30 раз больше суточной потребности, такая доза полностью заблокирует щитовидную железу.