Презентация на тему Франсуа Вієт

на півдні Франції у невеличкому містечку Фонте-ле-Конт провінції Пуату-Шарант

(60 км від знаменитої фортеці Ла Рошель)

1560 року 20-річний Франсуа почав свою адвокатську кар’єру в

рідному місті.
А через три роки перейшов на службу у відому гугенотську сім’ю де Партене секретарем голови знатного сімейства і вчителем 12-річної доньки Катерини.
Саме з цього часу він почав найбільше цікавитися математикою…

Франсуа Вієт
(1540-1603)

радником парламенту у Бретані;
1580 рік - знайомство з Генріхом

Наварським, майбутнім королем Франції Генріхом ІІІ, допомогло Вієту отримати придворну посаду – таємного радника – спочатку короля Генріха ІІІ, а потім – і Генріха IV.

БЛИСКУЧА КАР’ЄРА

Генріх ІІІ

Генріх ІV

інквізитори, в Нідерландах для таємного листування з іспанським двором

вигадали складний шифр (біля 600 знаків), який постійно змінювався і доповнювався. Ніхто не міг його розшифрувати. Король звернувся до Вієта. Франсуа Вієт працював два тижні, вдень і вночі, і знайшов ключ до шифру!

Іспанці почали програвати битви і звинуватили перед Папою Римським та інквізицією короля Франції Генріха IV в тому, що йому служить сам диявол.
За змову з дияволом Вієта було засуджено до страти - спалення на вогнищі - та на щастя його не було видано інквізиції.

приймав нідерландського посла. Голландський математик Адріан ван-Роумен задав задачу

математикам світу виключаючи Францію (розв’язати рівняння 45-го степеня)
«Ви помиляєтесь! У мене є математик, і досить видатний.
Покличте Вієта!»

Вієт прочитав листа і тут же написав один з розв’язків рівняння, а наступного дня надіслав ще 22 розв’язки (знайшов усі додатні корені цього складного рівняння!).
Крім того, 54-річний Вієт виявив помилку в умові, що була допущена під час переписування, і виправив її.

Вієт був одружений, що в нього була дочка, єдина

спадкоємиця маєтку, по якому Вієта звали сеньйор де ла Біготьє. У придворних новинах маркіз Летуаль писав: “4 лютого 1603 р. пан Вієт, рекетмейстер, людина великого розуму й міркування й один із самих учених математиків століття помер у Парижі. Йому було більше шестидесяти років".

ФРАНСУА ВІЄТ

настільки зіпсоване часом і перекручене впливом варварів, що я

вважав за потрібне надати йому зовсім нового вигляду»