Презентация на тему Позитрон-емісійна томографія

Association. All rights reserved.
From: Brain Serotonin2 Receptors in Major

Depression:  A Positron Emission Tomography Study

Representative areas of significant decreases in serotonin2 receptor binding potential on the sagittal renderings of the brain (A, x = −38; B, x = 4; C, x = −48; D, x = 48) in 20 depressed patients. Coordinates are in millimeters from the origin at the midpoint of anterior commisure, in the coordinate frame used in statistical parametric mapping (SPM 96) software.

Figure Legend:

Association. All rights reserved.
From: Brain Serotonin2 Receptors in Major

Depression:  A Positron Emission Tomography Study

Arch Gen Psychiatry. 2000;57(9):850-858. doi:10.1001/archpsyc.57.9.850

Cluster Size, P and z Values, Coordinates With P and z Values, and Serotonin2 Receptor Binding Potential for Brain Regions With Highest Decreases in Binding in 20 Depressed Patients Compared With 20 Healthy Controls*

Table Title:

рецепторів дозволяє ученим із іншого боку підійти до вивчення

функціонування мозку. Це дозволяє зробити радіоактивне маркування компонентів, які зв’язуються із рецепторами. Такі марковані речовини вносять у кровоток за допомогою однієї ін’єкціії (болюсно) або постійної інфузії доки їх концентрація в мозку не стане стабільною. Цей метод можна використовувати для візуалізації щільності специфічного типу рецепторів по всьому мозку

молекули (18F, 13C, 123I, 15O)
В організмі (мозку) ізотоп розпадається

з вивільненням позитрону та нейтрино
Позитрон зіштовхується з електроном з вивільненням гамма квантів (2х високоенергетичних фотонів)
Завдяки тому, що вони завжди розлітаються в протилежних напрямках, їх реєстрація дозволяє формувати 3D зображення

що в 30 тис. разів потужніше за магнітне поле

Землі.
Магніт являє собой надпровідникові замкнені петлі дроту, через які пропущений елетричний струм.
Магніт в МРТ апараті вимкнути неможливо поки котушка знаходиться у рідкому гелії.
Ще однією котушкою є антена, яка генерує радіочастотні імпульси.

механізмах релаксації (повернення до стану спокою)
1. «спін-решіточна» релаксація виникає,

коли спіни віддають свою енергію та повертаються до свого звичайного квантового стану. Тривалість цієї релаксації маж назву Т1 релаксаційний час та він залежить від щільності мікроскопічного середовища протонів води (протони в атомах водню) в досліджуваній тканині. Це буде відображатися в різниці між мозковими структурами, такими як сіра речовина, яка має більш високий процент води у порівнянні з білою речовиною. Послідовність імпульсів, чутливих до відмінностей в тривалості Т1 релаксації називаються «Т1-зваженими» зображеннями та вони зазвичай використовуються для структурних сканувань з великим розрішенням

відношенню до вектору намагніченості. Слід нагадати, що вектор намагніченості,

який створює сигнал, складається з суми ансамблю диполів які прецесують з заданою частотою. Ця релаксація виникає через те, що деякі спіни обертаються швидше за інші у повздовжній площині. Коли це трапляється, ансамблі спінів виходять з фази один з одним і знижують сумарний вектор намагніченості. Запускаючим механізмом для цього виду релаксації є зіткнення між молекулами, що спричинює вихід з фази. Частота, з якою це трапляється, називається Т2 релаксаційною частотою. В різних тканинах цей показник може бути різним і для вияву цього використовують «Т2-зважені» сканування

в магнітному полі. Ці варіації спричинюють те, що деякі

протони прецесують швидше за інші. Протягом декількох мілісекунд протони випадають із фази один з одним і повздовжній компонент вектору намагніченості буде зменшуватись швидше, ніж це очікується при стандартному Т2. Ці зміни відносять до Т2* і їх можна використовувати для дослідження змін у співвідношенні оксигенованого і неоксигенованого гемоглобіну, які відображають рівень метаболізму мозкової тканини. Ці сканування називають «функціональними» та виконують при фМРТ BOLD

– час повтору імпульсів
Echo time (TE) – час відлуння

сигналу

left amygdala (AMY) in MDD participants in response to

block of sad images, relative to blocks of neutral images, during runs without target events (i.e., runs 6 and 7). Cluster mean threshold Z>2.3 and a cluster-corrected significance threshold of p<0.05. The coordinates of peak activation in the left AMY is 32 mm, 63 mm, 25 mm. Bottom. Coronal view depicting relations between Beck Depression Inventory (BDI) scores and midfrontal activations to target events embedded within blocks of sad images in the MDD group (left) and scatterplot of this relation (right). Note: MFG: Middle Frontal Gyrus

activity (blue overlay), and valence-related activity (green overlay). Parameter

estimates (arbitrary units) for each trial type during the first session are plotted for controls (CTL) and depressed patients (MDD)

a correlation between MDD patients' pre-treatment contrasts and subsequent

symptom improvement after CBT. Scatterplots denote percent improvement in BDI scores along the x-axis, and parameter estimates (arbitrary units) corresponding to: a) overall activity within the vmPFC ROI, b) valence-related activity (negative vs. positive) within the left ATL/ vlPFC ROI, and c) valence-related activity within the right dlPFC ROI. Red denotes results stemming from the overall contrast, whereas green denotes results stemming from the valence contrast. Scatterplots and associated correlation coefficients illustrate the relationship between symptom improvement scores and the voxels that were identified as significantly correlating with those scores

patterns varied as a function of treatment in MDD

patients. Parameter estimates (arbitrary units) for each trial type during the first (pre-treatment) and second (post-treatment) sessions are plotted for MDD patients with functional data from both scans, a subset of the patient group presented in Figure 1. Error bars denote standard error of the mean.

речовини у мозку людини і зміни у цих структурах

під дією різни змінних (наприклад, вік або тренування). Дифузна спектральна томографія (ДСТ) є різновидом МРТ, яка базується на принципі дифузії молекул води у біологічних тканинах. Так, біля трактів білої речовини дифузія найбільш легко йде уздовж цих шляхів, утворюючи тензор дифузії (генералізацію вектору), який буде великим по осі тракту та малим – у інших напрямах. В наукових статтях в таких скануваннях зазвичай компоненти на осях x, y, z позначають різними кольорами, таким чином, цілий блока позначений однім кольором означає, що пучковий тракт йду вздовж осі x, y або z на зображенні.
ДСТ можна використовувати для вивчення структури пучкових трактів у здорових осіб або популяціях пацієнтів, або він може доповнювати інші візуалізаційні методи.

human brain: A direct path (red), corresponding to the

arcuate fasciculus, and an indirect path via the inferior parietal cortex (‘Geschwind’s territory), consisting of an anterior segment (green), and a posterior segment (yellow)

(A) Coloured voxels show regions demonstrating significant negative correlations

between GM volume and age (p < 0.05, fully corrected for multiple comparisons across space). Clusters are overlaid on the MNI152 template brain. Images are shown in radiological convention. (B) Plot to illustrate relationship between age and mean GM volume across all significant voxels. The orange triangles represent female subjects.

на подразники як для адаптації, так і відновлення від

пошкоджень.

клітин.
Утворення синапсів, їх модифікація та елімінація
Ремоделювання дендритів
Аксональний спрутінг
Міграцію

нейронів

«вмикає» нейронну програму росту, створює конус росту та подовжує

аксон або його колатераль для створення нових зв’язків. Як приклад можна навести зміни після інсульту, коли навколо ураженої зони утворюється гліальний «рубець», який розширяється на декілька сотень мікрометрів в періінфарктну кору. В цій зоні утворюються спеціальні інгібуючі та підтримуючі ріст молекули, які утворюють спеціальну зону, що дозволяє відновлення аксону.

дослідження цього процесу використовують мічений бромодеоксіурідин (BrdU), синтетичний нуклеотид,

який вбудовується у клітини, які діляться та замінює тімідин

2х ділянках:
Субвентрикулярна зона, біля нюхової цибулини (SVZ)
Субгранулярна зона зубчатої

звивини в гіпокампі
Є докази й щодо інших ділянок

occurs in two locations in all mammals, including humans.

Neurons born in the subventricular zone adjacent to the caudate (solid blue area) migrate ventrally, then rostrally (blue dashes), to be incorporated into the olfactory bulb. Neurons born in the subgranular zone of the dentate gyrus (solid yellow area) are incorporated into the dentate gyrus (yellow dots). Although controversial, there is evidence in adult primates for generation of new neurons in other ventricular regions (solid orange areas) and incorporation of new neurons into other cortical and subcortical areas (orange dots)

with particular psychiatric disorders or treatments, but do not

allow identification differences at the cellular level. Of particular interest is whether reduced neuronal numbers are likely to be present in areas with less gray-matter volume. A recent review provided estimates of the volume fractions occupied by the major constituents of cortex (right). Note that much of the cortical volume is occupied by neurons (shades of pink). Their analysis concluded that most gray-matter volume differences reported in depression are likely due to synaptic pruning and dendritic regression, rather than cell loss

chronic mild stress (CMS; pink) induces depressive-like behaviors (e.g.,

anhedonia, learned helplessness) and multiple detrimental effects in the hippocampus and medial prefrontal cortex (mPFC), including decreases in neurogenesis, dendritic length, and synaptic density, as compared with control conditions (white). Both behavioral and structural deficits can be reversed by administration of antidepressants (Tx) during the final 2 weeks of CMS (CMS + Tx; blue).Schematic representations of mPFC neurons under the three conditions illustrate average dendritic changes. The authors of this study noted that these results were independent of neurogenesis, suggesting that restoration of normal dendritic length and synaptic density underlie behavioral recovery

осіб. Окрім того у дорослих осіб його сила збільшується

при пошкодженнях мозку та пухлинах. Існує зв’язок між дельта-активністю та метаболізмом глюкози (зворотня кореляція). Цей ритм є переважно інгібуючим
Тета-ритм (4-8 ГЦ). При бадьорості існує 2 основних види тета-ритму. Перший, розповсюджений по всьому мозку, пов’язаний із сонливістю та порушенням обробки інформації. Другий, який реєструється переважно у середній передній ділянці мозку, - із фокусуванням уваги, розумовими зусиллями та ефективною обробкою даних щодо стимулів.

стані розслабленої бадьорості та при заплющених очах. Його активність

більша в задніх ділянках кори. Асоційований із функціонуванням зорової системи за відсутності візуальних стимулів.
Бета-ритм (13-30 ГЦ). Реєструється переважно у фронтально-центральних ділянках мозку та відображає загальну збудливу активність мозку. Посилюється при фокусуванні уваги за звичайному збудженні у стані бадьорості.
Гамма-ритм (36-44 ГЦ). Посилення відмічається при фокусуванні уваги, збудженні, інтегруванні різних аспектів стимулу у одне ціле, обробці сенсорної інформації.

або послаблюються. Він є ключовим механізмом для збереження інформації

в ЦНС.
Він включає:
Довготривалу потенціацію – довготривале посилення збудливої синаптичної передачі.
Довготривалу депресію – довготривале пригнічення синаптичної передачі.

Дональда Хебба (Donald Hebb, 1949), який є одією з

найбільш вживаних фраз в нейронауці:
«Коли аксон клітини А знаходиться достатньо близько для збудження клітини В та постійно бере участь у її деполяризації, в дію включаються процеси або метаболічні зміни в одній або обох клітинах, які полегшують ефективність клітини А, як такої, що деполяризує клітину В».
Таким чином, вчений описав механізм, за допомогою якого постсинаптичний нейрон (В) може стабілізувати свої зв’язки з поруч розташованим пресинаптичним нейроном (А), яколи він активує постсинаптичний нейрон достатньо сильно.

в силі синапсу можуть бути індуковані доволі нетривалою високочастотною

стимуляцією. Результуюча потенціація може тривати від декількох хвилин до кінця життя. Це дозволяє запам’ятовувати дуже короткі епізоди протягом всього життя. Наприклад те, що не потрібно вставляти пальці у розетку
Довготривала потенціація забезпечує клітинний механізм для пов’язування входів до різних синапсів клітини. Ймовірність створення ДП залежить від кількості стимульованих аферентів – феномен, який називається кооперативністю. Чим сильніший стимул, тим він задіє більше нейронів та призведе до ДП.
Якщо сильні та слабкі вхідні сигнали стимулюють нейрони разом, це призведе до формування ДП, якщо тільки слабкі – ні.

посилені синапси. Сірі кола – синапси, посилені до експерименту.

Білі кола – незадіяні синапси.

в області розгинача пальців після практики на піано з

понеділка по п’ятницю. Зверху – до гри на піаніно, знизу – після. Слід відмітити 2 різних процеси – один відповідає за швидку зміну карт від понеділка до п’ятниці, а інший - за повільні та більш дискретні зміни в картах понеділка.