Слайд 2
Новонароджені з низькою масою тіла.
Немовлята, які мають масу
тіла менше ніж 2500 гр. незалежно від гестаційного віку,
належать доновонароджених з низькою масою тіла - НМР
Слайд 4
Класифікація новонароджених (ВООЗ):
Передчасно народжені діти
(від
24 до 37 тиж.);
Народжені в термін (своєчасно) (37-42 тиж.);
Діти,
які народились після терміну –
(більше ніж 42 тиж.) (переношені)
Слайд 5
Підгрупи передчасно народжених дітей:
З низькою масою тіла при
народженні (від 2500 гр до 1501 гр.);
З дуже низькою
масою тіла (1001 – 1500 гр);
З екстемально низькою масою тіла
(менше 1000 гр)
Слайд 7
Маса тіла 2001 – 2005 г (35 –
37 тижнів)
Слайд 8
Маса тіла 2000 – 1501 г (32
– 34 тижні)
Слайд 9
Маса тіла 1001-1500 г (29-31 тиждень)
Слайд 10
Маса тіла менше 1000 г
(менше 28 тижнів)
Слайд 11
Час вигодовування недоношених дітей:
I ступінь недоношеності – через
6-9 годин після народження;
II ступінь недоношеності – через 9-12
годин після народження;
III ступінь недоношеності – через 12-18 годин після народження;
IY ступінь недоношеності – через 24-36 годин після народження.
Слайд 12
Середньомісячна прибавка маси тіла у недоношених дітей
Слайд 13
Особливості організму недоношених немовлят, які ускладнюють засвоєння їжі:
відсутність
або погана координація смоктання і ковтання: координація смоктання, ковтання
і дихання – на 32-34 тиж.
незначний об’єм шлунку і різко знижений тонус езофагокардіального сфінктера сприяють зригуванню їжі, а також її аспірації
сповільнене звільнення шлунка внаслідок низької перетравлюючої здатності шлункового соку (в 2-3 рази менше у порівнянні з доношеними)
Слайд 14
Координоване смоктання:
При якому в перший день після народження
на 3-5 смоктальних рухів є одне ковтання, а з
2-го дня – на 10-30 смоктальних рухів припадає одне ковтання.
Слайд 15
значно знижена порівняно з доношеними внутрішньопорожнинна перетравлююча функція
кишківника (білків, жирів, вуглеводів) і в меншій мірі –
пристінкове (мембранне) травлення (гідроліз і всмоктування)
знижена моторна активність і дискоординація травного каналу
знижена секреція імуноглобулінів (імунологічна резистентність кишківника)
знижена клітинна проліферація і міграція еритроцитів, що пояснює низьку регенераторну здатність слизової оболонки
Слайд 16
Терміни початку смоктання недоношених дітей:
І ступінь (2001 –
2500 гр) – на 1-3 день;
ІІ ступінь (2000 –
1501 гр) – на кінець
2-го тиж.;
ІІІ ступінь (1500 – 1001 гр) – початок 2-го місяця
Слайд 17
Особливості організму недоношених немовлят, які ускладнюють засвоєння їжі:
потрапляння
їжі в шлунок викликає тахіпное, брадикардію, зниження PO2, іноді
апное;
внутрішньоутробні запаси кальцію, фосфору, білків, вітамінів А, С і Е, мікроелементів і заліза менші, ніж в доношених, що приводить до їх дефіциту при рості дитини.
Слайд 18
Особливості вигодовування недоношених немовлят високого ризику:
Ефект передчасного народження
припинення
парентерального харчування;
втрата материнського контролю за метаболізмом;
потреба невідкладної адаптації;
розбалансованість адаптаційних
процесів, що пов’язані з травленням;
“нефізіологічність” ентерального харчування.
Слайд 19
Особливості грудного молока після передчасних пологів:
Має велику енергетичну
та біологічну цінність
Містить більше білків, жирів, мало вуглеводів
Переважання серед
жирних кислот лінолевої та ліноленової
Підвищений вміст 2- і 3-фукозидази (біфідогенний фактор) у вуглеводній фракції
Відносний дефіцит Ca, P, Co, Cu, Zn, Fe, фолієвої кислоти
Слайд 20
Недоношені діти надзвичайно чутливі до недостатнього харчування,тому що:
Запас
білків та енергії у недоношеної дитини обмежений;
Співвідношення площі поверхні
та маси тіла дуже високі, що обумовлює більшу потребу у харчових інгредієнтах та енергії;
Здатність до перетравлення, всмоктування та засвоєння харчових інгредієнтів знижена.
Слайд 21
Формула на перші 10 днів життя:
Кількість молока в
мл на 1 годування = 3×день життя ×масу тіла
в кг (при умові 7-разового годування)
Формула Ромеля (4-10 день) : n+10 на кожних 100 г маси тіла, де n – кількість днів життя дитини
Слайд 22
Після 10-го дня – розрахунки об’ємним методом:
9-11 день
– 1/7 маси тіла;
12-14 день – 1/6 маси тіла;
3-4
тижні – 1/5 маси тіла;
до 1500 г – розрахунки до 1 міс на ФМ
від 1501 г до 2000 г – до 2 тиж. на ФМ
більше 2000 г – на ІМ
Слайд 23
Метод Ф. Севендж-Кінга 1995:
1 день життя – 60
мл молока/кг,
2 день життя – 80 мл молока/кг на
добу,
3 день життя – 100 мл молока/кг на добу,
4-7 день життя – щодня збільшувати на 20 мл/кг на добу,
з 8 дня життя щоденно по 200 мл/кг на добу, поки маса тіла не досягне 1800 г і дитина не буде самостійно смоктати груди
Слайд 24
Режим вигодовування недоношених немовлят:
Кількість годувань – 8 разів
на добу через 3 години протягом доби, без нічної
перерви.
Слайд 25
Види вигодовування недоношених дітей:
ентеральне харчування (груди матері, вигодовування
з ложечки, разові і постійні зонди – назогастральні, назодуоденальні),
парентеральне
харчування (пупкова, периферичні, центральні вени)
Слайд 28
Вид вигодовування залежно від гестаційного віку:
до 30-31 тиж.,
маса тіла 1300 гр. і менше – зондове годування
з використанням материнського молока;
31-32 тиж., 32-34 тиж. – годування з чашечки материнським молоком;
34-36 тиж. – прикладання до грудей, грудне вигодовування.
Слайд 31
Фізіологічна потреба у харчових інгредієнтах недоношених дітей при
природному вигодовуванні:
Слайд 32
Енергетичні затрати недоношеної дитини:
Затрати в стані спокою
– 40-50 ккал
Затрати в стані активності + 10-15
ккал
Затрати при охолодженні + 10-15 ккал
Затрати з випорожненнями + 10-15 ккал
Потреби росту + 5-25 ккал
Специфічно – динамічний ефект + 5-20 ккал
Слайд 33
Добова потреба недоношеної дитини в енергії на 1
кг маси:
У перші три дні – 30-60 ккал/кг
На 10-14
день – 100 – 120 ккал/кг
У місячному віці – 135-140 ккал/кг
З 2-х місячного віку:
для недоношених І-ІІ ступеня – 130-135 ккал/кг
для глибоконедоношених – 140 ккал/кг
У віці 4 –5 міс. - 130 ккал/кг
Слайд 34
Рекомендації щодо розрахунків нутрієнтів для недоношених дітей:
Слайд 35
Рекомендації щодо розрахунків нутрієнтів для недоношених дітей:
Слайд 36
Причини, що зумовлюють необхідність зондового харчування:
діти, які народилися
до 33 тижня вагітності (відсутність смоктального рефлексу);
Будь-який термін недоношеності
при наявності перинатальної патології – постгіпоксичні, інфекційні, токсичні, травматичні енцефалопатії, перехідні функціональні порушення ЦНС.
Слайд 37
Способи зондового харчування:
одноразове введення зонда у шлунок;
застосування шлункового
зонда протягом кількох днів;
введення зонда у дванадцятипалу кишку.
Слайд 38
Переваги безперервного харчування:
значно рідше бувають блювання, проноси;
можна більше
ввести їжі протягом доби;
краще проходить розщеплення та абсорбція харчових
нутрієнтів;
активно збільшується маса тіла;
зменшується одноразове навантаження на органи детоксикації, серцево-судинну і дихальну системи.
Слайд 39
Вимоги до зонда:
м’який, еластичний, легкий;
не змінює свої фізико-хімічні
властивості (еластичність, мякість, хімічний склад) при тривалому зондовому харчуванні;
відповідати
віку дитини;
мати маркування довжини.
Слайд 40
Правила введення зонда:
катетер вводять інтрагастрально через рот або
носові ходи на довжину, що дорівнює віддалі від перенісся
до мечоподібного відростка грудини, а інтрадуоденально – на 2 см більше;
фіксують лейкопластирем над верхньою губою;
до і після годування зонд промивають дистильованою водою;
правильність введення перевіряють шляхом аспірації вмісту шлунка.
Слайд 43
Переваги назодуоденального харчування:
рідко спостерігається аспірація їжі;
швидше досягається бажаний
ефект;
повніше задовільняється енергетична потреба дитини;
краще відбувається збільшення маси.
Слайд 44
Недоліки назодуоденального харчування:
погіршується засвоєння жирів;
може виникнути виразково –
некротичний ентероколіт;
закупорка зонда.
Слайд 45
Правила вигодовування дитини з низькою вагою при народженні:
з
метою збільшення виділення молока необхідно якнайшвидше його зціджувати;
слід якомога
більше зціджувати його перед кожним годуванням дитини, тобто через кожні 3 години, як вдень, так і вночі, тобто 8 разів на добу;
не варто робити великих проміжків між зціджуванням;
Слайд 46
якщо мати зціджує всього 1-2 рази на день
або вночі робить між цим великі інтервали, утворення і
виділення молока зменшується;
дітей з масою менших 1600 грам звичайно годують через назогастральний зонд, по якому молоко повинно стікати вниз під силою свого тяжіння, тобто його не слід нагнітати;
якщо маса дитини понад 1600 грам, і збережений рефлекс ковтання, мати може годувати дитя зцідженим грудним молоком з маленького кухлика;
Слайд 47
якщо маса дитини уже досягла 1600 г, то
варто в такому випадку прикладати дитя до грудей, це
допомагає розвивати вміння смоктати, а також стимулює рефлекс виділення молока;
слід допомогти дитині взяти груди в правильному положенні;
спочатку недоношена дитина смокче з перервами, не слід забирати у неї груди під час такого перепочинку;
після того, як дитина посмоктала груди стільки, скільки могла, мати повинна зцідити молоко і дати дитині відміряну кількість молока з маленького кухлика;
Слайд 48
слід тримати дитину в теплі, з метою зігрівання
організм дитини “спалює” молоко, отримане ним під час годування,
внаслідок чого дитя не набирає масу;
регулярно зважувати дитину, щоб переконатися, що вона набирає масу.
Слайд 49
Схема парентерального харчування :
Кількість з 1 по 7
день – 60-150 мл/ кг/добу
склад: глюкоза
10% - 40мл (4 г глюкози) амінокислоти 5% - 50мл (2,5г білка, 5г цукру)
жирова емульсія 20% - 10мл (2г жиру, 0,5г цукру)
Співвідношення: 15,3% білка
27,3% жирів
57,3% цукру
Енергетична цінність: 68 ккал в 100 мл
Слайд 50
Суміші для харчування недоношених:
SМА, прегестиміл, портаген;
енфаміл для
недоношених дітей;
3232 А, сімілак ПМ 60/40, спеціальний сімілак;
Alprem
(Nestle);
Hipp-pre (Hipp);
Nenatal (Nutricia).
Слайд 51
Суміші для харчування
недоношених
Слайд 52
Потреба в рідині для недоношених :
добова кількість –
200-250 мл/кг ;
кількість рідини, яку дитина отримує з грудним
молоком (8-7% його складу);
орієнтовно кількість додаткового пиття складає об‘єм одного годування;
для пиття використовують 5% розчин глюкози, суміш 5% глюкози та ізотонічного розчину в однакових пропорціях;
з місячного віку непідсолоджену кип‘ячену воду.
Слайд 53
Поради Севеджа Кінга, 1995
Недоцільно застосовувати режим спраги
і голоду у недоношених дітей.
Корисно вигодовувати недоношену дитину грудним
молоком через 6 год після пологів.
Необхідно призначити інфузійну терапію в перші дні після народження всім недоношеним, які не отримують ентерального харчування.
Важливо враховувати індивідуальні особливості недоношеної дитини.
Необхідно проводити щоденні розрахунки харчових інгредієнтів, вести щоденник харчування .
Слайд 54
Властивості сучасних адаптованих сумішей для недоношених дітей:
гіперкалорійність в
порівнянні з стандартними алаптованими сумішами для доношених дітей;
підвищений вміст
білкового компонента (1,9-2,2 гр. на 100 мл);
обов’язкова присутність поліненасичених жирних кислот, представниками яких є омега –3 і омега – 6 жирні кислоти;
обов’язкова пристутність таурину, холіну, інозітолу і L-карнітину;
Слайд 55
зменшена кількість лактози, обов’язкова пристутність полімера глюкози, який
покращує всмоктування і засвоєння кальцію, фосфору, інших мінеральних речовин
і зменшує осмотичне навантаження на нирки дитини;
покращений мінеральний склад.
Слайд 56
Типовий вміст окремих харчових складників у продуктах харчування
для недоношених немовлят (вміст у 100 мл):
Слайд 57
Світові тенденції:
зменшення тривалості періоду повного парентерального харчування;
широке використання
раннього “трофічного” або “мінімального” ентерального харчування (2,5-20,0 мл/кг/добу);
застосування харчових
продуктів, спеціально призначених для недоношених немовлят (суміші, “підсилювачі” грудного молока, тощо).
Слайд 58
Збагачення грудного молока:
білками; вуглеводами;
кальцієм; натрієм;
магнієм; міддю; цинком;
вітамінами.
Слайд 59
Особливості вигодовування недоношених немовлят високого ризику:
Неможливість розпочати ентеральне
харчування у ранній постнатальний період на фоні порушеної адаптації
і наявної гострої патології.
Неможливість забезпечити специфічні харчові потреби за рахунок повного парентерального харчування через:
відсутність педіатричних білкових препаратів для ПХ;
Слайд 60
високу вартість і непостійне забезпечення жировими емульсіями для
ПХ;
відсутність педіатричних полівітамінних і мікроелементних комплексів для ПХ.
Слайд 61
Основні продукти харчування для недоношених немовлят:
Грудне материнське молоко.
Стандартні
адаптовані суміш.;
Спеціальні суміші, призначені для недоношених немовлят:
“підсилена” дієта:
грудне молоко
+ багатоскладовий “підсилюючий” додаток;
“формула” грудного молока.