Презентация на тему Особливості мовленнєвого розвитку дітей трирічного віку

основних чинників становлення особистості в дошкільному дитинстві. Ступінь розвитку

цієї сфери психіки визначає рівень сформованості соціальних і пізнавальних досягнень дитини — потреб і інтересів, знань, умінь та навичок, а також інших психічних якостей, що є основою особистісної культури.

роками активно формується фразове мовлення.

- Висловлювання дитини стають граматично оформленими.
- Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників.
- До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії.
- Відбувається активне зростання словникового запасу.
- Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.
 

дітей чітко, голосно
(Тихо), швидко (повільно) вимовляти голосні звуки і
прості

приголосні: а, о, у, и, і, е, м, п, н, т, д, в, ф.
Звуки с, з, ц, ш, ж, ч, щ, р, л дитина зазвичай або
пропускає або замінює (з-ф, ш-с, р-л).
Необхідно розвивати у дітей слухову увагу,
мовне дихання, голос.

1 до 2 років   А, О, Е, М, П,

Б 
Від 2 до 3 років    У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й
Від 3 до 4 років   С, З, Ц
Від 4 до 5 років   Ш, Ж, Ч, Щ
Від 5 до 6 років   Л, Р

на промовляння першого слова, фрази у чітко визначені вами

терміни.

дитини ви порівнюєте з мовленнєвим розвитком чужого однолітка, а

то й меншого на кілька місяців. Це не трагедія, що інший такий балакучий. Справа в тому, що він – інший. 

– індивідуальний, неповторний, темпи збагачення словника та терміни оволодіння

ним у кожної дитини різний.

Домінування процесу розуміння мовлення пригнічує процес активної мовленнєвої діяль­ності.

Дитина здатна показати, вказати поглядом, поворотом голови безліч речей, про які її запитують, виконати інструкції, вказівки дорослих. Дорослий очікує появи перших слів, покладаючись на те, що дитина їх розуміє, та вважаючи зайвим створення ситуацій предметної співпраці.

час залишається у незмінному стані. Дорослі користуються прийомом називання

предметів, об'єктів, які викликають інтерес дитини, або таким чином знайомлять з ними. Пояснення їх властивостей, показ дій з ними відсутні. Методи розповідання, бесіди, читання літературних творів, спільні ігри не домінують.
Батьки вважають, що прояви любові забезпечать повноцінний мовленнєвий розвиток і вживають слова-пестощі на означення свого ставлення до дитини протягом перших
1,5 - 2років, тоді як емоційне спілкування
(як вид діяльності) має домінувати значно
коротший відрізок часу.

поповнюється, захоплює дитину. Вона задовольняється маніпулюванням з іграшками, предметами,

емоційно реагує на дії з ними, проявляючи звукову активність. Задовольняються і дорослі, вважаю­чи, що дитина вже здатна сама себе забавити.

закономірним. Дитина ще не здатна вимовити слово так, як

воно звучить в устах дорослого. Причина тому - ще недостат­ня розвиненість м'язів артикуляційного апарату, що призводить до спотворення, заміни, пропусків звуків. Дитячий варіант слова викликає розчулення, здивуван­ня, захоплення дорослих, і вони, щоб подовжити свій емоційний стан, чи викликати подібний у знайомих, родичів, вживають те слово й у своєму мовленні. Таким чином, у дитини з'являється спотворений зразок для наслідування і не виникає потреби в удосконаленні звуковимови.

батьки розуміють їх і миттєво задовольняють потреби, що виникли.

Необхідність докладання мовленнєвих зу­силь не актуалізується. Перебуваючи тимчасово з іншими дорослими, дитина, крім безпорадності, зазнає емоційного дискомфорту (роздратування, плаксивість, пригнічення).

дитиною, а спілкуванню з нею не надають потрібного значення

і часу. Голосові реакції дитини залишаються без уваги і без відповіді, стимул до їхньої активізації та розвитку відсутній. Дити­на не має іншого шляху навчитися говорити, як тільки наслідувати мовлення дорослих.

- дитина стрибає, мама затупала - дитина біжить до

неї.

Гра «Дізнайся що звучить»
Дитина закриває очі або відвертається, мама дзвенить дзвоником, переливає з
склянки в склянку воду, шарудить папером, ріже папір ножицями і т.д. - дитина
повинна сказати що зробила мама.
Запропонувати дитині послухати звуки за вікном: Що шумить? (Дерева, вітер); що гуде(авто); Хто кричить (дитина) і т.д

паперових кораблика, дитина витягує губи трубочкою і дме на

кораблик (стежити, щоб дитина не надувала щоки).

Гра «Привітайся» - як вітається курочка? (Ко-ко-ко), гусак (Га-га-га), корова (Му-му-му) і т.д. Слідкуйте, щоб дитина вимовляла звукосполучення на одному видиху.

і т.д .: «Міша, йди!» Стежити, щоб діти звали

голосно, але не кричали.

Гра «Дорослі і діти»
мама - мишка «Пі-пі-пі» (голосно), дитинка - мишеня «Пі-пі-пі» (пошепки) і т.д.

Гра «Дме вітер»
сильний вітер, дитина (гуде) - у - у-у (голосно), слабкий вітерець у - у - у (тихо).
Граючи з дитиною, Ви створюєте умови для розвитку у нього правильної мови.

не лепетати, підлаштовуючись під мовлення дитини («Вовочці бо-бо», «Марійка

буде ням-ням »).
Подібна манера спілкування не тільки не стимулює дитину до оволодіння правильною звуковимовою, але і надовго закріплює її недоліки.
Не слід заучувати занадто важкі для мовленнєвих можливостей дитини
вірші. У результаті перевантаження фізіологічних механізмів мовлення, вікові недоліки вимови, закріплюються і навіть примножуються.

Необхідно стежити за вимовою дітей і добиватися, щоб вона

була зрозумілою, чіткою, виразною. Розвитку чіткої артикуляції допомагає виховання у дітей звички дивитися під час промови на співрозмовника і таким чином стежити за рухами губ і язика.
Знайомити дітей зі звуками мови слід в ігровій формі (с – насосом качаємо колесо , з - пісенька комара, ж - дзижчить жук, ш - пісенька вітру, р – заведемо мотор)
Такі ігри не тільки розвивають правильну звуковимову, але, що дуже важливо,
попереджають виникнення мовленнєвої патології.