сльоза.
Щоб її люди споживали,
Оберігали й захищали.
О,
люди! Нумо схаменіться
Й навколо нумо подивіться –
Що навкруги ми наробили
І як усе занапастили.
Як обміліли наші ріки,
І їх не відродить повіки,
Нітратами їх отруїли
Й сміттям навкруг все забруднили.
А нашеє безмежне море
Покрите нафтою!.. О горе!
І гинуть мешканці його.
Хто винен тут? Карать кого?
А де маленькі ті джерельця,
Що води з-під землі несли?
Не набереш ти з них й відерця
Болотом й мохом поросли. Агов, Людино, схаменися! Ти знищуєш сама себе, Лицем до вод цих повернися, Спробуй поправити усе!