культура та субкультураСубкультури — головні складові соціальної взаємодії, на рівні яких і виникає оновлення культури. Субкультура — це будь-яка група у складі більшої, збірної культури, члени якої мають інтереси, що відрізняються від інтересів
Слайд 2
культура та субкультура Субкультури — головні складові соціальної взаємодії,
на рівні яких і виникає оновлення культури. Субкультура —
це будь-яка група у складі більшої, збірної культури, члени якої мають інтереси, що відрізняються від інтересів тих, хто належить до головного річища культури. У вужчому розумінні це — будь-яка відмінна за стилем та ідентичністю група.
Слайд 3
Види субкультур Субкультурні групи бувають двох типів: Всеохопна інституція — це
соціальний простір, у якому члени субкультури живуть і працюють
із однодумцями — відрізані від загалу. Вони живуть замкнуто і відокремлено. Це — втеча від суспільства. Діяльність у суспільстві — тип, протилежний до першого. Його члени не схвалюють правил загалу, але діють у його межах. Це — навернення суспільства. Протистояння. Інший погляд на відмінності серед субкультур виділяє такі два типи: естетична субкультура й опозиційна субкультура. Естетична субкультура просто відрізняється від культури загалу. Натомість опозиційні субкультури протистоять певним суспільним інститутам або звичаям.
Слайд 4
Причини формування субкультур Групи субкультур формуються через потребу втечі
від загалу і намагаються знайти нове значення речей —
вони постають з колективної і майже стихійної потреби по-новому визначити щось важливе для суспільства. Люди у пошуках розв'язань знаходять інших із подібними проблемами і починають усвідомлювати, з якою субкультурою вони хочуть себе ідентифікувати. Долучатися до неї чи ні — то справа кожного зокрема.
Слайд 6
Причини формування субкультури Субкультуру визначають з марксистського погляду у
контексті класу. Субкультуру визначають з марксистського погляду, але без класової
структури. Субкультуру визначають як протистояння гегемонії — це субкультура на вищому рівні. Пост-структуралісти визначають субкультуру як індивідуальне або групове протистояння. У 70-их роках пост-структуралісти розглядали вищий клас як такий, що горне до себе робітників, і тим мотивує їх разом із нижчим класом ставати заможнішими. З цього і виникла субкультура — щоб вирішити конфлікти між класами. Спільним тут є протистояння домінантній культурі. Якщо культура — це суспільне творіння, відтворення сенсу, значення та свідомости, то домінантна культура мусить бути найпоширенішою культурою — культурою, якій все до снаги.