Слайд 2
Іван Петрович Котляревський - український письменник, поет, драматург,
зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч.
Слайд 3
Творчість Котляревського має основоположне значення в історії становлення
нової української літературної мови.
Слайд 4
В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови
його поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані
на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.
Слайд 5
З метою розвитку українського театру
І. Котляревський, який
був знавцем російської та світової драматургії, пише «Наталку-Полтавку».
Слайд 6
Якщо «Енеїда» І. Котляревського була першим твором нової
української літератури взагалі, то «Наталка Полтавка» ввійшла у літературу
як перший драматичний твір і була одразу ж оцінена театральними діячами, у тому числі відомим російським актором М. С. Щепкіним і близьким до театру великим українським композитором М. Лисенком, що написав до неї музику. З 1819 року ця п'єса не сходить з театральної сцени й досі користується успіхом.
Слайд 7
Поштовхом для написання "Наталки Полтавки" для Котляревського стала
п'єса "Козак-стихотворец" О.О. Шаховського, у якій було зображено тогочасне
українське сільське життя.
Слайд 8
Основне джерело для написання твору — життя українського
суспільства, лірично-побутові, обрядові, купальські пісні, балади.
Слайд 9
Темою п’єси є : зображення життя й побуту
українських селян на початку XIX ст.; вірність у коханні
людей з народу.
Слайд 10
Головна ідея: оспівування духовної величі людини з народу.
Слайд 11
Видатний український актор і драматург І. Карпенко-Карий називав
п'єсу «праматір'ю українського народного театру» та відзначав великий емоційний
вплив її на глядачів: «радість, і горе, і сльози Наталки були горем, сльозами і радістю всієї зали».
Слайд 12
За жанром «Наталка Полтавка» — соціально-побутова драма, глибоко
національна характерами й естетичною формою.
Слайд 13
Іван Котляревський визначає жанр як «опера малоросійська у
двох діях», що передбачає багато музики, пісень.
Слайд 14
Специфіка жанру полягає у тому, що автор створив
перший твір нової української драматургії, у якому поєдналися ознаки
сентименталізму та просвітницького реалізму.
Слайд 15
Прочитавши твір, я зрозуміла,що п’єсі дійсно притаманні елементи
сентименталізму, що розвивався на той час у літературі.
Слайд 16
Так, наприклад, сентименталізм прослідковується у зверненні до людських
почуттів, змалюванні їхньої сили й глибини.
Слайд 17
У дусі сентименталізму написано й кінцівку: Возний відмовляється
від Наталки, заради її ж блага.
Слайд 18
Щодо реалізму, то цей напрям також можна прослідкувати
у творі. Це і правдиве відтворення життя українського селянства,
побуту народу, прагнень і настроїв героїв, гумористичне і сатиричне забарвлення сцен.
Слайд 25
За свідченням сучасників І. Котляревського, письменник використав
для сюжету п'єси реальний факт, який мав місце в
ті часи.
Але автор був погано знайомий з реальним побутом українців, тому допустився багатьох помилок, через що полтавчани були дуже розчаровані у театрі. Тому Котляревський вирішив виправити це становище, написавши правдиву п'єсу.
Слайд 26
На мою думку, широке використання фольклору також дає
змогу стверджувати про наявність сентименталізму та реалізму у п’єсі.
Фольклорні
мотиви відіграли важливу роль, надаючи певну колоритність твору.
Слайд 27
Усього в тексті двадцять дві пісні — арії,
дуети, тріо, хор — як фольклорного походження («Віють вітри,
віють буйні», «У сусіда хата біла»), так і літературного («Всякому городу — нрав і права», «Сонце низенько»).
Слайд 28
Я вважаю, що використання великої кількості пісень, музики,
обрядів, звичаїв дуже яскраво передають життя і побут простого
люду, роблять мову твору надзвичайно виразною та забарвленою, отже можна із впевненістю погодитись, що жанр п’єси саме соціально-побутова драма.
Слайд 30
Цей твір побудований просто, дія в ньому розвивається
надзвичайно природно, легко, динамічно, відчувається органічна єдність усіх сцен
частин.
Слайд 31
Жодну сценку з твору не можна вилучити, кожна
репліка несе певне ідейно-художнє навантаження.
Слайд 32
З композиційного погляду важливу роль відіграють, знову ж
таки, добре підібрані пісні: вони допомагають глибше і виразніше
розкрити характери дійових осіб, сприяють розгортанню основної сюжетної лінії, розвитку конфлікту.
Слайд 33
Певну композиційну роль відіграють ремарки – авторські пояснення,
зауваження в тексті драматичного твору за ходом дії, про
час і обстановку на сцені, поведінку дійових осіб, міміку, жести, інтонацію тощо. В «Наталці Полтавці» вони лаконічні, але досить виразні.
Слайд 34
Специфіка жанру «Наталки Полтавки» полягає також у драматургічних
особливостях цієї п’єси.
Ці особливості виявляються:
1) у динамічному і
природному розвитку дії, гостроті конфлікту, що лежить в основі п’єси;
2) в умілому застосуванні народного гумору, що іноді переходить в сатиру;
3) в широкому застосуванні народних і створених автором пісень;
4) в багатстві, барвистості та індивідуалізації мови.
Слайд 35
Наталка Полтавка – перший в новій українській літературі
позитивний, реалістично змальований образ жінки-селянки тих далеких часів. Можна
сміливо твердити, що це ідеальний образ української селянської дівчини з усіма її чеснотами. В ній – жодної негативної риси, жодного негативного вчинку.
Слайд 37
Народжена генієм Котляревського дівчина з Полтави стала типовим
образом гарної і щиросердечної української дівчини, і ось вже
майже два століття Наталка не старіє, а живе і полонить серця мільйонів людей своєю красою, добрим характером, глибиною почуттів, людяною поведінкою, душевним благородством, моральною чистотою і нев’янучою, вічною молодістю.
Слайд 39
У 1846 р. одна петербурзька газета писала про
надзвичайну популярність п'єси «Наталка Полтавка»:
«Жодна повість, будь-який твір
досі не припав так до душі малоросіянам, як "Наталка" І. Котляревського: сотні списків її ходять і тепер ще по всій Малоросії, народ засвоїв пісні, написані Іваном Петровичем, і є багато таких людей, які знають напам'ять усю оперу».
Слайд 42
І. Срезневський, перший видавець «Наталки Полтавки», дав таку
оцінку твору у передмові до видання «Украинский сборник» (вип.
1, 1838 р.): «Я почав «Украинский сборник» «Наталкою Полтавкою» І. П. Котляревського і, здається, не міг вибрати кращого початку: а) «Наталка Полтавка» була не тільки одним із перших книжно-народних творів України, але і першим збірником пам'яток української народності, зразком для всіх наступних; б) «Наталка Полтавка» мала сильний вплив на вивчення української народності, можна сказати, пробудила його, і до цього часу залишається кращим покажчиком майже всії важливих особливостей, з якими слід вивчати українську народність».