FindSlide.org - это сайт презентаций, докладов, шаблонов в формате PowerPoint.
Email: Нажмите что бы посмотреть
Що таке геоекологія ?
Що таке природокористування і управління ним?
Фази планувального циклу
Екополітика
Територіальне планування
Екологічна експертиза
Менеджмент
Моніторинг
Термін геоекологія був введений в 1960-х роках німецьким вченим Карлом Троллем, як синонім ландшафтної екології
Геоекологія – синонім ландшафтної екології
В самій ландшафтній екології існує поділ цієї науки на біоекологію та геоекологію.
Геоекологія – розділ ландшафтної екології, який вивчає абіотичні компоненти та взаємодії у ландшафті
Східноєвропейські географи вважають, що геоекологія – ширша наука, ніж ландшафтна екологія.
Геоекологія – міждисциплінарний науковий напрямок, який вивчає просторові (геосистемні) взаємодії людини з навколишнім середовищем
В геології з 1980-х років стали активно займатися природо-охоронними (“екологічними”) проблемами
Природокористування — процес взаємодії людини з довкіллям, котрий здійснюється на основі включення природних об'єктів і процесів у структуру життєдіяльності людини з метою задоволення її потреб. Це сукупність усіх впливів людини на природу.
Русск. - природопользование,
English - natural resource management;
Deutch - Naturbenutzung
Природокористування визначається насамперед такими чинниками:
- своєрідністю регіону, тобто еколого-ландшафтним простором життя людини;
- набутою спільнотою історико-культурною традицією;
- впливом соціального довкілля (війни, торгівля, обмін знаннями та технологіями тощо);
- специфікою соціальної групи, страти, верстви;
- індивідуальними можливостями та потребами;
- аксіологічною різновартісністю процесів та об'єктів реальності.
Природокористування — феномен, що притаманний будь-яким людським спільнотам на будь-яких щаблях їхнього розвитку.
Не слід плутати природокористування з раціональним природокористуванням.
Що таке природокористування і управління ним ?
Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 1
Визначення проблеми – конкретна специфікація завдань, які мають бути вирішені, формулювання вимог до стану ландшафту та функцій, які він має виконувати для різних суб’єктів тощо.
Альтернативні рішення – поставлену проблему можна вирішити декількома способами. Які з них більш вдалі, а які неперспективні не є очевидним. Часто пропоновані рішення суперечать один одному
Сценарії змін ландшафту – з’ясувати зміни ландшафту за прийняття різних альтернативних рішень.
Методи прийняття рішень – розробка методів, за якими можна оцінити який сценарій змін ландшафту є оптимальним, неприпустимим або компромісним. Важливим інструментом є аналіз екологічних ризиків.
Обґрунтування технічних рішень – визначення конкретних заходів зі змін чи охорони ландшафту (напр. параметри екомережі, облаштування водозахисних смуг, протиерозійні заходи і т.п.)
Методи оцінки та моніторингу,. Одержана на їх основі інформація вказує напрями поліпшення прийнятих рішень чи на необхідність обґрунтування нової стратегії природокористування.
Відтак планувальний цикл повторюється.
Залежно від рівня організації суб’єкта політики виділяють глобальну, міжнародну (наприклад Всеєвропейську), національну, регіональну та місцеву (локальну) екополітику. Вона є складовою загальної політики держави, регіону, місцевої громади і має бути скоординованою з іншими її напрямами – промисловою, регіональною, культурною політикою тощо.
Основними завданнями геоекології в сфері формулювання екополітики є:
визначення потреб у ландшафті різних його суб’єктів;
з'ясування існуючого та необхідного рівня задоволення цих потреб;
ідентифікація існуючих і передбачення можливих конфліктів між різними суб’єктами ландшафту;
обґрунтування критеріїв та пріоритетів розвитку ландшафту з урахуванням інтересів його суб’єктів і конфліктів між ними;
розробка програм, стратегій і планів дій щодо ландшафтів.
На практиці геоекологічне обґрунтування екополітики здійснюється через участь геоекологів в її формулюванні в якості експертів та радників
Головне завдання експертизи в її геоекологічному баченні – не стільки констатувати відповідність–невідповідність проекту діючим екологічним чи іншим вимогам і нормам, скільки з’ясувати як плани розвитку території узгоджуються з можливостями ландшафту ці плани задовольнити, чи не призведуть вони до руйнації цінностей ландшафту і появи кризових екоситуацій
За “репер” ландшафтно-екологічного експертного оцінювання слугують не діючі норми і правила, а норми і правила самого ландшафту, які й визначають які дії людини є прийнятними, а які – ні. За такого формулювання змісту експертизи її головна мета вбачається у регулюванні процесу “вписування”, сумісності, адаптації існуючих або створюваних господарських підсистем з природною підсистемою ландшафту.
Експертизу, яка має таку мету і ґрунтується на засадах ландшафтної екології, пропонується називати геоекологічною, або ландшафтно-екологічною
