Презентация на тему Хвойні

груп багатоклітинних організмів, царство.

Поділяється на відділи:

зелені водорості;

мохоподібні;
хвощеподібні;
плауни;
папоротеподібні;
голонасінні;
покритонасінні.

чагарники і ліани.

Листя:

голкоподібне (хвоя) або лускоподібне;
у деяких

представників – велике, перисторозсічене, дволопатеве;
розташовуються листочки поодинці, по два або кілька в пучках.

13-14 відділів царства рослин, до якого відносяться судинні рослини,

насіння яких розвиваються у шишках.

Сучасні види:
- дерев'янисті рослини, переважна більшість - дерева, хоча є і чагарники.

Типові представники:
кедр, кипарис, ялиця, яловець, модрина, ялина, сосна, червоне дерево, тис і каурі.

Листя:
- у багатьох довгі тонкі голки, у інших ж, включаючи кипарисові, - мають плоску, лускоподібну форму.

шишка;
вітрозапильні рослини;
природне вегетативне розмноження відсутнє.
зазвичай однодомні рослини;
пилкові мішки зібрані

в стробіли;
у листках є смоляні ходи;
властивий верхівковий ріст;
стовбур представлений в основному деревиною;
гілки розташовуються кільцями;
насіння дозріває наприкінці другого літа після запліднення;
висипання насіння на третій рік після насіння;
поширені в теплих, помірних і холодних областях, але більшість на Півночі.

(Ялина Енгельмана(блакитна));
деревина використовується, як сировина для виготовлення меблів

і паперу, паркету, музичних інструментів, у хімічній промисловості;
ефірні олії використовують у медецині та парфумерії;
насіння деяких рослин їстівне ( Сосна кедрова, Сосна італійська);
окремі види використовують під час проведення Новорічних свят (Ялина звичайна, сосна звичайна);
закам’янілу смолу давніх дерев використовують для виготовленя прикрас.

Це видозмінені укорочені пагони, на яких знаходяться спеціалізовані листя

- спорофіли, що формують спорангії.

У хвойних рослин стробіли одностатеві.

використання поживних речовин ендосперми, формується зародок.

На кінцевому етапі

розвитку він складається з корінця, стеблинки, кількох сім'ядолі (зародкових листя) і почечкі, оточених ендоспермом - це шишка.

Розміри шишок коливаються від 2 мм до 600 мм у довжину.

У соснових, араукарієвих, сціадопітісових і більшості кипарисових шишки дерев'янисті, при дозріванні лусочки зазвичай розкриваються, дозволяючи насінню вільно падати і розноситися вітром.

У деяких (ялиці та кедри) шишки руйнуються, щоб звільнити насіння, у інших горіхоподібне насіння поширюєть з допомогою птахів.

великі, рідше дрібні, іноді майже чагарники.

Характеристика:

шишки яйцевидні

або довгасті, зазвичай опущені, а при зрілості падають з гілки на землю;
добре розвинена стрижнева коренева система, і тому росте на піщаних грунтах;
хвоя зверху випукла довжиною 5-7 см, зібрана по 2-3 у пучки на вкорочених пагонах.
відіграє важливу роль у деревинній промисловості.