Презентация на тему Причорноморський економічний район

Республіка Крим, Миколаївська, Одеська і Херсонська області.
Причорноморський економічний район

розташований на півдні України. Причорноморський соціально-економічний район має вихід до Чорного та Азовського морів, у цьому полягає своєрідність та унікальність його географічного положення. Район контактує на півночі з Центральним та Подільським економічними районами, на північному сході — з Придніпровським економічним районом. На заході район має вихід до державного кордону з Молдовою таРумунією, на сході, через Керченську протоку — до Російської Федерації; ця риса географічного положення досить активно використовується.

низовині. Лише крайні північні території частково займають Подільську та

Придніпровську височини. Рельєф території в основному рівнинний, незначною мірою розчленований ярами та балками. Тільки на крайньому півдні Кримського півострова розкинулися Кримські гори.

Південий берег Крима

рік). Причорноморська низовина і степовий Крим характеризуються помірно-континентальним кліматом

- tлипн 21 — 23 °С, tсічня — 1 °С ... —5°С. Гірський Крим має помірний, а Південний берег Криму — середземноморський клімат. Важливим кліматотворним фактором Південного берега Криму є Кримські гори, які перешкоджають проникненню холодних повітряних мас з півночі. Рівнинна частина території району відкрита на північ, звідки надходять маси холодного повітря. Внаслідок цього тут спостерігають різкі коливання температури. Вплив Чорного моря на клімат району обмежується лише прибережною смугою, де бризи урівноважують коливання температури і підвищують вологість повітря.

виражений зональний характер. У північно-західній частині району поширені опідзолені

чорноземи, у степовій зоні — малогумусні чорноземи і темно-каштанові слабосолонцюваті ґрунти. В дельтах Дунаю і Дніпра переважають мулувато-болотяні ґрунти. Гірський Крим вкритий бурими лісовими, а місцями гірсько-лучними та гірсько-торф'яними ґрунтами. На Південному березі Криму ґрунти червоноземного типу.

Опідзолені чорноземи

Малогумусні чорноземи

Каштанові грунти

Бурі лісові грунти

ресурси. Серед корисних копалин найважливіше місце посідають будівельні матеріали.

Вапняки, пісковики, мергель, мармур, глина, пісок поширені в усіх областях району, однак найбільші їх поклади — на Кримському півострові.
Серед паливних ресурсів, якими район забезпечений недостатньо, варто виділити поклади природного газу у Північному Криму та в шельфовій зоні Чорного моря біля Кримського узбережжя. На сьогодні видобуток газу з цих родовищ повністю забезпечує потреби Криму. Значних промислових запасів нафти, незважаючи на сприятливі геологічні умови, поки що не виявлено. Незначні поклади кам'яного вугілля є в Криму, а бурого — в Миколаївській та Одеській областях. Однак промислового значення вони не мають.

руда Керченського басейну. Донедавна вона інтенсивно видобувалась для потреб

металургії міст Маріуполя та Керчі. Однак через низький вміст заліза та значну кількість домішок її видобуток призупинено.
Для потреб чорної металургії у Криму видобуваються флюсові вапняки, поклади яких біля Севастополя та Керчі найбільші в Україні.
Солі озер і заток північного Криму — цінна сировина для хімічної промисловості.
Район багатий на рекреаційні ресурси. Поєднання сприятливих кліматичних умов, теплого моря, лікувальних вод та грязей створює унікальні можливості для розвитку курортного господарства на всьому узбережжі району.

мережа району негуста, проте тут протікають (нижніми течіями) найбільші

ріки України — Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг, а також Інгул,. Інгулець. Для кращого водозабезпечення степових районів збудовані Північнокримський та Інгулецький канали, Каховська зрошувальна система. Вздовж морського узбережжя району знаходиться ряд великих озер: солоні — у північному Криму, прісноводні — в дельті Дунаю. Велике господарське значення для району мають Чорне та Азовське моря.

Крым) — півострів, розташований на півдні України, у межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частково

півдня Херсонської області (північ Арабатської стрілки).
З кінця лютого 2014 року АР Крим та Севастополь захоплені Російською Федерацією, всупереч нормам міжнародного права включені до її складу та мають міжнародно-правовий статус «територія України, тимчасово окупована Росією».
Серед інших регіонів України Крим виділяється значною кількістю в населенні росіян (понад 58%), а також корінного народу - кримських татар (12%). Українців тут 24%.
Останній перепис населення проводився у АР Крим та м.Севастополі в рамках Всеукраїнського перепису населення у 2001 р.

в Автономній Республіці Крим та Херсонській області.
Пересічна щільність

населення — 61 осіб/км2, що є меншим від пересічноукраїнського показника.

52,5%

37%

3%

64%

і доставку місцевим споживачам газу, два нафтопереробні заводи (Одеса,

Херсон), які працюють на привозній нафті. Електроенергію дають Каховська ГЕС, малопотужні гідроелектростанції на Південному Бузі, теплові електростанції, що розміщені у великих містах, Південноукраїнська АЕС. Природний газ, вугілля та електроенергія надходять у регіон також із сусідніх районів.

Водозливна гребля Каховської ГЕС

Південно-українська АЕС

Галузь має високий рівень спеціалізації, особливо в суднобудуванні. Потужності

верфей Миколаєва, Херсона, Керчі, Феодосії дають змогу будувати кораблі будь-яких типів, в тому числі й унікальні (судна на повітряній подушці у Феодосії, авіаносці у Миколаєві).
Сільськогосподарське машинобудування спеціалізується на виробництві знарядь обробітку ґрунту (плугів, культиваторів, сівалок), іригаційного устаткування. Найбільшими центрами галузі є Одеса, Херсон, Сімферополь, Джанкой, Євпаторія.
Набуває розвитку автоскладальне виробництво. Найважливіші центри складання автомобілів — Сімферополь, Іллічівськ, Одеса. Виготовлення електроприладів та електрообладнання зосереджено в Сімферополі, Новій Каховці, Первомайську, Одесі.
Спеціальне устаткування для освоєння морів випускають у Севастополі, Феодосії.
Значного розвитку на основі власної сировини і привізної (нафти, фосфоритів) набула хімічна промисловість регіону. Найбільші центри галузі — міста Красноперекопськ, Одеса, Саки, Сімферополь.

Миколаївська область забезпечує 50% продукції суднобудування України

Суднобудівний/ремонтний завод «Затока»

Миколаївський суднобудівний завод «Океан»

Миколаївський судоремонтний завод «Металіст» - Миколаїв

Миколаївський суднобудівний завод «Океан» спустив «первістка «НІБУЛОНівської» флотилії»

ПАТ Миколаївський суднобудівний завод «Океан»

Каховці, Первомайську, Одесі, Сімферополі, Херсоні).
Приладобудування і виробництво інструментів зосереджені у

великих містах – Одесі, Миколаєві.
Сільськогосподарське машинобудування району спеціалізується на виробництві кукурудзозбиральних комбайнів (Херсон), тракторних плугів (Одеса), іригаційного устаткування (Джанкой).
Хімічна промисловість. На основі ропи із Сиваша, солоних озер на заході Криму та довізної сировини (нафта, сірчаний колчедан, апатит, ільменіт), розвивається хімічна промисловість.
Серед основних підприємств хімічної промисловості слід назвати бромне виробництво у Красноперекопську, хімкомбінат у м. Саки, суперфосфатний, азотн

Кримський завод двоокису титану

А в 2015 році ПрАТ «Кримський титан» було перейменовано в «Юкрейніан кемікал Продактс». Прес-служба компанії пояснила причини ребрендингу тим, що слово «кримський» у назві вводило в оману багатьох партнерів. Внаслідок блокади діяльність заводу припинена.

видобуток у Керченському залізорудному басейні Камиш-Бурунським залізорудним комбінатом, для

збагачення сировина відправляється у Маріуполь. В Миколаєві працює глиноземний завод, що дає сировину для потреб Запорізького алюмінієвого комбінату.

в зерновий пояс озимої пшениці і кукурудзи. Площі, зайняті

зерновими культурами, займають майже половину від посівних площ району. Серед технічних культур провідне місце займають соняшник, ефіроолійні (коріандр, троянда, лаванда, шавлія та ін.), тютюн, цукрові буряки. Міжрайонне значення мають овоче-баштанні культури (помідори, перець солодкий, баклажани і кабачки, кавуни і дині).
Овочівництво активно розвивається навколо міста-мільйонера Одеси, великих центрів консервної промисловості (Херсона і Ізмаїла) та на південному заході Криму. Баштанні продовольчі культури культивують повсюдно в межах району. Славиться район садами та виноградниками. Садівництво поширене на всій території району, але особливо в АР Крим. У насадженнях домінують абрикоси, персики, черешня, вишня, слива, яблуня, груша, грецький горіх, мигдаль. Район посідає перше місце в Україні за насиченістю виноградниками (Крим та Одещина).

м'ясо-молочного напрямку, свинарство, вівчарство, птахівництво, бджільництво і шовківництво. Район

є найважливішим в Україні за виробництвом тонкорунної вовни.

на місцевій сировині. Широко розвинені консервна, молочна, ефіроолійна, рибна,

м'ясна, тютюнова галузі. На харчову промисловість припадає майже половина продукції промисловості району. М'ясна представлена м'ясокомбінатами в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Ізмаїлі, Сімферополі, Керчі, Первомайську, Вознесенську. Такі галузі, як маслоробна, молочна, сироварна, розташовані рівномірно на всій території регіону. В Одесі працює потужний олійно-екстрактовий завод. Плодоконсервна промисловість представлена двома херсонськими, трьома сімферопольськими, ізмаїльським та одеським заводами. Рибоконсервні заводи є в Керчі, Генічеську, Ялті, Кілії, Білгород-Дністровському.
Район виготовляє основну частку вин в Україні. Раніше в районі працювало понад 20 % виноробних підприємств, найбільші й найвідоміші з них були у Ялті, Алушті, Судаку, Сімферополі, Феодосії, Старому Криму, Одесі, Ізмаїлі, Білгород-Дністровському, Херсоні та ін. У період так званої боротьби з алкоголізмом частину з них закрили, виноградники вирубали, тару знищили. Нині виноробні й виноградарські підприємства і господарства починають відбудовуватись.

район виготовляє приблизно 20 % тканин країни. Найбільш відомими

підприємствами є Херсонський бавовняний комбінат, Одеська конопле-джутова фабрика. Вовняні фабрики працюють в Одесі і Татарбунарах. Є трикотажні комбінати в Миколаєві, Одесі, Херсоні. Взуття виготовляють в Одесі, Сімферополі, Миколаєві.

державне та міжнародне значення (порти — Одеса, Херсон, Генічеськ,

Скадовськ, Миколаїв, Очаків, Севастополь, Керч, Феодосія, Ялта, Євпаторія). На базі Дунайського пароплавства створено ліхтерну транспортно-виробничу систему, що забезпечує ефективне перевезення вантажів з придунайських міст Європи у порти Південно-Східної Азії та інших регіонів без перевантаження їх. Судноплавство здійснюється Дніпром (річкові порти: Херсон, Нова Каховка, Гола Пристань), а також Південним Бугом, Інгулом та Інгульцем (порти: Миколаїв, Вознесенськ).

у тому числі з твердим покриттям — 23,9 тис.

км. Основні автомобільні шляхи державного та міжнародного значення: Миколаїв — Одеса — Кишинів, Миколаїв — Херсон — Сімферополь, Миколаїв — Кіровоград, Миколаїв — Кривий Ріг, Рені — Ростов-на-Дону, Одеса — Ізмаїл. Діє міжміська тролейбусна лінія — Сімферополь — Ялта (майже 79 км).

Найбільша густота залізничних колій в Одеській області (34,6 км

на 1000 км2), найменша — в Херсонській області (16,1 км на 1000 км2). Залізничні вузли — Одеса, Іллічівськ, Херсон, Каховка, Миколаїв, Вознесенськ, Сімферополь, Джанкой. У 1978 р. стала до ладу міжнародна морська залізнична поромна переправа Іллічівськ — Варна (Болгарія). Залізнична колія Армянськ — Джанкой — Керч сполучена поромною переправою Автономна Республіка Крим з Північним Кавказом.

економічного району — її курортно-рекреаційне господарство. Сприятливі кліматичні умови

причорноморської частини території, численні пляжі, тепле море, лікувальні грязі та мінеральні води різних типів визначають його державне та міжнародне значення. Найбільше значення мають курорти Південного Берега Криму і бальнеологічні курорти Одеси.