Слайд 2
План:
1)Лексикографія як розділ мовознавства.
2)Історія українського словникарства.
3)Види словників.
4)Зразки словникових
статей.
5)Написання характеристики.
Слайд 3
Лексикографія,словникарство – це розділ мовознавства ,що пов*язаний
зі створенням словників та опрацювання їх теоретичних засад.
Лексикографія тісно
пов*язана з лексикографією . Виникла вона через практичну необхідність пояснення незрозумілих слів, яке початково здійснювалося у вигляді глос,тобто тлумачення написів на полях в тексті.
Лексикографія як розділ мовознавства:
Слайд 4
Початки словництва в Україні сягають 16 ст.: укладання
рукописних «альфавитів» і «азбуковників» себто тлумачень біблізмів, грецизмів і
незрозумілих церковнослов'янізмів з Біблії й церковно-релігійної літератури; з них виникли перші друковані словники «Лексис …» Л. Зизанія (1596), «Лексикон славеноросский…»
Історія українського словникарства
Слайд 5
З’явилися цінні праці з діалектології та етнографії. Велося
зби-рання матеріалів, були спроби укладання словників.
Перші словники:
«Словарь малорусского наречія» О. Афанасьєва-Чужбинського (1855).
У 1874 році у Києві вийшов перший російсько-український слов-ник «Опыт русско-украинского словаря» М. Левченка
Слайд 6
1925 році словник Б. Грінченка перевидано фотографічним способом.
У 1989 році з'явився словник, в якому поєднуються відомості
про написання, вимову з інформацією про особливості слововживання.
У 1989 році «Словник труднощів української мови» за редакцією С.Я. Єрмоленко .
У 1993 році надруковано «Фразеологічний словник української мови»
«Кожен, хто зве себе письменним українцем, мусить конче мати в своїй хаті... українського словника й частіш заглядати до нього, бо без цього літературної мови не навчитися», – писав (І. Огієнко).
Слайд 7
Залежно від призначення і характеру пояснення словникового матеріалу
словники поділяються на:
Слайд 8
В енциклопедичних словниках розкривається зміст поняття – подається
опис предметів, явищ, подій, міститься інформація про видатних державних
та політичних діячів, учених, діячів культури
Енциклопедичні словники бувають:
Загальні (універсальні)
Галузеві (спеціальні)
Слайд 9
Загальні (універсальні)
Перше видання в
17 томах
(1959-1965)
Друге видання
у
12 томах
(1977-1985)
Слайд 12
Словники іншомовних слів
містять слова, запозичені рідною мовою з
інших мов, пояснюється, з якої мови і якого слова
та його форми засвоєне кожне з них, розкривають його значення
Слайд 13
Орфографічні словники
Подають слова в алфавітному порядку в їх
нормативному написанні, вказується наголос, форми слова, закінчення родового відмінка,
подеколи – орудного та місцевого відмінків однини та називного відмінка множини, морфемна варіативність
Слайд 14
Етимологічні словники
розкривають відомості про походження слів, їх первинне
значення, подають прадавні форми слова і вказують зміни, яких
зазнавало слово в процесі становлення мови
Слайд 15
Термінологічні словники
зібрані і систематизовані терміни відповідно до галузевої
належності, пояснюється їхнє значення, названо походження
Слайд 16
Зразок словникової статті робочого термінологічного словника:
(проблема художнього часу,
простору, ритму )
1) термін українською мовою * ;
2) термін
мовою оригіналу, у дужках вказати ,якою;
3) значення, у якому вжито даний термін;
4) контекст;
5) переклад контексту українською мовою;
6) хто першим ужив термін (якщо це відомо);
7) повна паспортизація джерела;
8) примітки.
У кінці - вказати своє прізвище .
Слайд 17
Наприклад:
Точковий простір
Точечное пространство (рос.)
вжито у значенні не заданої
послідовності епізодів,яка піддається переміщенню.
"Точечное пространство имееться в парной оппозиции
с отграниченными (линеарными) эпизодами" (Ю.Лотман. Проблема художественного пространства в прозе Гоголя- С.9)
"Точковий простір наявний при парній опозиції з інакше відмежованими (лінеарними) епізодами."
Ю. Лотман
Лотман Ю. Проблема художественного пространства в прозе Гоголя. /Ученые записки Тартуского госуниверситета. Вып.209. Тарту, 1968. С.5-51.
Слайд 18
Схема написання характеристики на студента:
1. Загальні відомості про
студента (вік, клас, стан здоров’я, успішність навчання).
2. Спрямованість особистості
(особиста, громадська чи ділова). Потреби і інтереси. Погляди і переконання. Свідомість і поведінка. Прагнення, мрії, ідеали.
3. Темперамент (сила, урівноваженість і мобільність нервових процесів; динаміка психічної діяльності).
4. Характер. Риси у ставленні до інших людей: доброта, чесність, принциповість і т.д. Риси у ставленні до класу і школи: боротьба за честь класу, солідарність, переживання успіхів і неуспіхів класу і школи. Ставлення до праці і навчання, наполегливість, активність, сумлінність, дисциплінованість, працелюбність. Інші індивідуальні позитивні і (якщо є) негативні риси.
5. Здібності і нахили (загальні і специфічні).
Слайд 19
6. Емоційно-вольова сфера
7. Навчання і праця (ставлення до
навчання, успішність і дисциплінованість, сформованість пізнавальних умінь і навичок.
8.
Самооцінка (завищена, адекватна), вимогливість до себе, самокритичність і її дійовість, ставлення до самовиховання.
9. Місце у колективі: співробітництво, товариськість, дружелюбність, авторитет у колективі, ставлення до
порушень поведінки у колективі.
10. Педагогічні висновки. Рекомендації щодо можливих заходів корекції у виховній роботі з даним учнем з боку учителів, класного колективу і самого школяра.